Правовий статус українських біженців у країнах ЄС

Після початку повномасштабного вторгнення росії в Україну переважна більшість українців, які виїхали до країн Європейського Союзу, отримали статус тимчасового захисту. Цей статус гарантує право легально проживати на території країни перебування, а також надає доступ до медичних послуг, освіти та ринку праці на рівні з громадянами держав-членів ЄС.

Крім основних прав, деякі країни Євросоюзу запровадили додаткові пільги для українців. Серед них – безкоштовне проживання у гуртожитках або виділеному житлі, грошові виплати, безкоштовне навчання та інші форми соціальної підтримки.

Такий правовий статус став можливим завдяки Директиві ЄС про тимчасовий захист (2001/55/ЄС), яка передбачає надання тимчасового захисту строком на один рік із можливістю подальшого продовження. Спочатку максимальний термін дії статусу становив три роки, і очікувалося, що його дія завершиться у березні 2024 року.

Однак наприкінці 2023 року Європейський Союз ухвалив рішення продовжити дію Директиви ще на один рік – до 4 березня 2025 року. Зважаючи на триваючі бойові дії в Україні та відсутність безпечних умов для повернення біженців, у червні 2024 року Рада ЄС прийняла рішення продовжити тимчасовий захист до 4 березня 2026 року. Після цієї дати подальший статус українців у країнах ЄС залишається невизначеним.

Хоча Директиву ЄС про тимчасовий захист було продовжено, країни Євросоюзу поступово переглядають свою політику щодо українських біженців, змінюючи умови їхнього перебування та скорочуючи обсяги наданої підтримки й соціальних пільг.

Порівняння результатів опитувань, проведених Info Sapiens на замовлення Центру економічної стратегії (ЦЕС) у грудні 2023 – січні 2024 року та листопаді – грудні 2024 року, дає змогу виокремити такі основні тенденції:

• Зменшення допомоги з житлом. У Німеччині частка біженців, які отримують житло від держави або громадських структур, скоротилася на 17 в.п., у Польщі – на 5 в.п., а в інших країнах, респонденти з яких брали участь в опитуванні, – у середньому на 10 в.п.
• Соціальні виплати залишаються відносно стабільними. Наприкінці 2024 року зміни у рівні отримання соціальних виплат були незначними – у середньому на 2 в.п. для всіх опитаних країн. Це свідчить про стабілізацію після суттєвого скорочення кількості одержувачів у 2022–2023 роках (зокрема, у Польщі та Чехії – майже вдвічі). Найбільше зменшення зафіксовано у Німеччині (9 в.п.) та Чехії (7 в.п.). Водночас у Польщі частка тих, хто отримує соціальні виплати, навпаки зросла на 5 в.п., що може бути пов’язано зі збільшенням виплат на дітей – з 500 до 800 злотих у 2024 році. Близько 60% опитаних у Польщі відзначили, що розмір соціальної підтримки зріс.
• Зменшення гуманітарної допомоги. Частка українців, які отримують гуманітарну підтримку, скоротилася в середньому на 1,4 в.п.

У 2025 році умови проживання українських біженців у Німеччині залишаться майже незмінними. Розмір соціальних виплат зберігається на рівні 2024 року:

• €563 – для дорослих;
• €471 – для підлітків;
• €357 – для дітей до 5 років.

Окрім цього, держава продовжує покривати витрати на житло, медичне страхування та навчання українців, які перебувають під тимчасовим захистом.

Разом із тим, умови отримання дорослими допомоги за програмою Bürgergeld стають суворішими. Отримувачі виплат зобов’язані:

• не пропускати зустрічі у центрах зайнятості;
• не відмовлятися від пропозицій роботи без поважних причин;
• відвідувати інтеграційні та мовні курси.

У разі порушення цих вимог розмір виплат може бути зменшений до 30%.

Водночас у Німеччині запроваджено щомісячний бонус у розмірі €150 як стимул для підвищення кваліфікації, що має сприяти кращому працевлаштуванню та швидшій інтеграції українських біженців у німецьке суспільство.

