Міфологія – це сукупність пов’язаних між собою оповідей про певні події через, в основному, емоційно-чуттєві образи.
В юриспруденції досить часто відбуваються подібні ситуації: актуальні юридичні події інтерпретуються не через прискіпливий аналіз юридичних фактів, а за допомогою емоційно-чуттєвого їх сприйняття.
Так, для прикладу, останнім часом в суспільстві активно обговорюється питання неминучості накладення адміністративного стягнення у виді штрафу та «позбавлення прав» за «подяку аварійкою». Дійсно, під час руху транспортних засобів водії часто вмикають аварійну світлову сигналізацію, коли необхідно подякувати іншим учасникам дорожнього руху. Але що ж змінилося в нормативному регулюванні вказаного питання останнім часом, що суспільство почало це настільки активно обговорювати, а засоби масової інформації поширювати? Відповідь однозначна – нічого!
Так, відповідно до п.9.9 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року, аварійна світлова сигналізація повинна бути ввімкнена: а) у разі вимушеної зупинки на дорозі; б) у разі зупинки на вимогу поліцейського або внаслідок засліплення водія світлом фар; в) на механічному транспортному засобі, що рухається з технічними несправностями, якщо такий рух не заборонено цими Правилами; г) на механічному транспортному засобі, що буксирується; ґ) на механічному транспортному засобі, позначеному розпізнавальним знаком “Діти”, що перевозить організовану групу дітей, під час їх посадки чи висадки; д) на всіх механічних транспортних засобах колони під час їх зупинки на дорозі; е) у разі скоєння дорожньо-транспортної пригоди.
Останні зміни до вказаного пункту Правил дорожнього руху відбулися ще в 2011 році. Тобто, нічого нового в нормативному регулюванні вказаного питання останнім часом не відбулося.
Натомість, більшість засобів масової інформацію поширюють інформацію про неминучість накладення стягнення за вказані діяння у виді штрафу (ч.2 ст.122 КУпАП), а у випадку створення аварійної ситуації – позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року (ч.5 ст.122 КУпАП).
Вважаємо, такий висновок передчасним та сумнівним.
Підтвердженням цього, окрім вищенаведеного є також те, що в Єдиному державному реєстрі судових рішень відсутня інформація про накладення адміністративного стягнення за увімкнення аварійної світлової сигналізації як свідчення подяки іншим учасникам руху.
Реєстр містить лише дані щодо накладення адміністративного стягнення за неввімкнені аварійної сигналізації у випадках, коли це необхідно згідно п.9.9 Правил дорожнього руху. Більше того, в одній із судових справ (№ 607/26125/24) суд дійшов висновку, що невиконання водієм вимоги п. 9.9. ПДР призводить до притягнення особи до адміністративної відповідальності не за ч. 2 ст. 122 КУпАП, а за ст. 125 КУпАП, яка передбачає накладення стягнення лише у виді попередження.
Звертаємо увагу, що останні зміни в статтю 122 КУпАП відбулися ще в 2021 році, а в статтю 125 КУпАП ще в 2008 році.
Таким чином, з наведеного робимо висновок, що часто обговорювана інформація більшості засобів масової інформації щодо неминучості накладення адміністративного стягнення у виді штрафу та позбавлення прав за «подяку аварійкою» є хибною.
Досить часто трапляються й інші випадки, коли певні юридичні факти інтерпретуються хибно та неточно. В реаліях сьогодення вкрай необхідним є розрізняти правду від брехні, реальні події від видуманих чи викривлених.
Так, к.ю.н., асистент кафедри теорії права та прав людини Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича – Ольга МИРОНЮК у блозі юридичного факультету цього ж закладу слушно зазначає, що дезінформація вийшла на «новий рівень» та безумовно стала одним із головних викликів як для окремих держав, так і для усього міжнародного співтовариства. Вчена рекомендує такі способи виявлення та протидії дезінформації в інтернеті: 1) перевірка джерела інформації; 2) перевірка на послідовність і підтвердження інформації – дезінформація, як правило, містить невідповідності, розбіжності або суперечливі деталі; 3) перевірка фактів і оцінка доказів дезінформації; 4) повідомлення та протидія дезінформації на платформі, де вона поширюється; 5) обов’язкове читання далі заголовка перед тим як розповсюдити новину; 6) визначення чи це жарт.
Юристи, правники та вчені досить часто й успішно спростовують викривленні факти, допомагають розпізнати де правда, а де брехня, зрозуміти суть певного явища.
