Відповідно до частини 1 статті 1 Виборчого кодексу України вибори в Україні є основною формою народного волевиявлення, способом безпосереднього здійснення влади Українським народом. На 2020 рік в Україні заплановано проведення перших та чергових місцевих виборів. Питання забезпечення належного дотримання процедури проведення виборів є актуальним та нагальним для сьогодення. Передбачена законом юридична відповідальність за порушення виборчого законодавства є необхідною гарантією здійснення вільного волевиявлення. Юридична відповідальність є невід’ємним компонентом виборчого процесу. Вона виступає в якості однієї з правових гарантій проведення вільних демократичних виборів, які здійснюються на основі загального, рівного й прямого виборчого права під час таємного голосування. Слід зазначити, що останнє є публічно-правовим засобом забезпечення суспільного інтересу й правопорядку під час реалізації громадянами виборчих прав і права на участь у референдумі. Законодавством передбачено декілька видів юридичної відповідальності за порушення виборчих прав громадян залежно від галузевої приналежності:
- Конституційно-правова відповідальність;
- Адміністративна відповідальність;
- Кримінальна відповідальність;
- Дисциплінарна відповідальність;
- Цивільно-правова відповідальність.
Найбільш ефективними засобами боротьби з правопорушеннями традиційно вважається адміністративна відповідальність. Сучасні вимоги організації і проведення виборів в Україні вимагають значного розширення адміністративної відповідальності за порушення виборчих прав. Характеризуючи аналізований вид юридичної відповідальності, слід указати на особливість підстав її настання, що є не лише вчиненням адміністративного проступку, передбаченого КУпАП, а й іншими галузями законодавства, зокрема виборчого. Тому підставою для настання адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері виборчих відносин є низка нормативно-правових актів, які регулюють однотипні правовідносини у сфері забезпечення, організації та проведення виборів.
На сьогодні національна нормативна база містить 18 складів адміністративних правопорушень (ст. 2127 – 21224 КУпАП).
Адміністративні правопорушення можна поділити на чотири сегменти:
- ті, що перешкоджають функціонуванню Державного реєстру виборців: порушення порядку його ведення та використання, подачі до нього інформації (ст. 2127 КпАП), порушення права громадянина на ознайомлення зі списком виборців (ст. 2128 КпАП);
- ті, що впливають на порядок передвиборчої агітації: наявні обмеження за часом, місцем, формою та суб’єктом агітації (ст. 21210 КпАП), порушення порядку передвиборної агітації з використанням ЗМІ (ст. 2129 КпАП), порушення порядку розміщення агітаційних матеріалів (ст. 21214 КпАП), виготовлення або розповсюдження друкованих агітаційних матеріалів без вихідних даних (ст. 21213 КпАП), ненадання учасникам виборчого процесу можливості спростувати раніше опубліковану в ЗМІ інформацію (ст. 21211 КпАП), порушення рівних можливостей на використання приміщень під час виборчої кампанії (ст. 21212 КпАП), порушення порядку фінансування або матеріальної підтримки виборчої кампанії (ст. 21215 КпАП);
- ті, що посягають на встановлений порядок роботи виборчих комісій: замовлення або виготовлення зайвих виборчих бюлетенів (ст. 21216 КпАП), ненадання учасникам виборчого процесу копій протоколів комісії (ст. 21217 КпАП), порушення посадовими особами виборчих комісій або ЗМІ порядку опублікування документів, пов’язаних з організацією виборів (ст. 21220 КпАП), невиконання громадянами й посадовими особами рішень виборчої комісії (ст. 21218 КпАП), відмова роботодавця надати члену виборчої комісії тимчасове звільнення від виконання трудових обов’язків (ст. 21219 КпАП), порушення порядку подання фінансового звіту про надходження і використання коштів виборчого фонду, звіту партії про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру (ст. 21221 КпАП);
- ті, що здійснюють вплив на результати виборів: публічне розголошення виборцем результатів волевиявлення в приміщенні для голосування (ст. 21222 КпАП), пошкодження, приховування, знищення свого виборчого бюлетеня або винесення його за межі приміщення для голосування (ст. 21223 КпАП), перешкоджання здійсненню виборчого права або діяльності суб’єкта виборчого процесу (ст. 21224 КпАП).
Таким чином, розглянувши норми права, що передбачають адміністративну відповідальність за вчинення правопорушень у виборчій сфері більшість санкцій усіх статей про адміністративні правопорушення передбачають єдиний вид стягнень – штраф. Сьогодні, коли Україна перебуває на шляху побудови демократичної правової держави, особливого значення набуває реалізація громадянами своїх конституційних прав обирати і бути обраними до органів державної влади й органів місцевого самоврядування. У зв’язку з цим публічно-правова охорона цих прав має бути достатньо ефективною, щоб протистояти різним протиправним посяганням.
Ігор Ковбас
доцент кафедри публічного права