Hallo. Hoe gaat het? (нід. Привіт. Як справи?). Цього тижня я повернулася з мальовничого нідерландського містечка Гронінген, в якому навчалася протягом останніх 5 місяців і рада ділитись враженнями із читачами факультетського блогу.
Будучи де-юре студентом ЧНУ, де-факто я почала здобуття рівня магістра в Університеті м. Гронінген (Rijksuniversiteit Groningen). Університет посідає почесне місце серед 100 найкращих університетів світу, що свідчить про його престиж та відмінну репутацію. Останній пропонує студентам здобути ступені бакалавра та магістра на нідерландській та англійській мові (тобто всі предмети будуть викладатися на одній з вказаних мов), що приваблює міжнародних студентів обрати даний університет.
Семестрове навчання в Університеті ділиться на два блока, подібно модулям в ЧНУ. Головна відмінність полягає в тому, що вони є окремими періодами навчання: протягом одного блоку студенти вивчають два/три предмета, після спливу 7 тижнів навчання здають іспити. В другому блоці студент обирає інші два/три предмета. Оцінювання проводиться по 10-тибальній шкалі, оцінка 6 (шість) є прохідною. У випадку отримання незадовільної оцінки студент може перездати іспит в кінці наступного блоку, щоб отримати відповідну кількість кредитів.
Перевагою навчання по програмі Еразмус+ є можливість обрати предмети з різних магістерських програм, навіть з різних ступенів. Скориставшись даним привілеєм, в першому блоці я обрала один предмет з рівня бакалаврату – Право Європейського Союзу, та інший зі ступеня магістратури (програма «Міжнародний захист прав людини») – Міжнародний захист прав людини. В другому блоці я вивчала предмет з програми «Енергійне право» – Кліматичне право та предмет з програми «Міжнародне публічне право» – Вирішення міжнародних спорів.
Кожна дисципліна викладалася одним/двома основними викладачами та декількома запрошеними лекторами, кваліфікованими в певному вужчому питанні. Предмет Право ЄС включав і семінарські заняття, предмет Міжнародний захист прав людини передбачав семінарські заняття, проте останні не були доступними для студентів Еразмус, тому, разом із всіма іншими предметами, передбачав самостійне опрацювання матеріалу.
Більшість іспитів в Університеті м. Гронінген студенти складають на комп’ютері (друкують розгорнуті відповіді), більшість питань оформлені у форматі есе, проте є і казуси. Іспит триває 3 години. Результати публікуються протягом 10 робочих днів. Цікавим є те, що студенту дозволяється на іспиті користуватись законодавством (міжнародні договори; договори, на базі яких функціонує ЄС, тощо) та case law (збірник кейсів/справ міжнародних судових інстанцій). Такий підхід дозволяє перевірити чи зрозумів студент матеріал, адже без такого розуміння він/вона не знатимуть де шукати релевантне «підкріплення» для своєї відповіді. Мета полягає не в тому, щоб «мати кодекс в голові, а голову в кодексі» (Hanna Gronkiewicz-Waltz), тобто знати де шукати потрібну інформацію.
Бувають і випадки, коли студент не встиг підготуватися. Якщо він/вона вирішив прийти на іспит, та вважає, що написані відповіді не є «гідними», може натиснути на «Не перевіряти», і викладач не перевірятиме дану роботу – студент не склав іспит. В цьому випадку його/її автоматично реєструють на перездачу. Інший варіант – студент не прийшов на іспит чи «розуміє, що нічого не розуміє» і виходить – він/вона, як результат, не складає іспит, проте на перездачу вже має зареєструватися самостійно. На одному з іспиті протягом 10-15 хвилин студенти виходили один за одним, адже із наявним рівнем підготовки не могли відповісти на подані запитання. На іспиті не легко зосередитись, адже протягом декількох хвилин ми ознайомлювались із питаннями, а після цього підіймався шум, адже всі студенти, які слухали відповідну дисципліну, починали друкувати відповіді на клавіатурі.
На час написання цієї статті мені відомі результати з трьох предметів, їх я склала успішно. Очікую результатів із предмету Вирішення міжнародних спорів. Заліків у вказаному університеті не було.
Щодо формату викладання, професори найчастіше прибігають до застосування презентацій (слайдів), лекції проводяться у форматі дискусій, обговорення. Від студента очікується попереднє ознайомлення із матеріалом – так, студент має прочитати підручник і запропоновану літературу до лекції. Можна себе запитати: «А навіщо тоді лектори, якщо я сам себе навчаю?». Цей підхід надзвичайно сприяє кращому освоєнню та розумінню матеріалу. Роль викладача, в цьому випадку, полягає в поясненні незрозумілих моментів, підкресленні важливих деталей, а не в повторенні матеріалу, що прописаний в книзі.
Викладачі щотижнево оновлюють інформацію щодо необхідної та релевантної літератури та завдання, які студент має виконати на он-лайн порталі NESTOR. В останньому кожен студент реєструється за власним логіном та паролем, входить в свій електронний кабінет. Також в електронному форматі доступні детальна інформація про предмети, індивідуальний розклад для кожного студента, доступ до результатів іспитів, завдання та література, студентська електронна пошта, он-лайн друк, бібліотека. Підсумувати це можна одним словом – доступно – студент може все знайти сам. Незважаючи на це, він/вона можуть звернутись до викладача, написавши їм електронного листа.
Перед початком навчання університет провів Вітальну зустріч, де ми мали можливість подати необхідні документи, зареєструватись в муніципалітеті м. Гронінген, тощо. Юридичний факультет також провів окрему зустріч, де персонал міжнародного відділу факультету права ознайомив нас із тим «як працюють речі тут» – дуже корисна і детальна інформація прозвучала на цій зустрічі.
Щодо розважальної програми, студентська організація ESN (European Student Network) провела Вітальний тиждень для всіх студентів, які розпочали навчання в м. Гронінген, також для студентів Еразмус, міжнародних студентів. За встановлену суму студенту пропонувалися доступ до вечірок, зустрічей, ігор, занять спортом, вечерь, тощо, організованих згаданою спільнотою. Все вказане дозволило скласти приємне враження про місто та університет, адже прийом був теплим.
Як я вказувала вище, за моєю спиною досить багатий досвід навчання по програмі Еразмус, та даний семестр кардинально відрізняється від інших. За ці 5 місяців я зосередилась на навчанні, здобула цінні знання з предметів, що цікавлять мене професійно, а також відкрила для себе нову галузь права – Енергійне право, а точніше Кліматичне право. Однією з найцінніших речей, які мені дають навчання закордоном, є можливість вивчити цікаві і нові предмети, які не викладаються у рідному ВНЗ, або ж викладаються по-іншому. Цей семестр дозволив мені вирости не лише в професійному аспекті, а й в особистому. Хоча дана мобільність виявилася однією з найскладніших, я можу сміло сказати, що воно того було варте.
Вдячна рідній Alma Mater за можливість отримати такий цінний досвід. Оскільки я повернулася, намагатимусь заохотити студентів рідного факультету на участь в програмі, забезпечити необхідною інформацією та підтримкою.
Каріна Паскар
студентка юридичного факультету
