Кожного року в останню суботу листопада на підвіконниках українських осель запалюються свічки. Україна та світ вшановують пам’ять мільйонів жертв Голодомору 1932 – 1933 років. У цьому та наступному роках минає дев’ять десятиліть від вчинення страшного злочину над українським народом.
Свою свічку пам’яті жертв Голодомору запалили і на юридичному факультеті Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича. Чергове засідання гуртка «Інновації та права людини» кафедри теорії права та прав людини було приурочене темі Голодомору 1932 – 1933 рр. як злочину проти гідності українського народу.
Засідання гуртка відбулось у форматі круглого столу, студенти виступали та обговорювали такі болючі теми, як передумови Голодомору, надзвичайне законодавство 30-х років, поняття та ознаки геноциду, визнання Голодомору геноцидом та ін. Цитувались окремі витяги з видатної праці Т. Снайдера «Криваві землі», аналізувались та співставлялись події минулого з теперішньою спробою знищити український народ. Студенти ділились розповіддями своїх дідусів і бабусь про Голодомор. Ця трагедія, на жаль, торкнулась чи не кожної української родини. Для нашого майбутнього дуже важливо, щоб цей ланцюжок пам’яті не перервався!
Захід на честь вшанування пам’яті жертв Голодомору в умовах повномасштабної війни розпочався хвилиною мовчання. Запалена свічка стала символом пам’яті про відібрані сталінським геноцидом життя. Цього року, коли російський режим, який є спадкоємцем радянського тоталітаризму, намагається занурити нашу країну в цілковиту темряву, цей жест пам’яті має особливий зміст. Єднаючись у такий спосіб у вшануванні тих, хто став жертвою геноциду голодом, ми нагадуємо собі й усьому світу, що темрява не може перемогти, що рано чи пізно зло засуджують, а жертв – пам’ятають і шанують!
