17 березня з відкритою онлайн лекцією перед студентами юридичного факультету Чернівецького національного університету та евакуйованими студентами різних ЗВО України виступив професор Кристоф Шметтерер (Австрія, Німеччина) на тему «Карл Фрідріх Адлер – його академічний шлях з Відню до Чернівців і важке повернення до Австрії».
Тематика лекції видається досить актуальною, з огляду на співставлення історичних періодів, розвитку наукового середовища на етапі воєнних трансформацій соціально-економічного розвитку.
За результатами участі у відкритій лекції я дізналася про один з аспектів життя правника, ректора ЧНУ 1909-1910 р. Карла Фрідріха Адлера, що можна розглядати у історичному, науковому, правовому вимірах.
Для довідки: К.Ф. Адлер народився 31 березня 1865 року у м. Прага, навчався у Віденському університеті, працював у Берлінському університеті, і навіть обіймав посаду професора цивільного права у Чернівецькому національному університеті. У 1909 році був обраний ректором нашого закладу вищої освіти, проте у 1910 році пішов з посади за власним бажанням.
К. Ф. Адлер, будучи німецькомовним професором ЧНУ, не мав намірів продовжувати наукову діяльність у румуномовному середовищі, однак і повернутися до викладання в університеті м. Відень не зміг. Відмову у поновленні в університеті м. Відень, підставою чого стали наукові суперечки, К. Адлер оскаржував до суду, проте помер до прийняття рішення по справі.
Лекція змусила замислитися про тенденції державно-політичного буття в різних країнах на різних історичних етапах, їх схожість, а також ще раз переконатися, що історія циклічна. Найяскравішим свідчення подібності ситуацій, я вважаю, є мовне питання. Факт небажання чи неможливості Карла Адлера у період його викладання в Чернівецькому університеті говорити румунською мовою є одним з ключових у ситуації правника, науковця К. Адлера; тоді як у ситуації з Україною саме мовний аспект – один з визначальних у межах тих подій, що мають місце сьогодні на території нашої держави. Крім того, важко не звернути увагу на загострення питання цензури, зокрема наукової, що проявляється у збільшенні кількості та зміні характеру наукових дискусій, а також роль правосуддя, що в умовах ескалації геополітичної ситуації стають виразнішими (на прикладі життя К. Адлера як представника австрійського суспільства після Першої світової війни і українського суспільства ХХІ століття).
Дякуємо проф. Шметтерер за пізнавальний історико-правовий нарис життєвого шляху ректора Чернівецького національного університету 1909-1910 р. Карла Адлера!
Катерина Вудвуд, студентка 5 курсу