З 4 по 8 липня 2022 року на базі Центру відновного правосуддя Університету Бергамо (м. Бергамо, Італія)відбулась літня школа «Основи та маршрути відновного правосуддя. Реформа Картабії та відновне правосуддя. Можливості та межі», яка ще раз продемонструвала для всіх її учасників, в тому числі і авторів цього матеріалу, що у час російської агресії, повномасштабної війни росії проти України, українське суспільство як ніколи потребує аналізу цивілізаційного поступу та пошуку власної ціннісної ідентичності, в тому числі щодо розуміння та врегулювання конфліктів (спорів).
Координаторами літньої школи виступили: Анна Лоренцетті, доцент кафедри конституційного права юридичного факультету університету досліджень Бергамо, яка має численні публікації з питань відновного правосуддя, зокрема «Відновне правосуддя та конституційна динаміка. У пошуках можливого конституційного вирішення» (Franco Angeli, 2018). Крім того, пані Анна здійснювала просвітницьку та наукову діяльність від імені чисельних національних та міжнародних організацій та установ, включаючи Національне управління проти расової дискримінації у складі Ради міністрів, Міністерства оборони, а також у контексті європейських проектів з питань недискримінації та рівності; Філіппо Ванончіні, медіатор у кримінальних кейсах і тренер з медіації. Брав участь з 2013 по 2015 роки в італійсько-французькій дослідницькій групі під керівництвом Жаклін Моріно та як наслідок у підготовці публікації: La médiation humaniste, pour ‘faire société’ dans la prise en charge des différends (2015). Допомагав у створенні Інструкції щодо відкриття Центрів Відновного Правосуддя (2018). Засновник Центру Відновного Правосуддя Карітас у Бергамо.
Під час 5-ти інтенсивних робочих днів неодноразово наголошувалось, що наразі існує чимало технологій вирішення конфліктів, які набули поширення як у світі в цілому, так і в Італії і в Україні зокрема за останні три десятиліття: теорії «лікування конфлікту» Фрідріха Глазла, технології «ненасильницького спілкування» Маршалла Розенберга, технології «кіл примирення» Кейта Праніса, Баррі Стюарта та Марка Уеджа, гарвардського методу «принципових переговорів», «класичної» моделі медіації, відновного правосуддя, трансформативної моделі медіації та гуманістичної медіації, миротворчих технологій посередництва та діалогу, а також визнаних на міжнародному рівні технологій примирення та прощення тощо. Їх світоглядним підґрунтям виступають: реляційний погляд на природу людини, система універсальних людських цінностей, теорія конструктивізму, антропософія тощо.
Як свого часу зазначала одна із авторок цього матеріалу (Гаврилюк Руслана. Зумовленість правової природи медіації буттєвим устроєм людського світу. Право України. 2018. № 5. С. 181-195; Гаврилюк Руслана. Правова природа медіації як вислід буттєвих властивостей людини. Право України. 2018. № 3. С. 128-143), детермінантами, що зумовлюють необхідність існування різних моделей медіації, відновного правосуддя, є основні властивості самої людини. Вони і породжують одвічні протиріччя умов її буття. Ще основоположники антропосоціокультурного підходу до пізнання, в тім числі і пізнання природи власне людини та людського світу загалом – давньогрецькі філософи-софісти устами одного із своїх найяскравіших представників Протагора сформулювали максиму: «Людина – міра всіх речей». Ця істина по нинішній час залишається одним із найголовніших здобутків у сфері людинознавства. У буттєвий устрій людського світу атрибутивно вмонтовано тотальне зіткнення людських цінностей, найголовнішою з яких є свобода. Людський світ знає тільки одне істинне мірило свободи індивідів – їх право. Саме воно є основоположним (потребовим) способом співбуття людей у соціумі. Саме право зарекомендувало себе найефективнішим засобом замирення конфліктуючих сторін у суспільстві, оскільки воно породжене буттєвим устроєм людського світу. Медіація та відновне правосуддя є одним з проявів людського права.
Основоположним принципом буттєвого устрою людського світу є його тотальна фактична суперечливість. Вона проявляється у формі бінарних опозицій, симетрій та асиметрій, їх природа різна. Поява людських суспільств породила множину соціальних суперечностей та їх відповідну ієрархію, яка сама по собі є явищем динамічним і таким же суперечливим. Передусім це фундаментальна суперечливість людських статусів: чоловік/жінка; батьки/діти; народження/помирання; власник/найманий працівник і т.д. Така ж суперечливість людських потреб: матеріальних/духовних; нинішніх/майбутніх; приватних/публічних; в освоєнні та перетворені природи/у збереженні первозданності природи; між зростанням людських потреб у геометричній прогресії та розвитком людських можливостей їх задоволення в арифметичній прогресії тощо. До них належать і суперечливості між природою функціональних соціальних ролей індивідів: лікар/хворий, дитина/дорослий, утриманець/утримувач, керівник/підлеглий, виробник/споживач, бідняк/багатій, учень/учитель тощо. Саме тому тотальна фактична суперечливість буттєвого устрою людського світу є другою онтологічно укорінена причиною, що зумовлює необхідність медіації, відновного правосуддя та задає їм правову природу. Про останнє неодноразово наголошували і спікери літньої школи.
