Формування соціальної свідомості в громаді для забезпечення необхідного обсягу дотримання безпеки в місцях проживання людей останнім часом масово обговорюється в соціальних мережах. Дискусія, в тому числі, ведеться щодо зафіксованих та поширених випадків поведінки містян, яка на перший погляд не вписується в установлені загально прийняті стандарти і традиції, суперечать звичаєвим догматам та, відповідно стосується широкого кола осіб. Зосередження в одному місці різних за інтересами людей потребує врівноваження соціально-психологічної атмосфери, сприятливої для всіх.
Війна, яка спонукала поза волею людей покинути помешкання, роботу, а в деяких випадках родину, звичне і таке налагоджене життя, зібрала в нашому місті усіх, кому необхідно було відчути безпеку, бути в ній хоча б деякий час.
Не дивлячись на останні тривожні для держави і Чернівців дні, столиця Буковини стала чи не єдиною локацією, що не зазнала активних бойових дій від початку повномасштабної війни. Зараз це місто – гуманітарний хаб, прихисток для переміщених осіб, укриття для сиріт, місце релокації для бізнесу. І так повелось з давних давен, що Чернівці мультикультурне, багатонаціональне місто, де мирно співіснують різні думки, погляди, тренди. Історія свідчить – буковинці вміють вирішувати суперечки полюбовно.
Так, через скликання Буковинського віча (народні збори) 3 листопада 1918 року була визначена доля нашої землі, ухвалено рішення про входження Північної Буковини до складу Української держави. Унікальний приклад громадського діалогу в буремні часи падіння імперій. «Буковинський український народе, вставай і ти до праці над своєю будуччиноюІ Управа нашою державою віддана тобі… Це ж все ми осягнемо на своїй землі, а не на чужій, своїми силами, а не чужими. Тому ж до праці, твердої, незламної, горячої, невтомимої! Мужчини і жінки, хлопці і дівчата! Інтелігенція, духовенство, учительство, шляхта, селянство, робітництво! Уряди громадські із своїми начальниками! Всі ви діти нашої землі станьте своїми грудьми за собою, лучіться для самооборони! Докажіть свою готовність все служити тепер собі…» цей заклик Маніфесту до громадськості актуальний і до тепер.
«Будь-яке суспільство зазнає соціальних змін і внаслідок цього щоразу переживає соціальні конфлікти» – Р.Дарендорф.
Соціальна нерівність, обмеженість ресурсів (у тому числі й статусних), на володіння якими висувають претензії, невідповідність реальної дійсності суб’єктивним уявленням про неї, зокрема: – неспівмірність очікувань, практичних намірів та вчинків людей; – нерозумінням людьми своїх вчинків один щодо одного; – непорозумінням, логічними помилками та семантичними труднощами, що виникають у процесі комунікації; – нестачею або неякісністю інформації; етнічна або релігійна нетерпимість, ідеологічна зашореність. агресивність, почуття ненависті, заздрості; розходження у поглядах або інтересах- це ті причини, які породжують соціальні конфлікти. Таким чином, розуміючи причину виникнення таких суперечностей, з метою запобігти їх ескалації, можливістю сприяти до їх екологічного вирішення сторонами необхідна спеціальна підготовка.
Саме на набуття відповідних компетентностей 8-9 вересня та 14-16 вересня 2022 року було організовано навчання ГО «Центром права та посередництва» у межах проєкту «Функціонування та впровадження ГІСМАОВК в громадах Дніпропетровської, Донецької, Запорізької, Івано-Франківської, Луганської, Львівської, Харківської, Чернівецької областей», в якому взяли участь доцентка кафедри публічного права Оксана Меленко та асистентка кафедри публічного права Чернівецького національного університету ім. Ю.Федьковича, адвокатка Наталя Волкова.
Даний проєкт впроваджується за підтримки ПРООН у межах Програми ООН із відновлення та розбудови миру за фінансової підтримки уряду Королівства Нідерландів.
Актуальна на сьогодні тема онлайн-тренінгу «Професіоналізація у сфері мирних методів розв’язання конфліктів. Стандарти та етика в роботі» для регіональних посередників: медіаторів, фасилітаторів діалогу, посередників у вирішенні конфліктів сприяла розширенню набору інструментів медіатора. В колі однодумців обговорювали питання розвитку соціальної згуртованості через впровадження професійних методів роботи з конфліктами (медіації, фасилітації діалогу, переговорів тощо); практикували аналіз та моніторинг конфліктів та розбудови системи раннього реагування на них; ознайомлювались з досвідом ГІСМАОВК за 2019–2021 роки; популяризацією системного підходу до роботи з конфліктами в громадах та роботи ГІСМАОВК та залучення до партнерства з метою запровадження вказаних механізмів на локальному, регіональному та національному рівнях.
В процесі практики відпрацьовувались реальні кейси, які розміщенні на сайті а також локальні проблеми громад – інтеграція ВПО, використання державної мови, незаконне будівництво. Ресурс особливий тим, що будь-хто зацікавлений може повідомити про конфлікт і відстежувати стан його опрацювання.
Вкотре переконалися про важливість і необхідність належної комунікації в середині громади, розуміння та ретельного аналізу конфлікту фахівцями, необхідності самим бути причетним до можливості допомогти і сприяти у врегулюванні конфлікту.
Майже кожен конфлікт може бути розглянутий через діалог, медіацію, фасилітацію. І абсолютно всі суспільні кризові запити необхідно розглядати цивілізовано, за участю посередника, згідно з процедурою, відповідно до принципів взаєморозуміння, емпатії та миробудування. Тим більше, маючи високий стандарт заданий попередниками – знакову подію Буковинського Віча, яку всі буковинці будуть відзначати незабаром.
Наталя Волкова
асистентка кафедри публічного права
