24 жовтня 2025 року Організація Об’єднаних Націй відзначатиме свою вісімдесяту річницю з дня офіційного заснування. Її історія уже давно стала унікальною: перша універсальна міжнародна організація, діяльність якої охоплює, без перебільшення, увесь світ. Склад ООН за 80 років збільшився з 51-ї держави-засновниці у 1945 році до 193-х держав-членів, коли в 2011 році її повноцінним учасником став Південний Судан. Кожне десятиліття готувало для ООН нові виклики: повоєнний занепад і необхідність відбудови нового світу, численні збройні конфлікти, епідемії, транскордонна злочинність, гуманітарні та міграційні кризи тощо. Усі ці загрози спонукали Організацію працювати над новими механізмами, які б дозволили забезпечити виконання її статутних цілей, серед яких чи не найголовнішою залишається встановлення і збереження світового миру та безпеки. Сьогодні ця проблема є актуальною як ніколи, особливо через призму російської агресії, яка вже більше десяти років знекровлює Українську державу, знищуючи її народ, природні багатства, інфраструктуру, зазіхаючи на українську культуру та національну ідентичність українців.
Ці та інші питання стали об’єктом аналізу під час чергового засідання студентського наукового гуртка з міжнародного права на тему «Діяльність ООН через призму російсько-української війни», приуроченого до 80-ої річниці з дня заснування ООН. До обговорення долучилися студенти спеціальності «Міжнародне право» і викладачі кафедри Міжнародного права та порівняльного правознавства. У ході засідання присутні проаналізували склад і структуру Організації Об’єднаних Націй, їх вплив на формування політики ООН, процедуру прийняття рішень та її ефективність, спроби реформування Ради Безпеки. Окрему увагу учасники гуртка звернули на можливість постійних членів ветувати рішення РБ ООН та зловживання державою-агресором відповідним правом у власних інтересах. Частина засідання пройшла у формі дебатів, під час яких присутні розділилися на дві команди, завданням яких було аргументувати позитивні та негативні аспекти діяльності ООН. Учасники проаналізували заходи, вжиті Організацією з початку російського вторгнення, діяльність Управління ООН з координації гуманітарних справ, Управління Верховного комісара ООН у справах біженців, Всесвітньої продовольчої програми, Міжнародного Суду, Ради ООН з прав людини в контексті рішень та практичних кроків, які стосувалися України. Окрім цього, обговорили перспективи притягнення Росії до міжнародної відповідальності та майбутню роль Організації Об’єднаних Націй створенні дієвого механізму покарання держави-агресора за злочини, вчинені на території нашої держави.
Проведення подібних заходів має важливе значення як практичний елемент навчального процесу та невід’ємна складова підготовки майбутніх фахівців у галузі міжнародного права. Вони дозволяють студентам поглибити знання у тій чи іншій галузі, в також набути таких ключових професійних навичок як аналітичне мислення, вміння обґрунтовувати правову позицію та оперувати міжнародно-правовими термінами і категоріями.

Анастасія ЛАБИК
асистентка кафедри Міжнародного права та порівняльного правознавства
