Навчання у Нідерландах

Вітаю, любий читачу! Поступово підходить до кінця другий тиждень мого навчання у неймовірно гарному місті на півночі Королівства Нідерландів – Гронінгені. Попереду мене чекає ще цілих 5 місяців захоплюючого студентського життя, і все це у рамках програми міжнародної кредитної мобільності ERASMUS+. У цій статті я б хотіла поділитись з вами своїми першими враженнями від перебування тут.

Гронінгену однозначно можна присудити звання «студентського містечка», оскільки головною його окрасою і, власне, причиною здобуття такого титулу є Університет Гронінгену (Rijksuniversiteit Groningen). Він був заснований у 1614 році, і наразі входить у сотню найкращих університетів світу. Крім того, моя нова Альма-матер є провідним світовим науково-дослідним центром, пріоритетними напрямками досліджень якого є Енергетика, Здорове Старіння та Сталий Розвиток Суспільства.

В університеті викладають нідерландською та англійською мовами, а семестрове навчання поділяється на два блоки. Мій весняний семестр складається з block 3 та block 4, які є окремими періодами навчання, протягом кожного з них я буду вивчати обрані мною предмети, а після спливу 7 тижнів складатиму іспити (формат їх проведення залежатиме від кількості студентів, а також від ситуації з пандемією).

За умовами програми ERASMUS+ я повинна була обрати предмети з різних галузей із загальним обсягом у 30 кредитів. Таким чином, у block 3 я вивчаю три предмети – «Вступ до Міжнародного публічного права та права Європейського Союзу», «Регулювання Кіберзлочинності» та «Альтернативне вирішення спорів». У block 4 я вивчатиму наступні два предмети: «Вступ до Права Інформаційних Технологій» і «Право та Економіка Інновацій».

Мене вразив підхід Університету до навчання в умовах світової пандемії COVID_19. На момент написання цієї статті в Нідерландах діють коронавірусні обмеження, тому очно відвідувати лекції можуть лише 75 осіб. Тут варто вказати, що місця у авдиторіях «бронюються» заздалегідь через систему LibCal. Всі інші студенти мають можливість доєднатися до лекцій у режимі livestream (наживо), оскільки лекційні зали оснащені сучасною системою відео-та звукозапису, що дає можливість спостерігати одночасно за викладачем та презентацією, яка виводиться на екран. Крім того, ці записи залишаються у вільному доступі на університетському студентському порталі NESTOR, термін їх зберігання – до кінця складання іспитів.

До речі, я була приємно вражена фактом того, що лекції з «Вступу до Міжнародного публічного права» у мене читає к.ю.н. з України – Костянтин Горобець, який є докторантом Університету Гронінгену і має за плечима величезний досвід у сфері юриспруденції. Мене вразив його підхід до викладання, те, як він доступно пояснює матеріал і охоче спілкується із студентами через email, або вживу. Не буду приховувати, я завжди рада зустрічати співвітчизників за кордоном, тим паче тих, хто надихає своїм прикладом.

В загальному, у Гронінгені відсутня так звана «система репетиторів», це означає, що студенти повинні планувати навчання самостійно. Також, студент повинен готуватись заздалегідь до лекцій та working groups (семінарських груп, де передбачена командна робота, дискусії та ін. що допомогає ще раз закріпити вивчене), оскільки без цього йому буде набагато важче сприймати матеріал, і, як результат, готуватись до іспитів. Цікаво, що не для всіх предметів передбачені і лекції, і семінарські заняття, наприклад магістри мають можливість відвідувати лише лекції, а подальше підготування – виключно на їх совісті.

Мені імпонує те, що в цьому Університеті вчать правильно застосовувати законодавство на практиці при розв’язуванні кейсів, а не просто завчати напам‘ять положення тих чи інших правових актів. Також важливо, що збагачується запас професійної юридичної лексики, з якою я стикаюсь 24/7 при розгляді теоретичних матеріалів і виконанні практичних завдань.

Зауважу, що всі лекційні матеріали, домашнє завдання, обов‘язкова до прочитання література, презентації і т.д є у вільному доступі на вищевказаному студентському порталі NESTOR. Доступ до нього мають лише викладачі та студенти, останнім присвоюється студентський номер (логін) і пароль для входу в особистий кабінет.

Тим не менш, потрібно звикнути до ритму навчання і кількості завдань, які потрібно готувати наперед. Наприклад, з «Вступу до Міжнародного публічного права та права ЄС» передбачені дві окремі семінарські групи, до кожної з яких потрібно постійно готувати наступне: проаналізувати рішення Європейського суду з прав людини, Міжнародного суду ООН, прочитати мінімум 50 сторінок теорії, а також написати есе чи рішення кейсу, і тому подібне.

Щодо системи оцінювання: вона повністю відрізняється від тієї, яка передбачена в ЧНУ. Студент може заробити бал з предмету лише під час іспиту, шкала оцінювання в Університеті Гронінгену є 10-бальною. Що цікаво, то оцінку «десять» з предмету можуть отримати унікуми, а таких на практиці є лише 1% з усієї кількості студентів. Також з‘ясувалось, що нідерландські екзаменатори надають перевагу принципу the quality of answer is better than the quantity, що означає наступне: відповідь на питання іспиту повинна бути чіткою і по суті, тобто якщо студент намагатиметься «розписати» питання на кілька сторінок А4, щоб продемонструвати свої знання і, таким чином, опосередковано дати відповідь – він не отримає додаткових балів, або взагалі буде оцінений на нуль. На факультеті права успішно здати іспит можливо у разі, якщо ти отримав 6 балів.

Не можу не згадати і про загальну зустріч для студентів по обміну (Law Introduction), яка відбулася 4 лютого у Harmonie complex, де я познайомилась із багатьма колегами з Фінляндії, США, Кенії, Німеччини, Італії та інших країн світу. Я обожнюю Нідерланди за те, що тут надзвичайно затишно, всі люди доброзичливі та відкриті до спілкування. Викладачі, працівники університету готові допомогти тобі в будь-який момент.

Я надзвичайно щаслива, що навчатимусь саме у цьому університеті. Так, важливо вміти адаптуватись до життя європейського студента, але все це цілком реально. Буду рада поділитися своїми враженнями і досвідом з іншими студентами ЧНУ ім. Юрія Федьковича, щоб заохотити їх підкорювати вершини і не боятися рухатися вперед, назустріч новому.