Рішення МС ООН щодо позовів України проти рф: оцінки та перспективи подальшого судового розгляду

31 січня 2024 року Міжнародний суд ООН виніс рішення по суті справи України проти рф щодо застосування Конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму (International Convention for the Suppression of the Financing of Terrorism) 1999 року та Конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації (International Convention on the Elimination of All Forms of Racial Discrimination) 1965 року.

2 лютого 2024 року Міжнародний суд ООН виніс рішення у справі щодо звинувачень у геноциді згідно з Конвенцією про запобігання та покарання за злочин геноциду (Convention on the Prevention and Punishment of the Crime of Genocide) за участю 32 держав.

АЛЕ! Рішення Міжнародного суду ООН не стільки дали чіткі відповіді, скільки поставили низку нових запитань та міркувань щодо застосування міжнародного права.

Чому Міжнародний суду ООН не задовольнив більшість вимог України проти рф?

І, водночас, чому офіційна реакція України є позитивною, а рішення Міжнародного суду ООН розглядається як історичне?

Що передувало?

Ще у січні 2017 року Україна подала позов до МС ООН про порушення рф Конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму та Конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації (оскільки і Україна, і рф є сторонами вказаних Конвенцій).

Міжнародний суд ООН встановив, що:

• рф порушила свої зобов’язання за п. 1 статті 9 Конвенції ООН про боротьбу з фінансуванням тероризму;
• рф порушила свої зобов’язання щодо шкільної освіти українською мовою в Криму після 2014 року, згідно зі статтею 2, п. 1 (а) і статтею 5 (e) (v) Конвенції ООН про ліквідацію всіх форм расової дискримінації;
• рф порушила зобов’язання, обмежуючи діяльність Меджлісу кримсько-татарського народу, відповідно до п. 106 (1) (a) Наказу МС ООН від 19 квітня 2017 року про призначення тимчасових заходів у справі;
• рф порушила свої зобов’язання за п. 106 (2) Наказу від 19 квітня 2017 року про тимчасові заходи утриматися від будь-яких дій, які можуть погіршити або розширити спір між Сторонами.

Разом з тим, Суд відхилив:

• всі інші подання України щодо Конвенції ООН про ліквідацію всіх форм расової дискримінації;
• інші подання України по Конвенції ООН про боротьбу з фінансуванням тероризму.

Чому Міжнародний суд ООН фактично відхилив більшу частину звинувачень України на адресу рф з цього позову? Найбільша проблема полягає у тому, що Міжнародний суд ООН не отримав достатньо доказів, оскільки вони на захопленій території, до якої нема доступу.

Разом з тим, Міжнародний суд ООН визнав, що Росія порушила свої зобов’язання щодо недискримінації української меншини у сфері освіти (наголошувалося на значному зменшенні кількості школярів ( на 80% у 2014 році), що навчаються українською мовою.

Важливо: Не відхилено і переходить на розгляд по суті твердження України про те, що рф безпідставно звинуватила Україну у геноциді на Донбасі (порушенні Конвенції про запобігання злочину геноциду та покарання за нього від 9 грудня 1948 р.).

Як відреагувала Україна?

Міністерство закордонних справ України виступило із відповідною Заявою з приводу рішення Міжнародного суду ООН за позовом проти рф щодо порушення конвенцій Конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму 1999 року та Конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації 1965 року. Зокрема, у МЗС зазначили, що «це — перший випадок в історії, коли Міжнародний суд ООН виніс остаточне рішення щодо порушень Росією норм міжнародного права». У Заяві МЗС також наголосили, що «рішення Суду ООН не залишає жодних сумнівів у тому, що Російська Федерація зневажає міжнародне право. І Україна залишається відданою прагненню домогтися справедливості та відповідальності за всі незаконні дії Росії, включно з повномасштабним вторгненням, яке Росія розпочала в 2022 році».

Що важливо у підсумку?

1. це перша (і не єдина!) справа України проти рф в Міжнародному Суді ООН;
2. уперше в історії Міжнародного суду ООН рф визнана порушницею міжнародного права (цей факт свідчить про формування важливого правового прецеденту);
3. рішення МС ООН апріорі скоригує позовну позицію України, оскільки основні позовні вимоги ґрунтувалися на положеннях, які Міжнародний суд ООН не буде розглядати у подальшому судовому процесі.