Джованні Гранді, доцент кафедри Моральної Філософії факультету Політичних та Соціальних наук університету Трієста (м. Трієста, Італія), де він викладає публічну етику та конфліктологію, правосуддя та відновні практики і є координатором курсу підвищення кваліфікації з публічної етики, неворожої комунікації та управління конфліктами. Також Джованні Гранді керує Школою прикладної антропології Інституту Жака Маритена та є співредактором філософського щорічника «Anthropologica» (Meudon) і членом редакційної колегії журналу “Dialoghi”. Джованні є одним із засновників ініціативи «Parole O_Stili», просування ненасильницьких стилів спілкування в Інтернеті (paroleostili.it). Виступив з надзвичайно емоційною лекцією: «Вступ до відновного правосуддя», ключовою лінією якої було твердження «теорія і практика – дві взаємообумовлені складові відновного правосуддя». Родзинкою ключової лінії спікера стала креативна подача матеріалу крізь призму філософії та категорій справедливості та несправедливості, через аналіз подій в Грузії, Палестині та Україні. Ми мали активні та плідні дискусії щодо феноменів блага, добра і зла, теорій обміну та симетрії, пропорцій справедливості, влади, покарання та відплатності тощо.
На звершення першого робочого дня ми мали важливий та цікавий тренінг-практикум щодо природи емоцій у відновному правосудді та медіації, який забезпечував харизматичний Леонардо Ленці. Сфера його життєвих, професійних, наукових та практичних інтересів християнська теологія, біоетика та конфліктологія гуманістичної медіації. Запропоновані ним практики носили чіткий відбиток його власного досвіду, здобутого під час вивчення дзен з Теодором Розенбергом і Берні Глассманом Роші, Барбарою Вегмюллер Роші, мандрів по Близькому і Далекому Сходу (Сирії, Ізраїлю, Індії, Тайланду, Бірми, Непалу, Тибету, Бутану, Китаю), де він мав нагоду поглиблювати релігійні і духовні практики. Леонардо Ленці також є послідовником гуманістичної медіації та пройшов навчання конфліктної медіації в школі Жаклін Моріно.
Наступний день розпочався з конструктивного та практичного аналізу законодавства щодо відновного правосуддя країн ЄС та Реформи Картабії 2021року в Італії, її передумов, переваг та основних болючих аспектів Грації Манноцці, професорки кримінального права в Університеті Інсубрії (Італія). Директорки і засновниці Центру «Судді з відновного правосуддя та медіації» того ж університету. Пані Грація у своїй дослідницькій діяльності в основному займається системами покарань, злочинами проти суспільства, адміністрації, відновним правосуддям та медіацією конфліктів, мовою та правом. Вона є член Навчальної комісія для розробки пропозицій щодо реформування процесу та системи санкцій кримінального права, а також у справі присудження злочину, що впроваджена Міністром юстиції Мартою Картабією. Крім того, вона є авторкою численних публікацій у сфері відновного правосуддя, соціального сприйняття покарання та справедливості.
Другий день завершився поділом учасників на підгрупи для проведення лабораторій гуманістичної медіації у супроводі медіаторів-практиків: Роберти Рібони, судової медіаторки з 2005 року та членкині Управління відновного правосуддя м. Бергамо, адвокатки Суду Бергамо, яка практикує в галузі кримінального права, сімейного права та ювенального юстиції, здійснює консультаційну та навчальну діяльність для соціальних і медичних служб Італії та співпрацює з Університетом Бергамо, забезпечуючи курси Гендерне насильство: правові та психосоціальні профілі; Гендерний аналіз та антидискримінаційне право; Анни Каттанео, педагогині, медіаторки та тренерки з кримінальної медіації, координаторки Центру Відновного Правосуддя Бергамського Карітасу; Бруни Дігери, тренерки, психологині та психотерапевта, яка займається соціальними проектами і зміцненням здоров’я з локальними мережами. Отримала освіту юридичного психолога та співпрацювала з професором Гаетано Де Лео в Університеті Ла Сапієнца м.Рим. Являється одним із засновників Асоціації PsicoIus, Римської школи юридичної психології. Пані Бруна співпрацює з питаннь відновного правосуддя з Університетами Бергамо та Сассарі. Координує Стіл відновного правосуддя в Лекко. Вона є авторкою ряду наукових публікацій у сфері ювенальної юридичної психології.
