Охорона персональних даних як необхідність сучасного українського суспільства

Персональні дані українців та як себе захистити?

На сьогоднішній день можна говорити про те, що через низький рівень правової обізнаності громадяни часто відбувається проблеми, пов’язані із захистом власних персональних даних. Звичайна людина, яка виступає учасником інформаційних відносин, підписуючи різного роду документи або переглядаючи сайти в мережі Інтернет, нерідко вимушена ставити себе у нерівні права, у порівнянні з іншою стороною, а подекуди потрапляє у своєрідну залежність якогось «товариства»: організації, супермаркета, банка тощо. Необізнана особа навіть не уявляє, ким і задля чого її персональні дані будуть використані, продаючи за копійки конфіденційну інформацію. Незліченні факти шахрайства, організована злочинність надзвичайно загострили проблему правового захисту прав фізичних осіб, через високу активність користувачів соціальних мереж у формуванні баз персональних даних.

Що відноситься до персональних даних?

До персональних даних можна віднести будь-які відомості, за якими ідентифікується або може бути ідентифікована фізична особа, зокрема: прізвище, ім’я, по батькові, адреса, телефони, паспортні дані, національність, освіта, сімейний стан, релігійні та світоглядні переконання, стан здоров’я, матеріальний стан, дата і місце народження, місце проживання та перебування тощо, дані про особисті майнові та немайнові відносини цієї особи з іншими особами, зокрема членами сім’ї, а також відомості про події та явища, що відбувалися або відбуваються у побутовому, інтимному, товариському, професійному, діловому та інших сферах життя особи (за винятком даних стосовно виконання повноважень особою, яка займає посаду, пов’язану із здійсненням функцій держави або органу місцевого самоврядування) тощо. Вказаний перелік не є вичерпним.

Така інформація про фізичну особу та членів її сім’ї є конфіденційною і може оброблятися в тому числі поширюватись тільки за їх згодою, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Як захистити персональні дані?

Існують реальні ситуації, коли шахраї використовують персональні дані громадян у вигідних для себе цілях. Візьмемо для прикладу стандартну ситуацію: вам телефонують незнайомі вам люди і під будь-яким приводом намагаються увійти до вас у довіру задля отримання необхідних даних. Тому, аби не потрапити в таку пастку, варто завжди цікавитися, кому й навіщо потрібна інформація про вас, а заразом не говорити зайвого.

Коли вам пропонують заповнити різного роду документи (заяви, анкети тощо), наприклад, на отримання дисконтних карток, зверніть увагу, чи зазначена в них можливість передачі персональних даних третім особам. Зазвичай такий пункт прописаний дуже дрібним шрифтом і люди не звертають увагу на нього.

Найперше слід поцікавитися, з якою метою і хто саме збирає інформацію про вас, з’ясувати термін її обробки й те, як і до кого можна звернутися з вимогою про заборону використання персональний даних. У разі надання вами дозволу на обробку персональних даних, все одно у будь-який момент можете вимагати припинення використання інформації про вас. Для реалізації цього права необхідно буде звернутися з письмовим запитом до закладу, який зобов’язаний отримати дані, внести до них зміни або видалити (знищити) їх та повідомити вас про це. Аналогічний порядок застосовується в разі незаконної обробки персональних даних та втручання в особисте життя людини. Такий запит розглядається протягом 10 днів із моменту його отримання, після чого повинна надійти відповідь про змінення або видалення особистої інформації.

Куди звертатися у разі незаконної обробки персональних даних та втручання в особисте життя людини?

Зокрема, у випадку незаконної обробки персональних даних та втручання в особисте життя особи, суб’єкт персональних даних вправі звернутися до володільця та/або розпорядника персональних даних з вмотивованою вимогою:

• заборонити таку обробку;
• внести зміни до своїх персональних даних (у випадку їх недостовірності);
• вимагати їх видалення (знищення).

Якщо дана вимога суб’єкта персональних даних не буде виконана, така особа може оскаржити вказані дії чи бездіяльність володільця або ж розпорядника персональних даних до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини та/або до суду.

Яка відповідальність передбачена за порушення законодавства про захист персональних даних?

Порушення законодавства про захист персональних даних тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Зокрема, у разі виявлення під час перевірки передбаченого статтею 188-39 чи статтею 188-40 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративного правопорушення -на суб’єкта перевірки у встановленому законом порядку може накладатися штраф від ста до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У випадку виявлення під час перевірки ознак кримінального правопорушення Уповноважений направляє необхідні матеріали до правоохоронних органів.

Персональні дані в умовах пандемії

На період карантину та протягом 30 днів з дня його відміни дозволяється обробка персональних даних без згоди особи – їх власника. Дозволяється обробка даних, що стосуються стану здоров’я, місця госпіталізації або самоізоляції, прізвища, ім’я, по батькові, дати народження, місця проживання, роботи (навчання). Обробка дозволяється з метою протидії поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Порядок обробки зазначеної інформації визначається в рішенні про встановлення карантину, а отримані дані мають використовуватися виключно з метою здійснення протиепідемічних заходів. Отримана інформація підлягає знеособленню, а у разі неможливості знищенню протягом 30 днів після закінчення карантину.

Які нормативно-правові документи, можуть бути корисними щодо процедури захисту персональної інформації людини?

• Стаття 32 Конституції України;
• Рішення Конституційного Суду України №2-рп/2012 від 20 січня 2012 року;
• Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод;
• Конвенція Ради Європи №108 «Про захист осіб у зв’язку з автоматизованою обробкою персональних даних»;
• Додатковий протокол до Конвенції Ради Європи №108 «Про захист осіб у зв’язку з автоматизованою обробкою персональних даних щодо органів нагляду та транскордонних потоків даних»;
• Закон України «Про захист персональних даних»;
• Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» щодо запобігання поширення коронавірусної хвороби (COVID-19)»;
• Типовий порядок обробки персональних даних;
• Порядок здійснення Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини контролю за додержанням законодавства про захист персональних даних;
• Порядок повідомлення Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини про обробку персональних даних, яка становить особливий ризик для прав і свобод суб’єктів персональних даних, про структурний підрозділ або відповідальну особу, що організовує роботу, пов’язану із захистом персональних даних при їх обробці, а також оприлюднення вказаної інформації;
• Стаття 188-39 Кодексу України про адміністративні правопорушення «Порушення законодавства у сфері захисту персональних даних»;
• Стаття 188-40 Кодексу України про адміністративні правопорушення «Невиконання законних вимог Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини»;
• Стаття 182 Кримінального кодексу України «Порушення недоторканності приватного життя».

Отож, ми радимо вам уникати надмірної деталізації даних про себе у різноманітних анкетах, а також уважно ознайомлюватись з умовами використання даних клієнтів, які пропонують компанії та фірми.

Ви завжди маєте питати, з якою метою персональні дані будуть оброблятися, хто матиме доступ до них, яким чином передаються персональні дані, і, відповідно, все це має бути розписано на тому папірці, під яким ви ставите свою згоду на обробку персональних даних. Якщо цього немає, ви не можете бути убезпечені від того, що ці персональні дані завтра не будуть використані з ризиком для вашого життя і не будуть розповсюджені по Інтернету.