BlOG

Академічна доброчесність у європейських вузах

Написати все на іспиті самому чи підглянути в кодекс? «Аяй, це ж неправильно», «так не можна» – а що як я скажу, що можна? Привіт, мене звати Каріна Паскар і я випускниця юридичного факультету ЧНУ. За час навчання (5,5 років) я встигла повчитись по семестру в Румунії, Австрії та Нідерландах. Хочу поділитись досвідом складання іспитів в іноземних університетах.

Румунія – так дійсно, списати тут нічого не можна було, ні підглядати, окрім одного предмету – Кримінальне право. Ми з собою могли брати кодекс, відкривати його і користуватись – чесно! Але ж і завдання в нас були такі, що нам треба було застосовувати норми права, а не просто їх знати. Пам‘ятаю як проходили лекції з кримінального – мінімум підзаписів (кожен писав, скільки бажав) і максимум гортання кодексу – з матеріальної частини в процесуальну і навпаки, туди-сюди, тобто нам одразу пояснювали зв‘язок між нормами.

Австрія – завдання протягом семестру – проекти і доповіді, дебати «за» і «проти», дослідження справ ЄСПЛ у маленьких групах, ну і мій улюблений предмет того семестру – Європейські змагання moot-courts з прав людини. Хто цікавився мут-кортами, знає, що це моделювання судового засідання і проходить у формі конкурсу/змагань. Так і тут, це була підготовка до змагань, організованих Радою Європи, проте нам їх включили в curriculum (навчальний план), тобто рахувалось як предмет, навіть два. Найбільше мені запам’ятався іспит саме з цієї дисципліни, адже його я складала просто незабутньо: виступила з командою в Раді Європи і ЄСПЛ в Стразбурзі!

Нідерланди – тут вже іспити перевернули моє уявлення про навчання. Нам на початку порадили вчитись по 8 год/день, я ж подумала, що це жарт, я ж на Еразмусі (wink) але зрозуміла, що ніхто не жартував і тому останні 2 тижні перед іспитами в мене зникло поняття день/ніч – все як одне. Після цього я готова до всякого стресу. Отож, про іспити. Візьмемо до прикладу дисципліну Міжнародний захист прав людини. На іспит я прийшла з 5-тикілограмовим «грузом», адже можна було користуватись міжнародними договорами/конвенціями – а це так книжечка сторінок на 1200, і ще можна було судову практику – 400 ст. розміром А4 8-им шрифтом. Головне на такого роду іспитах – знання і вміння застосувати! Можна мати всі договори і справи світу, але якщо не знаєш де шукати – тобі вони мало допоможуть.

Якщо залишились питання або хочеш більше дізнатись про програму Еразмус, напиши мені karina.paskar@gmail.com