Першу частину третього дня літньої школи забезпечувала Марія Піа Джуфріда, медіаторка у кримінальних кейсах і тренерка, з 2000 року керівниця Комісії з відновного правосуддя та кримінальної медіації Італії, а з 2014 р. президент асоціації Sponde, яка заглибила учасників у тонкощі італійського законодавства у сфері відновного правосуддя. Після, як уже стало звичним, був поділ учасників школи на підгрупи для проведення лабораторій гуманістичної медіації у супроводі медіаторів-практиків. Наша підгрупа мала чергову можливість зануритись у світ гуманістичної медіації з тренером Леонардо Ленці.
Четвертий день був присвячений законодавчим та практичним особливостям впровадження відновного правосуддя у Бельгії. Зокрема, Антоніо Буонатеста, який майже сорок років працює у сфері відновного правосуддя Бельгії і з 1998 року керує асоціацією «Mediante», відповідальною за ініціювання відновних процесів у всьому франкомовному регіоні, розкрив ключові переваги та виклики впровадження відновного правосуддя у Бельгії, оскільки він ще в 1984 році одним із перших створив репаративну службу у справах неповнолітніх з перспективою розширення медіації щодо справ про тяжкі злочини, а у 1998 році на замовлення Міністерства юстиції ініціював подібний досвід для дорослих, що досить швидко підтвердило користь відновного діалогу у випадку тяжких злочинів, у т.ч вбивств. З 2005 року, у світлі цих результатів, він брав активну участь у розробці концепції національного бельгійського законодавства щодо права звернення за послугою відновного правосуддя для будь-якого виду злочину.
Друга половина дня була присвячена лабораторії пізнання гуманістичної медіації крізь призму світу мистецтва і проводилась у Галереї сучасного мистецтва міста Бергамо (GAMeC Contemporanea di Bergamo) Джованні Брамбіллою, яка є істориком мистецтва, керівником освітніх послуг Галереї, де займається питаннями відносин між музеєм і можливою аудиторією, з особливою увагою до питань доступу та інклюзії. Крім того, пані Джованні є викладач курсів «Економіка та управління культурною спадщиною» бізнес-школи Il Sole24Ore та «Послуги».
Завершальний робочий день був присвячений навчанню та відпрацюванню технік відновного кола спільно з Домініком Бартером, бразильським медіатором, який працює у сфері відновного правосуддя та діалогічних соціальних систем з середини 1990-х років у Бразилії, де його відновна практики формувалась у роботі з людьми, що проживають у нетрях Ріо-де-Жанейро, що контролюються різноманітними бандитськими формуваннями міста. Він адаптував власну практику та брав участь у безлічі національних проектів Міністерств юстиції як Бразилії, так і в інших 50 країнах у сфері відновного правосуддя та просвітництва. Наразі пан Домінік є частиною команди, що розробляє відновну систему у в’язниці Масса. Крім того, він був основним доповідачем конференції European Forum for Restorative Justice 2022, яка відбулась в м. Сассарі у червні 2022 року та стала резонансною подією у сфері відновного правосуддя.
По завершенню нашого навчального процесу кожен із учасників школи мав змогу поділитись своїми враженнями, досвідом та відчуттями і це все відбувалось в аудиторії, в якій організатори розмістили по центру прапор України. Це був хвилюючий момент: момент розділеного болю, мрій, бажань миру і, що не менш важливо, відчуття близькості, допомоги, підтримки та народження на тлі блакитно – жовтого кольору конструктивної співпраці. Кожен з учасників надзвичайно бережно та трепетно вишивав, підписував, обіймав стяг України – країни відваги, стійкості, мужності, майбутнього, життя та любові.
У підсумку Бергамська літня школа «Основи та маршрути відновного правосуддя. Реформа Картабії та відновне правосуддя. Можливості та межі» дала нам можливість збагатитись інноваційними практиками і теоретичними знахідками у цій сфері, напрацьованими лідерами відновного правосуддя Європи і не тільки, надихнула нас на впровадження цього досвіду на національних теренах.
Відновне правосуддя по-бергамськи – це круто!
Руслана ГАВРИЛЮК, д.ю.н., професорка, завідувачка кафедри публічного права Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, медіаторка, менеджерка грантового проекту програми ЄС ERASMUS + KA2 «MEDIATS» від ЧНУ ім. Ю.Федьковича, Голова ГО «Буковинський центр медіації»
Наталія КОВАЛКО, д.ю.н, професорка кафедри фінансового права Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, медіаторка, адвокатка, членкиня Науково-консультативної ради Верховного Суду України та кваліфікаційної палати КДКА Київської області, членкиня правління ГО «Українська психологічна асоціація»
Софія ДУТЧАК, психологиня, медіаторка (модель Жаклін Моріно), загальна консультантка, членкиня НПА України, учасниця Буковинського проекту групової психотерапії УСП, перекладачка, координаторка спілки психологів, психотерапевтів та медіаторів України в Італії та українських спеціалістів у проекті “Insieme/Разом” (м. Мілан, Італія)
