Дивитися на світ інноваційно

25 жовтня 2023 р. в залі Вченої ради юридичного факультету Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича за підтримки Програми ЄС Право-Justice відбулася загалом звичайна подія для істинного університетського життя – презентація інноваційного дослідження «Медіація як цінність» авторів Руслани Гаврилюк, д.ю.н., проф., завідувачки кафедри публічного права та Петра Пацурківського, д.ю.н., проф., професора цієї ж кафедри. Особливого шарму цій події надало те, що вона сталася після тривалої паузи у публічних презентаціях наукового доробку провідних вчених університету, зумовленої спершу пандемією COVID-19, а пізніше повномасштабною фазою російсько-української війни, яка продовжується. Ключові університети світу, до ряду яких належить і Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, є природними пристанищами вільної думки, академічних свобод у буквальному розумінні цього слова. Вищезазначена презентація вкотре підтвердила істинність цієї тези. Зокрема, автори монографії, інформуючи наукове співтовариство про лейтмотив вищезазначеного наукового дослідження, наголосили на наступному:

1. Величезна більшість як національної, так і зарубіжної літератури з медіації, відомої на даний час, написана дослідниками цього феномену з рефлексивного пізнавального підходу, сакральним питанням якого є «Що таке медіація?». За такого підходу медіація розглядається як наслідок якогось зовнішнього впливу; як побічний результат розвитку чогось іншого; як вторинне явище, зумовлене певним первинним явищем; як похідна цінність від цінності основної. Таким первинним явищем стосовно медіації найчастіше мислять судочинство та його кризу на схилі ХХ – у ХХІ столітті.

Автори монографії «Медіація як цінність» вперше в Україні та одними з перших у європейському науковому дискурсі аналізують медіацію як виключно самодостатнє явище, що має власну природу, властивості і закономірності буття. Сакральним для їх підходу до пізнання медіації є питання «Як є (існує, здійснюється) медіація?». Пошуки відповідей на нього можливі тільки зі світоглядних і методологічних підходів філософського дискурсу як саморефлексії з приводу пошуку іманентних властивостей медіації.

2. Ще одним прикметним підходом презентованого монографічного дослідження є послідовне та чітке позиціонування ролей сторін медіації та медіатора у процедурах медіації. Медіацію здійснюють сторони медіації, а медіатору належить виключно сервісна функція. Звісно, вона атрибутивна і без медіатора медіація неможлива.

3. Монографічне дослідження здійснено відповідно до робочої програми нормативної дисципліни для студентів-магістрів ОПП «Медіація» спеціальності 081 «Право». За стилем викладу та характером аргументації положень, що містяться у ній, вона може бути розцінена і як новий тип підручника для студентів-магістрів – дослідницького підручника. Ключовою її особливістю є не трансляція читачам безспірних готових істин, а пошук, зазвичай контраверсійний, цих істин спільно із ними. За підручниками цього типу майбутнє. У найбільш просунутих (інноваційних) університетах світу вони складають левову частку серед усіх підручників для студентів.

4. Монографічне дослідження здійснено у межах міжнародного грантового проекту «Медіація: навчання та трансформація суспільства/MEDIATS» Програми ЄС ERASMUS+KA2 як основна складова його дослідницької частини. Цим були зумовлені підвищенні вимоги до якості дослідження.

5. Міжнародним грантовим проектом було передбачено обов’язкове безоплатне поширення для усього суспільства одержаних результатів дослідження. З метою дотримання цього імперативу в умовах російсько-української війни, коли публічні фінанси стали особливим дефіцитом, авторами було прийняте рішення оприлюднити монографію в електронній версії для загального вільного доступу. Це відповідає природі медіації як публічного блага, світоглядним переконанням авторів, як зазначали вони, щодо відкритості наукових досліджень та новітнім тенденціям поширення наукової інформації.

Після презентації монографії відбувся активний обмін думками присутніх щодо найрізноманітніших проблем, які були поставлені у ній, а також дискусія щодо перспектив медіації як феномену в Україні.

У дискусії взяли участь: Ольга Ходоба, директорка Департаменту соціального захисту населення ЧОВА; Олег Анісімов, суддя-спікер Чернівецького окружного адміністративного суду, доктор філософії у галузі права; Павло Тюфтій, заступник начальника територіального управління ДСА України в Чернівецькій області; Юлія Кифлюк, прокурор Чернівецької окружної прокуратури; Петро Ліців, Віце–президент Чернівецької торгово-промислової палати; Аркадій Мунтяну, керівник Регіонального центру з надання БВПД у Чернівецькій області; Олександр Замерзляк, начальник сектору правового забезпечення Управління патрульної поліції в Чернівецькій області; Віталій Коломієць, Голова Ради приватних виконавців Чернівецької області; Інна Никитенко, начальник Службиу справах дітей Чернівецької міської ради; Дана Венгринюк, медіатор АО «Софяк та партенри»; Ольга Малєнко, адвокат, асистент кафедри приватного права ЧНУ ім. Ю. Федьковича; Інна Калашнікова,  приватний нотаріус Чернівецького МНО; Наталія Лірниченко, приватний нотаріус Чернівецького МНО; Інна Осіпова, приватний нотаріус Чернівецького МНО; Ігор Шпак, начальник відділення Національної служби посередництва та примирення в Чернівецькій області; Оксана Меленко, к.ю.н., доцент кафедри публічного права ЧНУ ім. Ю. Федьковича; Ірина Бутирська, адвокат, к.ю.н., доцент кафедри процесуального права ЧНУ ім.Ю.Федьковича; Георгій Фортуна, адвокат, медіатор; Яна Фортуна, адвокат, медіатор; Яна Брус, депутатка Чернівецької міської ради 8-го скликання, ГО «Квітуче серце»; Оксана Зубжицька, депутатка Чернівецької міської ради 8-го скликання; Софія Дутчак, медіаторка,керівниця Благодійного Фонду «Барви життя»; Наталія Куриш, директорка комунального закладу «Інституту післядипломної освіти Чернівецької області»; Людмила Шевчик-Мацюк, ГО «Центр порозуміння та медіації «Консенсус»»; Лідія Нестеренко, завідувачка Навчально-наукової лабораторії медіації, переговорів та арбітражу ЧНУ ім. Ю. Федьковича.

Перебіг презентації-дискусії вкотре актуалізував одну з цивілізаційних максим: Університет існуватиме до тих пір, до поки він залишатиметься справжнім пристанищем вільної думки, свободи її вираження та терпимості до альтернативних концепцій пояснення дійсності.

Vivat Academia! Vivat Professore!