Передмова до інтерв’ю Георгія Мойсея.
Правник – передусім та головним чином захисник людських прав, завжди і повсюдно. Навіть тоді, коли він ще здобуває фах на студентській лаві. Правник покликаний уміти успішно здійснювати це за будь-яких обставин. Пандемія коронавірусної хвороби (COVID-19) не повинна стати винятком із цього правила. Навпаки, її поява і поширення мають стимулювати усіх соціально відповідальних індивідів до адекватних активних дій.
Серед студентів юридичного факультету, університету в цілому і їх батьків має місце стурбованість, чи достатніх заходів вживає Українська держава щодо підтримки населення країни у період здійснення заходів, спрмованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19). З метою достовірного інформування їх Оксана Меленко, студентка 3 курсу денної форми навчання юридичного факультету Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, Голова студентської профспілки юридичного факультету взяла інтерв’ю у пані Руслани Гаврилюк, одного з провідних фахівців Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича у сфері фінансового права, завідувачки кафедри публічного права університету, менеджерки проектної групи університету грантового проекту «Медіація: навчання та трансформація суспільства» Програми ЄС ERASMUS+KA2 та координаторки з посилення інституційної спроможності програми «Юридичні клініки – провайдери безоплатної правової допомоги споживачам фінансових послуг» Проекту USAID «Трансформація фінансового сектору» на тему: «Першочергові кроки Української держави у фінансово-правовій сфері щодо підтримки населення країни у період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)».
Адже жодної політики неможливо здійснити, не забезпечивши її відповідними фінансовими ресурсами, переміщенням цих ресурсів від одних суб’єктів права до інших. Можливо, це інтерв’ю стане точкою відліку народження однієї з нетрадиційних форм комунікації академічної спільноти університету у період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
Оксана Меленко: Пані Руслано, першочергові кроки Української держави у фінансово-правовій сфері щодо підтримки населення країни на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) повністю спонтанні чи мають під собою якісь попередні правові засади?
Руслана Гаврилюк: «..Жодна держава світу не може успішно функціонувати без наявності стратегічних підвалин своєї діяльності. Такими універсальними підвалинами для Української держави є Конституція України. У її системоутворюючій статті 3 про конституційні засади діяльності Української держави прямо зазначено: «Людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави». Окрім Конституції України, такими засадами діяльності держави в умовах пандемії коронавірусної хвороби (COVID-19) є також «Основи законодавства України про охорону здоров’я» , Закон України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» та деякі інші нормативні акти».
Оксана Меленко: Чи не могли б Ви, враховуючи задекларовану тему нашого інтерв’ю, детальніше розповісти про державні фінансові гарантії надання медичних послуг та лікарських засобів населенню України?
Руслана Гаврилюк: «..цій проблемі безпосередньо присвячена стаття 3 Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення». Вона так і називається «Державні фінансові гарантії надання медичних послуг та лікарських засобів». Зокрема, у ній йдеться про те, що:
- Держава гарантує повну оплату згідно з тарифом за рахунок коштів Державного бюджету України надання громадянам необхідних їм медичних послуг та лікарських засобів, що передбачені програмою медичних гарантій.
- За рахунок Державного бюджету України окремо здійснюється фінансове забезпечення програм громадського здоров’я, заходів боротьби з епідеміями, проведення медико-соціальної експертизи, діяльності, пов’язаної з проведенням судово-медичної та судово-психіатричної експертиз, та інших програм у галузі охорони здоров’я, що забезпечують виконання загальнодержавних функцій, за переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України.
- Права та гарантії у сфері охорони здоров’я, що стосуються медичного обслуговування, забезпечення лікарськими засобами, передбачені іншими законами України для певних категорій осіб, фінансуються за окремими програмами за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, цільових страхових фондів та інших джерел, не заборонених законодавством.
- Додаткові державні фінансові гарантії надання медичних послуг та лікарських засобів можуть встановлюватися законами України.
Органи місцевого самоврядування в межах своєї компетенції можуть фінансувати місцеві програми розвитку та підтримки комунальних закладів охорони здоров’я, зокрема щодо оновлення матеріально-технічної бази, капітального ремонту, реконструкції, підвищення оплати праці медичних працівників (програми “місцевих стимулів”), а також місцеві програми надання населенню медичних послуг, місцеві програми громадського здоров’я та інші програми в охороні здоров’я».
