На сучасному етапі розвитку міжнародно-правового регулювання відносин у трудовій сфері значна увага приділятися окремим правам тих категорій працівників, які через фізіологічні, соціальні та інші особливості певний період часу не можуть на рівних конкурувати на ринку праці та не мають однакових можливості у реалізації загальних для всіх працівників прав і свобод. Мова йде в першу чергу про вагітних жінок, які через стан вагітності не завжди можуть нарівні з іншими працівниками в повному обсязі виконувати передбачені загальними нормами обов’язки в трудових правовідносинах і тому потребують особливого правового захисту.
Так, норми міжнародного права, зокрема ст. 8 Європейської соціальної хартії (переглянутої), ратифікованої Законом України від 14 вересня 2006 року № 137-V передбачає низку прав, а саме право працюючим жінкам відпустку на період до i після пологів загальною тривалістю не менше 14 тижнів або з оплатою такої відпустки, або з виплатою достатньої допомоги по соціальному забезпеченню, або з наданням допомоги за рахунок державних коштів; забезпечити матерям, що мають грудних дітей, перерви, тривалість яких достатня для годування дитини, тощо.
Норми українського законодавства також фіксують, що сім’я, дитинство, материнство та батьківство охороняються державою. У ст. 24 Конституції України закріплено спеціальні заходи щодо охорони праці і здоров’я жінок, створення умов, які дають жінкам можливість поєднувати працю із материнством, правовий захист, моральна та матеріальна підтримка материнства і дитинства, включаючи надання оплачуваних відпусток та інших пільг вагітним жінкам і матерям.
Законодавство про працю України забезпечує вагітним жінкам певні права та гарантії, зокрема право на відпустку по вагітності та пологам.
Жінка, яка надала роботодавцю лікарняний листок, має право на отримання оплачуваної відпустки у зв’язку з вагітністю і пологами.
Відповідно до ст.38 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» допомога по вагітності і пологам надається жінці в формі матеріального забезпечення, яке компенсує втрату заробітної плати за період відпустки по вагітності і пологам. Допомога виплачується за весь період відпустки по вагітності і пологам, тривалість якої стандартно складає 126 днів (70 до пологів + 56 після). При ускладненнях чи народженні двох і більше дітей — 140 днів (70+70), для жінок, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи — 180 днів (90+90). При цьому, починаючи з 2023 року Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей використання відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами» № 3238-IX передбачено право вагітної жінки за її бажанням та відсутності медичних протипоказань, перенести після пологів частину відпустки тривалістю 70 календарних днів, починаючи з дня пологів. При цьому загальна тривалість відпустки не може перевищувати сумарно 126 календарних днів (140 календарних днів — у разі народження двох і більше дітей та у разі ускладнення пологів)”. Також після народження дитини породілля може оформити відпустку по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку на себе або на інших членів сім’ї. Крім цього, до декретної відпустки жінка також може приєднати основну та додаткові відпустки.
Відпустка по вагітності та пологах є однією із базових гарантій вагітних жінок у низці зарубіжних країн, однак термін набагато менший, ніж в Україні. Так, в Німеччині, згідно з § 3 Закону про захист матерів на роботі, у професійній підготовці та на навчанні (Mutterschutzgesetz – MuSchG), відпустка по вагітності та пологах (Mutterschutz) зазвичай триває 14 тижнів (98 днів): 6 тижнів до пологів та 8 тижнів після. Однак ця відпустка може бути продовжена до 20 тижнів за бажанням жінки у таких випадках: передчасних пологів, багатоплідних пологів,якщо у дитини медично діагностовано вади здоров’я (інвалідність). Працівниці із державним страхуванням отримують також допомогу матері («Mutterschaftsgeld»).
А у Франції відпустка по вагітності та пологах (congé maternité) зазвичай триває 16 тижнів (6 тижнів до пологів і 10 після) при народженні першої або другої дитини. Вона оплачується соціальним страхуванням (CPAM) за умови офіційної роботи та наявності необхідного стажу. При народженні третьої і більше дітей або двійні/близнюків тривалість відпустки збільшується до 26 тижнів (8 тижнів до пологів та 18 тижнів після).
Тоді як у Фінляндії оплачувана відпустка для вагітних тут починається за 50 днів до зазначеної лікарем дати пологів і триває протягом чотирьох місяців з моменту народження дитини. Якщо той з батьків, що доглядає за малюком, не готовий повернутися до роботи, то протягом трьох років йому буде виплачуватися допомога зі збереженням за ним робочого місця. У випадках, коли мама вирішує повернутися до роботи, її витрати на догляд за дитиною оплачуються додатково.
У США немає загальнонаціональної оплачуваної відпустки по вагітності та пологах. Федеральний закон США (FMLA) гарантує лише 12 тижнів неоплачуваної відпустки для працівників компаній із понад 50 співробітниками. Лише 21% американців мають доступ до оплачуваних днів від роботодавця. Більшість мам повертаються до роботи через кілька тижнів.
Таким чином, українське законодавство містить досить широкий спектр спеціальних заходів щодо охорони праці і здоров’я жінок, створення умов, які дають жінкам можливість поєднувати працю із материнством, на відміну від інших зарубіжних країн.

Ольга Чепель
к.ю.н., доцент кафедри міжнародного права та порівняльного правознавства

Оксана Руденко
к.ю.н., доцент кафедри міжнародного права та порівняльного правознавства



