Адміністративна відповідальність за порушення виборчих прав

Відповідно до частини 1 статті 1 Виборчого кодексу України вибори в Україні є основною формою народного волевиявлення, способом безпосереднього здійснення влади Українським народом. На 2020 рік в Україні заплановано проведення перших та чергових місцевих виборів. Питання забезпечення належного дотримання процедури проведення виборів є актуальним та нагальним для сьогодення. Передбачена законом юридична відповідальність за порушення виборчого законодавства є необхідною гарантією здійснення вільного волевиявлення. Юридична відповідальність є невід’ємним компонентом виборчого процесу. Вона виступає в якості однієї з правових гарантій проведення вільних демократичних виборів, які здійснюються на основі загального, рівного й прямого виборчого права під час таємного голосування. Слід зазначити, що останнє є публічно-правовим засобом забезпечення суспільного інтересу й правопорядку під час реалізації громадянами виборчих прав і права на участь у референдумі. Законодавством передбачено декілька видів юридичної відповідальності за порушення виборчих прав громадян залежно від галузевої приналежності:

1. Конституційно-правова відповідальність;
2. Адміністративна відповідальність;
3. Кримінальна відповідальність;
4. Дисциплінарна відповідальність;
5. Цивільно-правова відповідальність.

Найбільш ефективними засобами боротьби з правопорушеннями традиційно вважається  адміністративна відповідальність. Сучасні вимоги організації і проведення виборів в Україні вимагають значного розширення адміністративної відповідальності за порушення виборчих прав. Характеризуючи аналізований вид юридичної відповідальності, слід указати на особливість підстав її настання, що є не лише вчиненням адміністративного проступку, передбаченого КУпАП, а й іншими галузями законодавства, зокрема виборчого. Тому підставою для настання адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері виборчих відносин є низка нормативно-правових актів, які регулюють однотипні правовідносини у сфері забезпечення, організації та проведення виборів.

На сьогодні національна нормативна база містить 18 складів адміністративних правопорушень (ст. 212⁷ – 212²⁴ КУпАП).

Адміністративні правопорушення можна поділити на чотири сегменти:

• ті, що перешкоджають функціонуванню Державного реєстру виборців: порушення порядку його ведення та використання, подачі до нього інформації (ст. 212⁷ КпАП), порушення права громадянина на ознайомлення зі списком виборців (ст. 212⁸ КпАП);
• ті, що впливають на порядок передвиборчої агітації: наявні обмеження за часом, місцем, формою та суб’єктом агітації (ст. 212¹⁰ КпАП), порушення порядку передвиборної агітації з використанням ЗМІ (ст. 212⁹ КпАП), порушення порядку розміщення агітаційних матеріалів (ст. 212¹⁴ КпАП), виготовлення або розповсюдження друкованих агітаційних матеріалів без вихідних даних (ст. 212¹³ КпАП), ненадання учасникам виборчого процесу можливості спростувати раніше опубліковану в ЗМІ інформацію (ст. 212¹¹ КпАП), порушення рівних можливостей на використання приміщень під час виборчої кампанії (ст. 212¹² КпАП), порушення порядку фінансування або матеріальної підтримки виборчої кампанії (ст. 212¹⁵ КпАП);
• ті, що посягають на встановлений порядок роботи виборчих комісій: замовлення або виготовлення зайвих виборчих бюлетенів (ст. 212¹⁶ КпАП), ненадання учасникам виборчого процесу копій протоколів комісії (ст. 212¹⁷ КпАП), порушення посадовими особами виборчих комісій або ЗМІ порядку опублікування документів, пов’язаних з організацією виборів (ст. 212²⁰ КпАП), невиконання громадянами й посадовими особами рішень виборчої комісії (ст. 212¹⁸ КпАП), відмова роботодавця надати члену виборчої комісії тимчасове звільнення від виконання трудових обов’язків (ст. 212¹⁹ КпАП), порушення порядку подання фінансового звіту про надходження і використання коштів виборчого фонду, звіту партії про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру (ст. 212²¹ КпАП);
• ті, що здійснюють вплив на результати виборів: публічне розголошення виборцем результатів волевиявлення в приміщенні для голосування (ст. 212²² КпАП), пошкодження, приховування, знищення свого виборчого бюлетеня або винесення його за межі приміщення для голосування (ст. 212²³ КпАП), перешкоджання здійсненню виборчого права або діяльності суб’єкта виборчого процесу (ст. 212²⁴ КпАП).

Таким чином, розглянувши норми права, що передбачають адміністративну відповідальність за вчинення правопорушень у виборчій сфері більшість санкцій усіх статей про адміністративні правопорушення передбачають єдиний вид стягнень – штраф. Сьогодні, коли Україна перебуває на шляху побудови демократичної правової держави, особливого значення набуває реалізація громадянами своїх конституційних прав обирати і бути обраними до органів державної влади й органів місцевого самоврядування. У зв’язку з цим публічно-правова охорона цих прав має бути достатньо ефективною, щоб протистояти різним протиправним посяганням.