Оксана Меленко: Пані Руслано, відповідаючи на попереднє питання, Ви вжили поняття «програма медичних гарантій». Що це таке?
Руслана Гаврилюк: «..Досить ґрунтовну відповідь на Ваше запитання про програму медичних гарантій ми можемо знайти, аналізуючи уже неодноразово згадуваний Закон «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення», згідно якого: Програма державних гарантій медичного обслуговування населення (програма медичних гарантій) – програма, що визначає перелік та обсяг медичних послуг (включаючи медичні вироби) та лікарських засобів, повну оплату надання яких пацієнтам держава гарантує за рахунок коштів Державного бюджету України згідно з тарифом, для профілактики, діагностики, лікування та реабілітації у зв’язку з хворобами, травмами, отруєннями і патологічними станами, а також у зв’язку з вагітністю та пологами. Тобто, у межах програми медичних гарантій держава гарантує громадянам, іноземцям, особам без громадянства, які постійно проживають на території України, та особам, яких визнано біженцями або особами, які потребують додаткового захисту, повну оплату за рахунок коштів Державного бюджету України необхідних їм медичних послуг та лікарських засобів, пов’язаних з наданням:
- екстреної медичної допомоги;
- первинної медичної допомоги;
- вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги;
- третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги;
- паліативної медичної допомоги;
- медичної реабілітації;
- медичної допомоги дітям до 16 років;
- медичної допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами.
3. Програмою медичних гарантій визначаються перелік та обсяг медичних послуг та лікарських засобів, оплата яких гарантується за рахунок коштів Державного бюджету України. Медичні послуги та лікарські засоби, що не включені до програми медичних гарантій, не підлягають оплаті за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачених на реалізацію програми медичних гарантій, але можуть покриватися за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачених на реалізацію відповідних державних програм та заходів, місцевих бюджетів, медичного страхування, юридичних і фізичних осіб та з інших джерел, не заборонених законодавством.
4. Програма медичних гарантій розробляється з урахуванням положень галузевих стандартів у сфері охорони здоров’я в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової і бюджетної політики.
5. Програма медичних гарантій затверджується Верховною Радою України у складі закону про Державний бюджет України на відповідний рік. Обсяг коштів Державного бюджету України, що спрямовуються на реалізацію програми медичних гарантій, щорічно визначається в Законі України про Державний бюджет України як частка валового внутрішнього продукту (у відсотках) у розмірі не менше 5 відсотків валового внутрішнього продукту України. Видатки на програму медичних гарантій є захищеними статтями видатків бюджету.
6. Звуження програми медичних гарантій не допускається, крім випадків, встановлених законом».
Оксана Меленко: Пані Руслано, у своїй відповіді на моє попереднє запитання Ви зазначили, що програма медичних гарантій затверджується Верховною Радою України у складі Закону про Державний бюджет України на відповідний рік. Чи було затверджено таку програму у складі Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 р.?
Руслана Гаврилюк: «..Якщо відповідати чітко у законодавчому полі, то слід сказати так, затверджено. Зокрема, статтею 22 Закону «Про державний бюджет України на 2020 р.» встановлено, що у 2020 р. реалізація державних гарантій медичного обслуговування населення за програмою медичних гарантій здійснюється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Наразі в Україні чинна Постанова Уряду України №65 від 5 лютого 2020 р. «Деякі питання реалізації програми державних гарантій медичного обслуговування населення у 2020 р.», яка містить відносно розгорнуту програму медичних гарантій, що забезпечується Українською державою».
Оксана Меленко: Давайте перейдемо ще ближче до безпосередньої теми нашої зустрічі. Які конкретні кроки уже здійснено нашою державою у фінансово-правовій сфері щодо підтримки населення країни на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)?
Руслана Гаврилюк: «..Це питання надзвичайно об’ємне та широке за змістом, оскільки з появою пандемії коронавірусної хвороби (COVID-19) найбільші зусилля Української держави сконцентровані саме у цьому напрямі і здійснюється величезний обсяг роботи за різними напрямами та різними гілками державної влади».
