Викладачі юридичного факультету взяли участь у роботі VI Харківського міжнародного юридичного форуму

У межах Харківського Міжнародного Юридичного Форуму, що вже вшосте проводиться Національним юридичним університетом імені Ярослава Мудрого представники юридичного факультету взяли участь у роботі окремих панельних дискусій.

Так, 5 жовтня відбувся круглий стіл на тему «Обговорення моделей співпраці вітчизняних правничих шкіл із зарубіжними партнерами в умовах війни в Україні». Організаторами цього заходу стали Міністерство освіти і науки України, Національна академія правових наук, Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого та Запорізький національний університет. Співорганізаторами виступив і юридичний факультет Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича.

Серед інших учасників, які презентували свої напрацювання міжнародного співробітництва із закордонними ЗВО були Національний аерокосмічний університет імені М.Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут», Ужгородський національний університет, Національний авіаційний університет, Університет митної справи та фінансів. Зарубіжними партнерами, які взяли участь в роботі круглого столу були Даремський університет (Велика Британія), Молдовський державний університет (Республіка Молдова), Університет Миколаса Ромеріса (Литовська Республіка), Ризький університет імені Страдіня (Латвійська Республіка), Університет «Овідіус» м. Констанца (Румунія), Сучавський університет «Штефан чел Маре» (Румунія), Варшавський університет (Республіка Польща), Варшавський університет менеджменту (Республіка Польща), Університет Коменського в Братиславі (Словацька Республіка).

Юридичний факультет Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича презентував спільну доповідь «Напрямки партнерства Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича (Україна), Університету «Овідіус» м. Констанца (Румунія) та Сучавського університету «Штефан чел Маре» (Румунія)». Представляли окремі її аспекти декан юридичного факультету, доктор юридичних наук, професор Віталій Вдовічен, завідувач кафедри Європейського права та порівняльного правознавства, доктор юридичних наук, професор Сергій Меленко, заступник декана факультету з наукової роботи та міжнародних зв’язків, асистент кафедри публічного права Павло Крайній, кандидат юридичних наук, доцент кафедри Європейського права та порівняльного правознавства Іван Торончук, доктор філософії факультету права та адміністративних наук Університету «Овідіус» м. Констанца, професор, Головний прокурор Департаменту кримінальних розслідувань Прокуратури Апеляційного суду Констанци Васіле Дрегіч та доктор філософії, професор, декан юридичного факультету та адміністративних наук, Сучавський університет «Штефан чел Маре», м. Сучава Камелія Ігнатеску.

Учасники заходу презентували та обговорювали позитивні освітні практики співпраці вітчизняних правничих шкіл із зарубіжними партнерами у воєнний період в Україні. Окремо було наголошено на реальній спроможності вітчизняних ЗВО до пошуку та впровадження інноваційних форм, різновекторної освітньої співпраці, в тому числі із урахуванням запитів зарубіжних партнерів. Учасники обговорили також різні освітні програми за спеціальністю 081 Право вітчизняних правничих шкіл та особливості впровадження освітньої співпраці за запитами зарубіжних партнерів.

Також, відбулися панельні дискусії «Захист жертв війни в Україні» та «Проблеми адаптації кримінального законодавства України до acquis communautaire Європейського Союзу» в якій взяли участь завідувачка кафедри кримінального права юридичного факультету, докторка юридичних наук Галина ЖАРОВСЬКА та доцентка кафедри кримінального права Олена ЮЩИК.

Захід проходив одночасно на чотирьох дискусійних майданчиках: 1) українському – у Львівському державному університеті внутрішніх справ; 2) польському – в Uniwersytet Jagielloński; 3) литовському – у Vilniaus universitetas / Vilnius University; 4) хорватському – у Sveučilište u Zagrebu.

З доповідями про досвід своїх країн, які вже пройшли шляхом виконання вимог щодо адаптації національного кримінального законодавства до acquis communautaire (AC), виступили: Влодзимеж Врубель, професор, доктор габілітований, завідувач кафедри кримінального права Ягеллонського університету (Польща), Домінік Зайонц, доцент кафедри кримінального права Ягеллонського університету (Польща) «Кримінальний кодекс та імплементація вимог правових актів Європейського Союзу в польське кримінальне право», Сунцана Роксандіч, доцент, доктор наук, кафедра кримінального права Загребського університету (Хорватія) «Імплементація вимог правових актів Європейського Союзу в національний Кримінальний кодекс: досвід Хорватії», Гінтарас Шведас, професор, доктор габілітований, завідувач кафедри кримінальної юстиції Вільнюського університету (Литва) «Імплементація вимог правових актів Європейського Союзу до національного кримінального права: особливості процесу та основні труднощі (досвід Литви)».

Про українські завдання в цій сфері і шляхи їх виконання говорили: Микола Хавронюк, доктор юридичних наук, професор кафедри кримінального та кримінального процесуального права Національного університету «Києво-Могилянська академія» «Проблеми адаптації положень Загальної частини чинного та перспективного кримінального законодавства України до кримінального права ЄС»; Юрій Пономаренко, доктор юридичних наук, завідувач кафедри кримінального права Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого «Імплементація acqui communitaire до положень Особливої частини кримінального законодавства України».

За підсумками наукових доповідей та їх обговорення учасники панельної дискусії досягли погодження за такими позиціями: 1) у сфері матеріального кримінального права є, щонайменше, 30 директив, рамкових рішень чи інших актів, які безпосередньо відображають AC Європейського Союзу. Ще певна частина актів AC містить визначення понять, релевантних для кримінального права; 2) в сучасних українських реаліях, коли робота над проєктом нового КК вже вийшла на свої завершальні етапи, імплементація вимог АС до національного кримінального законодавства передбачає одночасне приведення у відповідність до стандартів ЄС як приписів чинного КК, так і положень проєкту майбутнього КК. Зрештою, адаптація до вимог АС приписів чинного КК може стати гарним способом апробації відповідних положень перед прийняттям їх у новому КК.