Присудова медіація: досвід Нідерландів

Нідерланди – країна, котра славиться у світі своїми інженерними здобутками, тюльпанами, сиром, електронною музикою та неконфліктним співжиттям десятків, а то й сотень найрізноманітніших культур. Окрім традиційних символів цієї країни, можна стверджувати, що нідерландці досягли чималих успіхів у сфері альтернативного вирішення спорів, а особливо – у медіації.

Особливо цікавою для України є нідерландська модель присудової медіації. Цікавість ця обумовлена тим, що український законодавець поки-що знаходиться в пошуках оптимальної конфігурації законодавчого регулювання медіації, щоб остання відповідала запитам суспільства та, зокрема, професійної спільноти практикуючих медіаторів. Саме тому будь-які апробовані часом медіаційної практики зарубіжних країн є цінним внеском у розбудову української моделі медіації.

Сьогодні український соціум у питанні використання альтернативних способів вирішення спорів залишається доволі консервативним та традиційно воліє вирішувати переважну більшість конфліктів через звернення до суду. Натомість присудова медіація українського зразка зможе посприяти кращому знайомству учасників судових проваджень із самою ідеєю медіації та її конкурентними перевагами, дозволить їм усвідомлено здійснювати вибір між стратегіями «перемога-програш» (судочинство) та «перемога-перемога» (медіація).

Врешті-решт, практичні результати впровадження присудової медіація повинні змінити негативне ставлення більшості українських суддів, адвокатів, інших практикуючих юристів до самої ідеї медіації, як це свого часу сталося і в Нідерландах.

Що таке присудова медіація?

Присудова медіація – це медіація, інтегрована в судове провадження. Вона використовується для вирішення спорів, що, як правило, уже стали предметом судового розгляду, за згодою сторін або за призначенням чи рекомендацією судді.

Модель присудової медіації передбачає проведення медіації самим персоналом суду або навіть суддями, або ж існування інституцій альтернативного вирішення спорів, котрі функціонують при суді (наприклад, центри медіації, бюро медіації).

Так, залежно від суб’єкта, який виступає в ній медіатором, в Нідерландах виокремлюють: внутрішню присудову медіацію (internal court-annexed mediation), що проводиться ніби «всередині» суду самими суддями або іншими працівниками суду, наприклад, працівниками апарату суду, помічниками суддів тощо; зовнішню присудову медіацію (external court-annexed mediation), або «зближену» медіацію чи приватну медіацію в рамках судового процесу, за якої до проведення медіації залучаються зовнішні приватні медіатори.

Чим займаються представники з питань медіації при судах?

У Нідерландах представники з питань медіації (mediation officers) очолюють офіси із адміністрування медіації в судах та є контактними особами для учасників судових проваджень з питань медіації. Вони забезпечують підтримку зв’язку із мережею медіаторів.

Представники з питань медіації надають сторонам судового процесу інформацію про процес медіації, роз’яснюють її принципи. Вони допомагають сторонам спору у виборі медіатора та організовують першу зустріч цих сторін із медіатором.

Досвід Нідерландів показав, що роль представників з питань медіації при судах є дуже важливою, оскільки останні покликаний забезпечити неконфліктний вибір медіатора, місця та часу проведення першої зустрічі з медіатором. Часто при самостійному бажанні сторін взяти участь в медіації вказані питання залишаються невирішеними, а тому сторони все ж упускають можливість вирішити свій спір неконфліктним способом.

Чим займаються координатори з питань медіації?

Нідерландські координатори з питань медіації (mediation coordinators) є суддями, що несуть відповідальність за сприяння проведення присудової медіації. Вони є контактними особами для інших суддів та співробітників судів, які мають запитання, що стосуються медіації. Координатори з питань медіації забезпечують зв’язок між керівництвом суду, суддями та офісами із адміністрування медіації. Як представники з питань медіації, так і координатори з питань медіації періодично звітують перед керівництвом судів.

Координатори з питань медіації забезпечують якість процедури направлення на присудову медіацію та комунікують із широким колом науковців, юристів, медіаторів задля удосконалення такої процедури.

Як справи потрапляють на присудову медіацію?

Існує кілька способів, коли юридичні спори, що розглядаються в судах Нідерландів, можуть бути направлені на медіацію:така опція може бути запропонована в письмовому вигляді суддею після звернення до суду, але перед початком судового провадження (письмове направлення); направлення на медіацію може бути усним під час судового засідання (усне направлення); сторони під час судового провадження можуть самостійно звернутися за допомогою до медіатора (самонаправлення).