З метою більшого залучення українців до німецького ринку праці та зменшення навантаження на соціальний бюджет, упродовж 2024 року в Німеччині активно обговорювалися різні пропозиції – від скасування спеціальної допомоги українським біженцям до її скорочення або переведення українців на систему соціальних виплат, передбачену для шукачів притулку. Втім, ці ініціативи не отримали політичної підтримки та наразі були відхилені.

Польща, зі свого боку, продовжує підтримувати українських біженців. Українці, які перебувають у країні, можуть отримати номер PESEL UKR – польський механізм надання статусу тимчасового захисту. Він забезпечує право легального перебування, а також доступ до соціальних виплат, медичних послуг, освіти та працевлаштування.

Термін дії статусу було продовжено до 30 вересня 2025 року. Після цієї дати подальший статус українців із номером PESEL UKR залишається невизначеним, однак польська влада не виключає можливості чергового продовження.

У Польщі для українців діють кілька програм соціальної підтримки. З 1 січня 2025 року запроваджується нова щомісячна виплата у розмірі 2520 злотих для осіб, які є повністю непрацездатними та нездатними до самостійного життя. Отримати цю допомогу зможуть також українські біженці. Крім того, з 3 січня 2025 року відкривається програма, що передбачає компенсацію витрат на стоматологічні послуги – 600 злотих на особу. Водночас уряд Польщі посилює правила отримання окремих видів соціальної допомоги. Для українців, які вимушено перебувають у країні, залишаються доступними такі програми:

• Rodzina 800+ щомісячна виплата 800 злотих на кожну дитину до 18 років;
• Rodzinny Kapitał Opiekuńczy – виплата 12 000 злотих на другу і кожну наступну дитину віком від 12 до 35 місяців (протягом одного або двох років);
• Becikowe – одноразова допомога при народженні дитини у розмірі 1000 злотих;
• допомога по безробіттю та фінансова підтримка осіб з інвалідністю.

З вересня 2024 року діють нові правила програми Rodzina 800+: діти шкільного віку, на яких подається заявка на виплату, повинні навчатися у польських школах. Через невиконання цієї вимоги близько 20 тисяч дітей втратили право на отримання допомоги. Виплати можна поновити, якщо дитину зареєструвати у польському навчальному закладі та надати підтверджувальні документи. Крім того, польський уряд розглядає можливість запровадження додаткових обмежень – зокрема, позбавлення виплат дітей, чиї батьки не працюють і не сплачують податки у Польщі.

У Чехії, у зв’язку з продовженням дії тимчасового захисту в ЄС, продовжено візу толерантності (strpění) для українців до 31 березня 2026 року. Відповідні зміни передбачені законом Lex Ukrajina VII, який також відкриває можливість отримання українськими біженцями спеціального довгострокового дозволу на проживання.

Щоб отримати цей дозвіл, заявники мають відповідати таким критеріям:

• перебувати на території Чехії під статусом тимчасового захисту щонайменше два роки;
• не мати судимості;
• мати доходи, розмір яких відповідає вимогам, встановленим урядом;
• не отримувати гуманітарної допомоги;
• володіти медичною страховкою та забезпеченим житлом;
• мати дійсний закордонний паспорт;
• забезпечити відвідування школи в Чехії дітьми віком від 6 до 14 років.

Новий дозвіл на проживання надає українцям право перебувати в Чехії до п’яти років, вільно працювати без необхідності отримання додаткових дозволів та звільняє їх від обов’язку проходження інтеграційних курсів. Тривале проживання та легальне працевлаштування українців, на думку чеської влади, сприятиме їхній глибшій інтеграції у чеське суспільство та зменшить імовірність повернення на батьківщину.

Інші держави-члени Європейського Союзу також продовжили дію правового статусу українських біженців відповідно до загальноєвропейської директиви – до березня 2026 року. Водночас питання надання соціальних виплат і пільг кожна країна вирішує самостійно.

Так, в Ірландії з березня 2025 року українці, які прибуватимуть до країни, не отримуватимуть безкоштовного житла. Крім того, уряд планує поступово скасувати безоплатне житлове забезпечення для тих біженців, які прибули раніше. Такі заходи мають на меті стимулювати українців до більшої самостійності та сприяти їхній економічній інтеграції, зменшуючи навантаження на державний бюджет Ірландії.