Початок навчального року для мене видався особливим. Я мала можливість взяти участь в програмі «DAAD», яка реалізовувалась на базі Молдавський Інститут (м. Ляйпцих, Німеччина). на тему: «Стратегії самоствердження етнічних меншин у суспільствах більшості», який для мене надзвичайно цікавим.
Особливістю його було те, що він проводився в трьох різних містах: Ляйпцигу, Баутцені і Дрездені.
Так, я відвідала «Сорбське радіо» яке знаходиться у Баутцені, та познайомилася з його керівником Багною Коренг, яка є за національністю – сербкою. Програми на радіо ведуться сербською мовою по 2 години на день, а з січня 2020 року по 3 години. Також, у Баутцені є так звана «Домовина – союз лаузитських сербів» – тобто це певна організація яка сприяє всебічному розвитку національних меншин – сербів. Познайомилась з директором Марком Коваром, який провів лекцію на тему: «Серби як національна меншина Німеччини».
Несподіваним для мене було знайомство з депутатом ландтагу Хайко Косзел, який влаштував нам екскурсію по ландтагу (це так званий Саксонській парламент розташований в Дрездені, який створений в 1992 році. Він складається з 126 депутатів, Християнсько-демократичний союз Німеччини – 59 місць, Ліва партія Німеччини – 27 місць, Соціал-демократична партія Німеччини – 18 місць, Альтернатива для Німеччини – 14 місць, Союз 90/Зелені – 8 місць – О.Д.).
Хороше враження на мене справив «Сорбський мовний центр (WITAJ)» – який організовує і координує навчання для сорбів. Цей центр створив власну навчальну програму для садочків, шкіл і університету. Дану програму запроваджено в 2001 році і передбачає двомовне навчання німецькою і сорбською, вони чередуються між собою. Після завершення навчання учням видаються сертифікати де вказується рівень володіння мовою.
Мала можливість відвідати м. Дрезден який зачаровує своєю архітектурою. Надзвичайно захоплюючу екскурсію провів професор Клаус Бокхманн, який розповідав історії пов’язані з видатними місцями міста.
В Лейпцизі, також була проведена цікава екскурсія по місту, який в свою чергу є дуже привабливим. А також відвідала Сорбський факультет в Лейпцизькому Університеті, його називають Сорбський Університет, і професор Едуард Вернер провів захоплюючу лекцію про сорбську меншину. В Сорбський університет студенти вступають після закінчення Сорбської школи і навчаються протягом п’яти років.Цей так званий Сорбський університет є унікальним тим, що немає точної кількості студентів, тобто якщо лише один студент бажає вчитися, то тільки з ним проводиться заняття, тобто вже вважається що сформована група і курс тільки для цього студента. Також, в цьому університеті відкрили курси для тих, хто не володіє сорбською мовою, і держава надає цим особам фінансову допомогу, для того щоб вони могли оплатити ці курси.
Будучи представником національних меншин, я отримала великий досвід і багаж знань, які я хочу втілити майбутньому. Було приємно познайомитися з іншими учасниками проекту, які були з різних міст і країн. Ми обмінялися своїми теоретичними і практичними знаннями; ділилися знаннями про національні меншини своєї країни і механізмами захисту.
Тому, ті хто хочуть отримати нові цікаві знання, як з теоретичної так і з практичної сторони, а також досвід і просто приємні враження, я з великим задоволенням рекомендую записуватися на програму «DAAD».
Доготарь Олена
