Спеціальна конфіскація як захід кримінально-правового характеру

Спеціальна конфіскація – це правовий механізм, за яким держава може вилучити майно у осіб, які не мають законного джерела його походження або здобули це майно кримінально-протиправним шляхом, без компенсації. Цей вид конфіскації застосовується до майна, яке, за рішенням суду, визнається незаконно одержаним.

Спеціальна конфіскація як інший захід кримінально-правового характеру передбачений статтями 96-1 та 96-2 Кримінального кодексу України і згідно з Рішенням Конституційного суду №1-р/2022 від 30.06.2022 року визнані такими, що відповідають Конституції України. Спеціальна конфіскація – це примусове безоплатне вилучення за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених КК України, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною закону про кримінальну відповідальність. Спеціальна конфіскація застосовується у разі вчинення особою кримінального правопорушення, за яке передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а також кримінальних правопорушень, вичерпний перелік яких передбачено ч. 1 ст. 96-1 КК України.

Підставою застосування спеціальної конфіскації є: обвинувальний вирок суду; ухвала суду про звільнення особи від кримінальної відповідальності; ухвала суду про застосування примусових заходів медичного характеру; ухвала суду про застосування примусових заходів виховного характеру; ухвала суду про застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру. Варто відзначити, що випадках, коли об’єктом спеціальної конфіскації є майно, вилучене з цивільного обороту, вона може бути застосована на підставі ухвали суду про закриття кримінального провадження з інших підстав, аніж звільнення особи від кримінальної відповідальності або ухвали суду, постановленої в порядку ч. 9 ст. 100 Кримінального процесуального кодексу України, за клопотанням слідчого чи прокурора, якщо кримінальне провадження закривається ними.

Об’єктом спеціальної конфіскації є гроші, цінності та інше майно, які:

1. одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна;
2. призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення;
3. були предметом кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), а у разі, коли його не встановлено, –  переходять у власність держави;
4. були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.

Спеціальну конфіскацію застосовують, якщо майно вилучається в особи, яка не є його власником чи сумлінним володільцем, тому цей захід впливу на особу має некаральний характер. Його мета – припинити використання грошей та іншого майна, здобутих внаслідок злочинної чи іншої протиправної діяльності, як мети або засобу кримінально-протиправної діяльності. Як кримінально-правовий захід, застосування спеціальної конфіскації не впливає на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що обтяжують чи пом’якшують покарання.