Оксана Меленко: Пані Руслано, тоді скажіть нашим слухачам, що уже зроблено Верховною Радою України у цьому напрямі?
Руслана Гаврилюк: «..Призначення Верховної Ради України – приймати необхідні для країни закони. З тих питань, які є предметом нашої розмови, Український парламент прийняв 17 березня 2020 р. пакет із чотирьох законів, якими створив мінімально необхідні умови у тих сферах суспільних відносин, які тим або іншим чином стосуються фінансової підтримки населення та фінансово-правового й організаційного забезпечення запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), зокрема: Закон № 530-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» спрощує процедуру закупівель товарів, робіт та послуг, необхідних для боротьби з COVID-19. Лікарські засоби, призначені для боротьби з COVID-19, ввозитимуться без мита й ПДВ. Медикам, які зайняті на роботах з ліквідації захворювання, встановлено надбавку у розмірі до 200% заробітної плати. Працівники отримують можливість за рішенням роботодавця працювати з дому або взяти неоплачувану відпустку протягом усієї тривалості карантину. Крім того, на період карантину не нараховуються штрафи й пеня за несплату житлово-комунальних послуг, забороняється зупиняти надання житлово-комунальних послуг у разі їхньої неоплати або оплати не в повному обсязі, заборонене примусове виселення громадян за несплату житлово-комунальних послуг. На час карантину забороняється скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. Згідно із законом, юридичний факт запровадження карантину належить до форс-мажорних обставин. Граничний термін подання електронних декларацій публічних осіб у цьому році продовжується до 1 червня. Закон № 531-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України, спрямованих на підвищення доступності лікарських засобів, медичних виробів та допоміжних засобів до них, які закуповуються особою, уповноваженою на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я» передбачає діяльність нової незалежної державної юридичної особи, що створюється МОЗ для закупівель ліків за кошти державного бюджету. Закупівельна організація зможе напряму закуповувати ліки у вітчизняних та іноземних постачальників, що усуне посередників і накручування цін. Закон № 532-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо підвищення доступності лікарських засобів, медичних виробів та допоміжних засобів до них, які закуповуються за кошти державного бюджету, та створення умов для закупівель у сфері охорони здоров’я за кошти державного бюджету» передбачив, що до 31 грудня 2022 року звільняються від сплати ПДВ лікарські засоби, які закуповуються спеціалізованою Закупівельною організацією. Якщо такі лікарські засоби були використані не за їхнім цільовим призначенням, то посадові особи притягаються до відповідальності, а ПДВ має бути сплачено у повному обсязі. Закон № 533-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)».
Оксана Меленко: Пані Руслано, що є спільного у цих законах і що саме виокремлює кожен із них, що ці закони дають реально простому українцю?
Руслана Гаврилюк: «..Якраз реальна турбота про кожного із жителів нашої країни, його життя, здоров’я, честь і гідність, фінансові умови виживання у час важких випробувань і об’єднує усі ці закони. Але є і суттєві відмінності у предметі регулювання кожного з цих законів».
Оксана Меленко: Скажіть, будь ласка, якомога лаконічніше, що дає простому українцю перший із названих Вами законів, закон із зовсім невиразною назвою – «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)»?
