Новини

Cправа спільна, проте ставлення до неї різне!

Нещодавно МОН України доповнило критерії, на основі яких здійснюється формування конкурсних показників відбору закладів вищої освіти – виконавців державного замовлення на підготовку магістрів (на основі ступеня бакалавра) та бакалавра (на основі ОКР молодшого спеціаліста) у 2020 році.

До раніше чинних критеріїв додано вимоги пункту 30 «Види і результати професійної діяльності особи за спеціальністю, яка застосовується до визнання кваліфікації, відповідної спеціальності» чинних на даний час Ліцензійних умов провадження освітньої діяльності. У повсякденному вжитку цей пункт має назву критерії професійної активності викладачів. Але якщо для ліцензування відповідної спеціальності викладачу достатньо відповідати хоча б чотирьом критеріям з усіх вісімнадцяти пункту 30 Ліцензійних умов, то для відбору закладів вищої освіти-виконавців державного замовлення Міністерство освіти і науки України підняло цей поріг до наявності не менше 5 відповідностей із 18 максимально можливих.

Тож який внесок зробив у цей показник кожен викладач та кожна кафедра нашого факультету? (Див. Таблицю 1).

Тим, хто добре знає факультет, насамперед кидається у вічі факт відсутності у вищенаведеній таблиці більшої половини викладачів факультету. Їх там немає тому, що їх професійна активність не відповідає вимогам МОН України. Це має взяти до уваги кожен з цих викладачів та активніше долучатися до професійного життя факультету. Щоб не випасти з плином часу із академічної спільноти факультету назовсім.

Ще більше кидається у вічі уже будь-якій особі, а не лише тій, що добре знає факультет, дуже різна міра долученості колективів різних кафедр до професійного життя академічної спільноти факультету в цілому.

Згідно критеріїв МОН України, для того, щоб успішно конкурувати з іншими у виборюванні права бути виконавцем державного замовлення на підготовку фахівців, потрібно мати за відповідною спеціальністю не менше 50 процентів професійно активних викладачів.

Якщо застосуємо цей підхід до кожної з кафедр факультету, то одержимо наступний результат:

1) Відповідають цьому критерію МОН України три кафедри факультету: публічного права (завідувачка кафедри д.ю.н., доц. Руслана Гаврилюк), процесуального права (завідувачка кафедри д.ю.н., доц. Оксана Щербанюк) і кафедра європейського права та порівняльного правознавства (завідувач кафедри д.ю.н., проф. Сергій Меленко). Але і між цими кафедрами є помітна диференціація за показниками питомої ваги професійно активних викладачів на кафедрі. На кафедрі публічного права таких викладачів 67%, на кафедрі процесуального права – 60%, на кафедрі європейського права і порівняльного правознавства – 52%;

2) Не відповідають вищезазначеному критерію МОН України також три кафедри: кафедра людських прав (завідувач кафедри к.ю.н., доц. Сергій Савчук), кафедра приватного права (завідувачка кафедри д.ю.н., доц. Ніна Гетьманцева) та кафедра кримінального права (завідувачка кафедри д.ю.н., доц. Галина Жаровська). На кафедрі людських прав таких викладачів 40% (збільшилося впродовж останнього року), на кафедрі приватного права – 21 % (також дещо зросло), а на кафедрі  кримінального права лише – 15%. Кафедра кримінального права факультету у все більшій мірі потребує «включення другого дихання».

Висновок. Висока та достатня професійна активність викладачів перших трьох кафедр: публічного права, процесуального права та європейського права та порівняльного правознавства виявилась недостатньою для того, щоб у повній мірі компенсувати для факультету в цілому відверто низьку професійну активність викладачів кафедр приватного права і кримінального права. За таких умов важко очікувати приросту місць державного замовлення на підготовку студентів для юридичного факультету ЧНУ ім. Ю.Федьковича.

Справа спільна, проте ставлення до неї різних науково-педагогічних працівників та різних кафедр факультету відрізняється кардинально.

PS Patsurkivskyi

Петро Пацурківський

декан юридичного факультету