Цими днями минає рік від початку повномасштабного вторгнення рф на територію України. Упродовж цього часу триває найбільше з часів Другої світової війни військове протистояння у Європі, що призводить до численних людських жертв та матеріальних втрат в Україні. Впродовж цього часу російські окупанти зруйнували або пошкодили понад 3 тисячі закладів освіти, понад 1 тисячу закладів охорони здоров’я, майже 150 лікарень не підлягають відновленню, майже 1 200 об’єктів культурної інфраструктури (з них понад 400 зруйновані), 600 об’єктів матеріальної культурної спадщини України.
Крім того війна несе жахливі і також часто незворотні втрати для навколишнього середовища. Відбувається нечуване за обсягами нищення екосистем, по суті має місце екоцид, за фактами вчинення якого вже порушена не одна кримінальна справа.
Понад 200 тис. га територій у зоні бойових дій уражені мінами, снарядами, уламками, забруднені нафтопродуктами та хімічними сполуками, перенасичені важкими металами, які десятиліттями становитимуть загрозу здоров’ю людей та довкіллю. Як наслідок майже третина українських земель стали зоною ризикованого сільського господарства, з обороту виведено до 40 % сільгоспугідь. Відновлення родючості земель після агресії росії актуальне вже, адже площі уражених угідь зростають щодня і це має місце передусім в регіонах із найродючішими в Україні ґрунтами. Відновлення, як свідчить світова практика, займе не один рік. Наприклад, за даними бельгійських учених, навіть через 90 років після Першої світової війни на місцях колишніх боїв фіксували перевищення гранично допустимих концентрацій важких металів.
Заподіяна значна шкода та існує постійна загроза збереженню біологічного різноманіття. За офіційним даними, розміщеними на сайті Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України (далі – Міндовкілля), унаслідок російського вторгнення окупованими на сьогодні є 514 об’єктів природно-заповідного фонду загальною площею 0,8 млн гектарів. Під загрозою опинилися близько 600 видів тварин, 880 видів рослин та грибів, в т.ч. занесених до Червоної книги України. Відбувається катастрофічна загибель чорноморських дельфінів унаслідок використання агресором гідроакустичних приладів підводних човнів та надводних суден, великої кількості мін в Чорному морі, бомбардувань, ракетних ударів із моря. За даними Всеукраїнської екологічної ліги вже підтвердженою є загибель щонайменше 50 тис. цих ссавців. У південних регіонах, де велись або ведуться активні бойові дії, розташовані водно-болотні угіддя, які слугують розмноженню, зупинці, живленню великої кількості перелітних птахів, через ці території пролягають шляхи сезонної міграції. Тому на сьогодні під загрозою опинилися більше як 120 видів птахів, які є об’єктами захисту за міжнародно-правовими угодами.
Військові дії тривають, а фахівці вже звертають увагу на небувалі за своїми масштабами розміри збитків як для довкілля в цілому, так і для окремих природних компонентів та комплексів. Станом на січень 2023 року тільки Державною екологічною інспекцією було зафіксовано понад 2300 випадків шкоди, завданої довкіллю внаслідок російської агресії. І якщо на початок літа 2022 року її розміри оцінювались приблизно у 200 млрд грн., то на початок лютого 2023 року за даними Міндовкілля сума збитків тільки земельним, водним ресурсам та атмосферному повітрю становить вже близько 1 трлн 900 млрд гривень.
Враховуючи вже заподіяну шкоду довкіллю та подальшу загрозу її виникнення важливими є своєчасна і правильна фіксація шкоди та її розрахунок. Для цього впродовж квітня-листопада минулого року Міндовкілля було розроблено та затверджено шість методик, згідно із якими профільні державні органи фіксують факти злочинів росії проти довкілля та розраховують збитки. Такі методики окремо розроблені для оцінки шкоди, заподіяної водним ресурсам, атмосферному повітрю, ґрунтам, надрам, Азовському та Чорному морям, природно-заповідному фонду.
Особливого значення екологічна компонента набуває в контексті післявоєнної відбудови України. Адже євроінтеграційні прагнення нашої держави неможливо реалізувати без «зеленого відновлення» України і включення в Європейський «зелений курс». А для цього потрібні реальні реформи в сфері охорони довкілля і ті страшні збитки, які завдає росія нашій державі є для нас викликом, але одночасно – це шанс відбудувати не на тому рівні, який мали до війни, а зробити краще.
Людмила Струтинська-Струк
доцент кафедри публічного права