Руслана Гаврилюк: «..Цілком поділяю Вашу оцінку назви цього Закону, яка зовсім не розкриває його змісту. Але зміст Закону надзвичайно важливий і безпосередньо стосується наріжних потреб та інтересів усіх українців. Відзначу тільки фінансово-правові аспекти Закону або суміжні із ними аспекти, які реально покращують захищеність простої людини перед грізними викликами пандемії. Так, цим Законом внесено зміни у Податковий кодекс України, внаслідок яких звільнено від оподаткування податком на додану вартість операції із ввезення на митну територію України лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання, необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19). Внаслідок цього відповідні товари і послуги стали доступніші для людей. Цим же Законом звільнено від сплати ввізного мита вищезазначені товари з тими ж кінцевими наслідками. Цим же Законом спрощено процедуру публічних закупівель вищезазначених товарів і послуг, що різко пришвидшує в часі їх придбання відповідними особами для потреб населення України. На період дії карантину або інших обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), та протягом 30 днів з часу його відміни цим же Законом заборонено в інтересах населення країни:
- зупинення публічним акціонерним товариством “Державний ощадний банк України” видаткових операцій за поточним рахунком внутрішньо переміщеної особи за відсутності проходження фізичної ідентифікації;
- здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування;
- нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги;
- припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг громадянам України у разі їх неоплати або оплати не в повному обсязі;
- примусове виселення із житла та примусове стягнення житла (житлових будинків, частин житлових будинків, квартир, кімнат у квартирах, кімнат, житлових секцій чи блоків у гуртожитках, інших жилих приміщень), що належить на праві приватної власності громадянам України, під час примусового виконання рішень судів щодо стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги;
- примусове виселення громадян за несвоєчасну оплату житлово-комунальних послуг із жилих приміщень у будинках державного, громадського житлового фонду та житлового фонду соціального призначення».
Оксана Меленко: Які ще пільги і для яких категорій населення запроваджує цей Закон України?
Руслана Гаврилюк: «..На цей же період дії карантину цим же Законом України передбачено: 1) забезпечення КМУ контролю за цінами на лікарські засоби, товари медичного призначення та соціально значущі товари; 2) протягом тижня з дня набрання чинності цим Законом встановити: додаткові доплати до заробітної плати медичним та іншим працівникам, які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації захворювання серед людей на коронавірусну хворобу (COVID-19), у розмірі до 200 відсотків заробітної плати на період виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), визначений у рішенні Кабінету Міністрів України про встановлення карантину, до завершення виконання цих заходів; доплати до заробітної плати окремим категоріям працівників, які забезпечують життєдіяльність населення; недопущення припинення надання житлових субсидій на період встановлення карантину або обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19); призначення житлової субсидії на наступний період для всіх без виключення домогосподарств, які отримували житлову субсидію у попередньому періоді, без їх звернення; розширення кола отримувачів житлових субсидій у зв’язку із встановленням карантину або обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19); реєстрації безробітного з першого дня після подання особою, яка шукає роботу, заяви про надання статусу безробітного, та призначення допомоги по безробіттю з першого дня після реєстрації безробітного; призупинення обов’язку виконання основного зобов’язання, виконання якого забезпечене іпотекою, та недопущення звернення стягнення на предмет іпотеки на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19); 5) у дводенний строк з дня набрання чинності цим Законом розробити та внести на розгляд Верховної Ради України комплексний законопроект щодо економічного та соціального захисту населення на період дії карантину, в тому числі з використанням заходів впливу адміністративного та кримінально-правового характеру».
Оксана Меленко: А що дає жителям України другий із названих Вами законів?
Руслана Гаврилюк: «..Це Закон «Про внесення змін до деяких законів України, спрямованих на підвищення доступності лікарських засобів, медичних виробів та допоміжних засобів до них, які закуповуються особою, уповноваженою на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я» Його назва промовляє сама за себе – зробити лікарські засоби та медичні послуги доступнішими для простих людей. Це буде досягатися, зокрема, і з допомогою інноваційних для України так званих договорів керованого доступу. Серед іншого цими договорами наперед фіксуються умови щодо ціни на лікарські засоби, за якою заявник зобов’язується постачати лікарські засоби на територію України протягом строку, визначеного в такому договорі».
Оксана Меленко: А Яку мету переслідують третій та четвертий закони пакету законів України, прийнятих 17 березня 2020 р.? Чого очікувати від них звичайному жителю України?