Цікаво, що у випадку письмового направлення сторонам з боку суду надсилається лист із рекомендаціями розглянути опцію присудової медіації стосовно їхнього спору. Додатком до такого листа є анкета з питаннями, що дозволяє сторонам спору провести самотестування щодо допустимості медіації між ними. В нідерландських судах вважається, що медіація є прийнятною, коли хоча б на одне із питань у анкеті сторони відповіли ствердно.

Що відбувається із судовим провадженням у разі направлення справи на присудову медіацію?

Після направлення справи на медіацію судове провадження в Нідерландах зупиняється на строк до трьох місяців, оскільки допускається, що саме такого періоду часу достатньо аби провести усі етапи медіації. Щоправда строк, на який зупиняється судове провадження може бути продовженим, якщо це необхідно для завершення медіаційних процедур.

Які існують етапи підготовки, проведення та завершення присудової медіації?

Присудова медіація в Нідерландах проходить наступні етапи:

• Направлення сторін судового спору на медіацію шляхом письмового чи усного направлення з боку судді або ж через самостійний вибір сторін спору;
• Консультації сторін судового спору із представником з питань медіації щодо вибору медіатора, часу та місця проведення першої зустрічі з медіатором;
• Проведення першої зустрічі сторін спору з медіатором, на котрій між сторонами та медіатором підписується угода про проведення медіації. Як правило, цей етап відбувається протягом 48 годин після направлення сторін спору на медіацію;
• Проведення медіаційних сесій медіатором. Зазвичай перша медіаційна сесія відбувається протягом двох тижнів з часу направлення сторін спору на присудову медіацію. Загалом цей етап може тривати не більше трьох місяців;
• Підписання медіаційної угоди між сторонами спору, або ж припинення процедури медіації через неможливість вирішення спору шляхом медіації;
• На цьому етапі судове провадження закривається у разі підписання медіаційної угоди між сторонами спору, або ж судове провадження відновлюється у разі припинення процедури медіації через неможливість вирішення спору шляхом медіації. Якщо сторонам в ході медіації вдалося укласти медіаційну угоду щодо частини спірних питань, то в такому разі судове провадження закривається лише щодо цих питань, а в іншій частині відновлюється.

П’ять цікавих фактів про присудову медіацію в Нідерландах:

• Близько 95 % суддів погодилися або частково погодилися, що їхнім мотивом для направлення сторін на медіацію було те, що судове рішення у їхньому спорі не вирішить проблеми між ними;
• 60 % учасників судових спорів погодилися, або частково погодилися, що їхньому рішенню взяти участь у медіації посприяло те, що перших дві з половиною години присудової медіації є безкоштовними для них (кошти за цей час роботи медіаторові сплачуються з бюджету);
• Близько 83 % адвокатів погодилися, або частково погодилися, що їхнім мотивом для рекомендації клієнтам медіації було те, що медіація є значно швидшим процесом, ніж судове провадження;
• У адміністративних справах при письмовому направленні сторін на медіацію (з анкетою) 75% медіації завершувалися успішно, тобто укладенням медіаційної угоди, натомість при усному направлення такий відсоток успішності знизився до 66 %;
• Близько 36 % адвокатів погодилися або частково погодилися, що їхнім мотивом НЕ рекомендувати клієнтам медіацію була потреба в отриманні саме судового рішення.

Підсумовую, зазначимо, що у своїй моделі присудової медіації нідерландці вдало поєднали на перший погляд непоєднувані речі – медіацію та судочинство. Відверто кажучи, здебільшого, пояснюючи переваги медіації у якості опонента, для контрасту, береться саме класичне судочинство із його супутніми недоліками, як-от тривалістю процесу, його негнучкістю та дороговизною. Прикладом Нідерландів показано, що медіація та судочинство не опозиції одне одному, а мета їх обох – досягнення вирішення спору, а якщо в більш широкому контексті – замирення цілого суспільства шляхом мультиплікації конкурентних переваг одне одного та симбіотичного їх існування.

Варто додати, що присудова медіація виявилася добре вписаною в нідерландську юридичну культуру та організацію судових органів. Вона посприяла розвитку клієнтоорієнтованих судів, де судді діють нешаблонно, шукають справді індивідуальні, персоналізовані рішення судових спорів.