Комбіновані процедури медіації та арбітражу у вирішенні міжнародних комерційних спорів

Міжнародні комерційні спори є невід’ємною складовою сучасного глобалізованого світу, де бізнес та торгівля перетинають національні кордони і взаємодіють на міжнародному рівні. При виникненні таких спорів виникає потреба у швидкому та ефективному їх вирішенні, що сприяє розвитку медіації як ефективного механізму врегулювання конфліктів. Збільшенню ролі медіації у вирішенні міжнародних комерційних спорів суттєво посприяла систематизація законодавства з питань медіації шляхом прийняття Типового закону ЮНСІТРАЛ «Про міжнародну комерційну медіацію та міжнародні мирові угоди» (2018 р.). Крім того, у 2020 р. набула чинності Конвенція ООН про міжнародні мирові угоди, укладені в результаті медіації (Сінгапурська конвенція). Україна стала однією з 46 країн-підписантів цього важливого міжнародного договору. Конвенція передбачає певні особливості врегулювання міжнародного комерційного спору через медіацію та запроваджує правовий механізм швидкого виконання закріплених сторонами домовленостей. Окрім того, Сінгапурська конвенція базується на Нью-Йоркській конвенції про арбітраж 1958 року, відтак, тлумачення положень Нью-Йоркської конвенції 1958 року можуть застосовуватися і до Сінгапурської конвенції про медіацію.

Популярність медіації, як засобу вирішення міжнародних комерційних спорів зростає завдяки таким її особливостям, як невелика вартість, швидкість процесу, досягнення порозуміння між сторонами конфлікту, а також більші можливості сторін контролювати процес. Однією із переваг медіації часто вважається високий рівень добровільного виконання сторонами медіаційної угоди, оскільки це робить медіаційний процес ще дешевшим порівняно з арбітражем чи судом (нульові витрати на примусове виконання). Однак сподівання на добровільне виконання зобов’язань мало втішають у тих випадках, коли сторона відмовляється виконувати медіаційну угоду – і цей фактор, а саме відсутність добре встановленого міжнародного режиму примусового виконання – пояснює значно менший рівень використання медіації порівняно з арбітражем, незважаючи на загальний високий рівень задоволеності використанням медіації в міжнародних комерційних спорах.

Саме тому особливої популярності останнім часом набувають комбіновані медіаційні процедури, які включають в медіаційний процес елементи арбітражного та судового розгляду. Найбільш поширеними комбінованими процедурами розгляду міжнародних комерційних спорів є саме арбітражні комбіновані процедури, оскільки вони поєднують в собі переваги арбітражного і медіаційного процесу: з одного боку сторони отримують гнучкість та швидкість медіаційної процедури, з іншого боку – більшу урегульованість механізму забезпечення виконання рішення, властиву арбітражу. Сінгапурська Конвенція про медіацію хоча і передбачає механізм прямого забезпечення виконання для міжнародних медіаційних угод, проте він поки що не надає сторонам спорів такої ж впевненості, як механізм забезпечення виконання іноземних арбітражних рішень, передбачений Нью-Йоркською Конвенцією. Крім того, комбіновані процедури медіації і арбітражу як правило здійснюються на базі постійнодіючих арбітражних установ (тобто є адміністрованими процедурами) та регулюються спеціальними регламентами цих установ щодо їх проведення.

Незважаючи на відсутність будь-яких обмежень щодо способів комбінування арбітражних та медіаційних процедур, найчастіше використовуються наступні моделі їх поєднання:

• Переговори–Медіація–Арбітраж;
• Медіація–Арбітраж;
• Арбітраж–Медіація–Арбітраж;
• Переговори–Медіація–Нейтральна оцінка–Арбітраж.

На сьогодні в Україні офіційно затверджені регламенти проведення двох моделей комбінованих процедур: медіація-арбітраж та арбітраж-медіація-арбітраж.

Комбінована процедура в межах моделі арбітраж–медіація–арбітраж включає в себе наступні етапи:

1. Подання клопотання: Справа починається як арбітражне провадження згідно Регламентів Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України (далі: МКАС) або Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України (далі: МАК). Але протягом арбітражного провадження сторони мають право подати клопотання Генеральному секретарю про залишення справи без руху або складу Арбітражного суду про зупинення арбітражного розгляду справи з метою врегулювання спору за допомогою медіації. У клопотанні сторони повинні вказати орієнтовний строк проведення медіації та ім’я та прізвище медіатора з Реєстру медіаторів МКАС або МАК.
2. Вирішення клопотання: генеральний секретар або склад Арбітражного суду розглядає клопотання і приймає рішення про залишення справи без руху або зупинення арбітражного розгляду справи з метою проведення медіації.
3. Проведення медіації: медіаційна процедура здійснюється відповідно до Правил медіації МКАС або МАК. Заявник не сплачує реєстраційний збір за проведення медіації.
4. Результати медіації: при врегулюванні спору сторонами, арбітражний розгляд справи поновлюється. Важливо, що в межах цієї моделі має місце обмеження функцій арбітра і медіатора: одна і та ж особа не може одночасно виконувати функції медіатора та арбітра при вирішенні спору між тими ж сторонами. Особа, яка виконує функції арбітра, не має доступу до матеріалів медіаційного провадження.

В межах комбінованої процедури медіація–арбітраж справа розпочинається як медіаційне провадження за постановою Голови МКАС або МАК згідно з Правилами медіації МКАС або МАК. Далі особливості процедури залежать від результатів медіації:

1. Якщо за допомогою медіації сторонам не вдалося остаточно врегулювати спір, то арбітражне провадження продовжується та спір підлягає остаточному вирішенню згідно з Регламентами МКАС або МАК. Рішення про початок арбітражного провадження затверджується постановою Голови МКАС (МАК). Важливо, що у такому випадку одна і та ж особа не може одночасно виконувати функції медіатора та арбітра при вирішенні спору між тими ж сторонами. Арбітр не має доступу до матеріалів медіаційного провадження МКАС.
2. Сторони, які врегулювали спір за допомогою медіації і домовились передати угоду до МКАС або МАК для винесення арбітражного рішення, подають клопотання про винесення рішення на узгоджених умовах згідно з вимогами регламентів МКАС або МАК. Клопотання розглядається за прискореною процедурою без подання позовної заяви. В цій ситуації також допускається об’єднання функцій медіатора та арбітра: за домовленістю сторін одна і та ж особа може виконувати функції медіатора та арбітра.

Отже, комбіновані процедури надають сторонам більше гнучкості у вирішенні спорів та можливість використовувати як арбітраж, так і медіацію для досягнення бажаного результату. Запровадження цих комбінованих процедур сприяє ефективному вирішенню міжнародних комерційних спорів та підтримує розвиток альтернативних методів вирішення конфліктів.