Руслана Гаврилюк: «..Це Закон № 532-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо підвищення доступності лікарських засобів, медичних виробів та допоміжних засобів до них, які закуповуються за кошти державного бюджету, та створення умов для закупівель у сфері охорони здоров’я за кошти державного бюджету» та Закон № 533-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)». Формально їх об’єднує внесення змін до Податкового кодексу України. Однак їх докорінно розрізняють цілі кожного із цих Законів. Системоутворююча мета Закону № 532-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо підвищення доступності лікарських засобів, медичних виробів та допоміжних засобів до них, які закуповуються за кошти державного бюджету, та створення умов для закупівель у сфері охорони здоров’я за кошти державного бюджету» очевидна з його назви. Загалом це ж саме можна сказати і про Закон України № 533-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)». Але якщо вести мову по суті, то спрямування цього Закону принципово протилежне – це намагання держави підтримати платників податків у цей складний період, щоб не зруйнувався їх бізнес, зробити менш жорсткими для них фінансово-правові умови виживання у кризовий період».
Оксана Меленко: А яких саме верств населення конкретно стосуються передбачені цим Законом заходи і що це саме за заходи?
Руслана Гаврилюк: «..До прикладу, це стосується усіх платників податків, а їх в Україні багато мільйонів – за порушення ними податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня по 31 травня 2020 р., за окремими винятками, передбаченими законом, штрафні санкції не застосовуються. Цим же законом власники та користувачі земельних ділянок державної та комунальної форм власності – а їх також в Україні чимало – звільнені від земельного податку та орендної плати за землю за період з 1 березня по 30 квітня 2020 р. Цим же законом звільнені від сплати податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, за період з 1 березня по 30 квітня 2020 р., об’єкти нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб (їх також досить багато). Цим же Законом передбачено ряд пільг для платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування: – тимчасово звільнені від нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску цілий ряд категорій фізичних осіб в частині суми, що підлягають нарахуванню, обчисленню та сплаті такими особами за періоди з 1 по 31 березня та з 1 по 30 квітня 2020 р. за себе; недопущення припинення надання житлових субсидій на період встановлення карантину або обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19); -не стягуватимуться штрафні санкції з платників єдиного соціального внеску у період з 1 по 31 березня та з 1 по 30 квітня 2020 р. за: а) несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску; б) неповну сплату цих же сум виплат (авансових платежів); и) несвоєчасне подання звітності, передбаченої Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»; г) платникам єдиного внеску за періоди з 1 по 31 березня та з 1 по 30 квітня 2020 р. не нараховуватиметься пеня, а нарахована пені за ці періоди підлягає списанню».
Оксана Меленко: До цих пір Ви наводили багато цікавих та промовистих прикладів турботи Української держави про, так би мовити, активну частину населення, зусиллями якого і твориться міць держави. В чи вжито конкретних заходів державою в інтересах інших верств населення, скажімо, пенсіонерів, які є в Україні однією з найчисельніших соціальних верств?
Руслана Гаврилюк: «..Цей же Закон, про який ми ведемо зараз таку конкретну бесіду, містить припис, згідно якого наступні категорії фізичних осіб, зокрема, а) для фізичних осіб-підприємців, у тому числі тих, які обрали спрощену систему оподаткування; б) для осіб, які проводять незалежну професійну діяльність, а саме: наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або осіб, які проводять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності; і и) для членів фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах. Якщо вони навіть не сплачуватимуть за періоди з 1 по 31 березня та з 1 по 30 квітня 2020 р. страхові внески відповідно до Закону «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», вважатимуться такими, що страхові суми ними було сплачено у розмірі мінімального страхового внеску, визначеного законодавством для кожного з таких періодів і ці періоди будуть включені до їх страхового стажу. Це турбота, так би мовити, про майбутніх пенсіонерів. Українська держава активно шукає дієвих форм підтримки і для нинішніх пенсіонерів. Але це варте бути темою окремої бесіди».
Оксана Меленко: Для яких соціальних верств населення іще передбачена підтримка держави?
Руслана Гаврилюк: «..Існують різні категорії соціальних верств населення: скажімо, ті у яких особа перебуває тривалий період свого життя, а також і ті, у які особа потрапляє на значимо менший період часу і, зазвичай, проти своєї волі – особа може опинитися безробітною, тимчасово непрацездатною внаслідок захворювання або травми, не пов’язана з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням, або, що стало особливо масовим сьогодні – опинитися на самоізоляції під медичним наглядом у зв’язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) – таким особам передбачена обов’язкова допомога по тимчасовій непрацездатності. Застрахованим особам із цією категорією осіб законом передбачено виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності, починаючи з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення медико-соціальною експертною комісією інвалідності. Особами, які перебувають у закладах охорони здоров’я, а також на самоізоляції під медичним наглядом у зв’язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню короновірусної хвороби (COVID-19) , а також локалізацію та ліквідацію її спалахів та епідемій, цим законом передбачено виплату 50 % середньої заробітної плати (доходу) незалежно від страхового стажу».