Доктор юридичних наук, професор, професор кафедри публічного права Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича – Петро ПАЦУРКІВСЬКИЙ звертає увагу читачів блогу юридичного факультету на усталену практику розгляду споживчих спорів. Вчений досить слушно зазначає, що споживчі відносини продовжують залишатися у нас справжньою Ахіллесовою п’ятою, адже зазвичай, споживач, який звертається до суду за вирішенням його споживчого спору ще більше ускладнює своє життя. Науковець відсилає читачів до Директиви Європейського Парламенту та Ради №2013/11/ЄС, яка гарантує державам-членам можливості «позасудового вирішення спорів».
Науково-педагогічні працівники кафедри кримінального права Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича також допомагають зрозуміти суть певних явищ, здійснюючи публікації в блозі юридичного факультету. Кандидат юридичних наук, асистент кафедри кримінального права Олексій СТРАТІЙ здійснив вдалий аналіз законопроєкту щодо вдосконалення відповідальності за незаконну порубку, збут, і зберігання деревини та чагарників. Науковець зазначив, що з одного боку незаконна вирубка деревини в Україні, була і продовжує залишатися складною проблемою, яка має негативний вплив як на довкілля, так і на економіку України в цілому, з іншого – підписання даного законопроєкту додасть роботи не тільки правоохоронній системі, а й судовій гілці влади, які і так перевантажені різними категоріями кримінальних проваджень в умовах дії воєнного стану. Кандидат юридичних наук, доцент кафедри Маріана ТОМА слушно та доступно розповідає про різновиди насильства та як можна отримати допомогу у випадку його вчинення.
Викладачі кафедри процесуального права Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича також не оминають увагою сучасні проблемні питання правозастосування. Так, кандидат юридичних наук, доцент Ірина ТАТУЛИЧ у блозі юридичного факультету зазначає, що скасування інституту нарадчої кімнати не призведе до його ліквідації, а лише до трансформації в таємницю ухвалення судового рішення, під час якого суддя не має права обговорювати обставини справи та зміст судового рішення з будь-якими іншими особами, крім складу суду, що розглядає справу. Кандидат юридичних наук, доцент Ауріка ПАСКАР звертає увагу читачів блогу на те, що система штучного інтелекту визначається як машинна система, призначена для роботи з різними рівнями автономності, яка може проявляти адаптивність після розгортання та яка, для явних або неявних цілей, на основі вхідних даних робить висновок як генерувати результати, такі як прогнози, контент, рекомендації або рішення.
Доктор юридичних наук, професор, доцент кафедри міжнародного права та порівняльного правознавства Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Оксана ВАЙЦЕХОВСЬКА в блозі юридичного факультету розкрила важливу та актуальну тему передачі Україні заморожених активів рф та основні гальмуючі чинники, зокрема: 1) політичний чинник – відсутність одностайності; 2) юридичний чинник. Країни ЄС сумніваються у наявності правових підстав для захоплення активів рф; 3) економічний чинник.
Доктор юридичних наук, професор, професор кафедри приватного права Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Микола БОДНАРУК та доктор філософії, доцент кафедри приватного права цього ж закладу Альона БУРКА звертають увагу читачів блогу юридичного факультету на питання дискримінації за зовнішнім виглядом працівників або лукізм. Вчені зазначають, що лукізм є поширеною (досить часто прихованою) формою дискримінації, яка має наслідки на робочому місці у вигляді відсутності кар´єрного просування працівника, отримання меншої заробітної плати, погіршення корпоративної атмосфери, звільнення, втрати мотивації, зниження продуктивності, проблем з психічним здоров´ям тощо. Дискримінація за зовнішнім виглядом виникає, коли роботодавці/колеги несправедливо ставляться до працівників через їхній зовнішній вигляд, а саме: зріст, вагу, тип статури, фенотип, зачіску, татуювання, пірсинг, одяг, аксесуари, бороду, макіяж тощо у процесі працевлаштування (на етапі співбесіди, подання документів) чи трудової діяльності.
Отже, в сучасних реаліях сьогодення досить часто трапляються випадки, коли певні юридичні факти інтерпретуються хибно та неточно. Юристи, правники та вчені повинні допомагати розрізняти правду від брехні, реальні події від видуманих, спростовувати викривленні факти, зрозуміти суть певного явища.
Віталій ГОРДЄЄВ
д.ю.н., професор