Оксана Меленко: Чи є ще якісь категорії громадян України, яких Ви ще не назвали, але які одержавили фінансову підтримку держави на період проведення заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), а також локалізації та ліквідації її спалахів та епідемій?
Руслана Гаврилюк: «..Так, є. Зокрема, Законом України № 533-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» також внесено зміни до Закону України «Про споживче кредитування» Згідно цих змін у разі прострочення споживачем у період з 1 березня по 30 квітня 2020 р. виконання зобов’язань за договором про споживчий кредит споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення, а також звільняється від обов’язків сплачувати кредитодавцю неустойку (пеню, штраф) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання або часткове виконання) споживачем зобов’язань за таким договором. Нарешті, надана реальна фінансово-правова підтримка і платникам житлово-комунальних послуг, а це декілька мільйонів населення: вищезазначеним законом зупинено до 1 липня 2020 р. дію п.10 ч. 2-ої та п.2 частини 4-ої статті 7 та частини 1-ої статті 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги». На звичній людській мові це означає, що призупинено застосування відповідальності у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги законом або договорами про надання житлово-комунальних послуг; та зупинено відповідальність за неналежне виконання договору у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов’язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу. Крім того, на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням короновірусної хвороби (COVID – 19) та протягом 30 днів з часу його відміни законодавством України заборонено: зупинення публічним акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» видаткових операцій за поточним рахунком внутрішньо переміщеної особи за відсутності проходження фізичної ідентифікації; здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування; нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні платежі; припинення/зупинення надання житлово/комунальних послуг громадянам України в разі їх неоплати або оплати не в повному обсязі; примусове виселення із житла та примусове стягнення житла (житлових будинків, частин житлових будинків, квартир, кімнат у квартирах, житлових секцій чи блоків у гуртожитках, інших жилих приміщень), що належать на праві приватної власності громадянам України, під час примусового виконання рішень судів щодо стягнення їх заборгованості за житлово-комунальні послуги; примусове виселення громадян за несвоєчасну оплату житлово-комунальних послуг із жилих приміщень у будинках державного, громадського житлового фонду та житлового фонду соціального призначення».
Руслана Гаврилюк: Насамперед заради істини та справедливості зазначу, що можливості влади та самоврядування у фінансово-правовій сфері незрівнянно менші, ніж можливості держави в цілому. До того ж впродовж останнього часу вони суттєво звузились. Тим не менше можу сказати, що сесією Чернівецької міської ради 17.03.2020р. прийнято рішення «Про ненарахування орендної плати орендарям за майно, що є комунальною власністю територіальної громади м. Чернівців на період запровадження вимушених протиепідемічних заходів на території міста». Для набуття права ненарахування орендної плати, орендарям необхідно звернутися із заявою до департаменту розвитку міської ради щодо використання такої можливості, направивши вказану вище заяву на електронну адресу департаменту розвитку – rozvytok@rada.cv.ua. Всі заяви приймаються виключно в електронному вигляді. Додатково інформуємо, що для підтвердження невикористання майна на період запровадження вимушених протиепідемічних заходів на території міста, до заяви орендар прикріплює фотофіксацію об’єкта оренди.
Оксана Меленко. Щиро дякуємо пані Руслані за корисні поради та відповіді на такі актуальні на сьогодні питання.
Бесіду вела Оксана Меленко, студента 3 курсу юридичного факультету Чернівецького національного університету ім. Ю.Федьковича, Голова студентського профбюро юридичного факультету.
Інтерв’ю було реалізовано у рамках виконання Проекту USAID «Трансформація фінансового сектору» (USAID FST) “Юридичні клініки – провайдери безоплатної правової допомоги споживачам фінансових послуг”.
