Правове регулювання цифрової трансформації й цифровізації у цивільному праві України є важливим аспектом адаптації законодавства до нових реалій сучасного світу та суттєво впливає на всі сфери суспільного життя, включаючи економіку, бізнес, право та соціальні відносини. Воно вимагає створення нових правових норм, що відображають реалії цифрової діяльності та стосується важливих аспектів, які стають ключовими в умовах глобальної цифровізації суспільства в цілому.
Нові правові категорії.
Цифровізація призводить до появи нових об’єктів правовідносин, таких як цифрові речі (цифрові активи, цифрові права, цифровий контент, цифрові платформи та акаунти) та доповнює зміст ЦК новою статтею 179-1, яка наводить визначення цифрової речі й запроваджує комплексне регулювання у вигляді окремого Закону України “Про цифровий контент та цифрові послуги”, інтелектуальна власність у цифровій сфері (авторське право на цифрові твори, програми та бази даних, торгові марки в Інтернеті, патенти на цифрові винаходи, невзаємозамінні токени (NFT)), дані, електронні документи, контракти, які виконуються за допомогою смарт-контрактів, тощо. Ці нові об’єкти вимагають спеціального регулювання, яке повинно враховувати їхню специфіку та унікальні характеристики.
Зміна структури договірних правовідносин.
В умовах цифрової трансформації, багато процесів автоматизуються або переводяться в електронну форму. Це впливає на процедури укладення та виконання договорів, де важливу роль відіграють електронні підписи, блокчейн-технології та смарт-контракти. У цих умовах правове регулювання має адаптуватися до можливостей автоматизації правовідносин. Отже, зміна структури договірних правовідносин відбувається під впливом технологічних, соціальних та економічних змін. Адаптація до нових умов стає важливою для бізнесу, що дозволяє зберігати конкурентоспроможність та забезпечувати захист прав і обов’язків сторін. Актуальність гнучкості та інноваційності в підходах до укладення договорів неухильно зростає.
Захист персональних даних.
Цифровізація передбачає збільшення обсягу оброблюваних персональних даних, що потребує додаткових заходів з їх захисту. Прийняття таких нормативних актів, як Загальний регламент захисту даних (GDPR) в ЄС, стало реакцією на ці виклики. У цивільному праві це означає встановлення відповідальності за порушення правил зберігання та обробки персональних даних, а також визначення правових засобів захисту для постраждалих осіб. Захист персональних даних є критично важливим аспектом сучасного суспільства, оскільки персональні дані можуть бути використані не тільки для ідентифікації особи, але й для її дискримінації, маніпуляції чи шахрайства. Тому важливо забезпечити ефективний захист прав суб’єктів даних, дотримуючись принципів прозорості, законності та відповідальності.
Використання технологій штучного інтелекту (ШІ) та алгоритмів.
Усе більшого значення набуває використання штучного інтелекту в управлінні, торгівлі, сфері послуг та інших галузях. У цивільному праві це породжує питання щодо відповідальності за дії або бездіяльність таких систем, а також їхнього правового статусу.
Зміни в регулюванні електронної комерції.
Цифровізація значно вплинула на розвиток електронної комерції, що спричинило появу нових правил щодо укладення та виконання угод в онлайн-просторі, забезпечення захисту прав споживачів. Багато країн переглядають свої законодавчі акти, щоб адаптувати їх до специфіки електронної комерції. Наприклад, у Європейському Союзі були прийняті директиви, що регулюють електронну комерцію, захист споживачів і електронні платежі. Деякі країни впроваджують спрощені процедури для реєстрації бізнесу та укладення електронних контрактів, що робить електронну комерцію доступнішою для малого і середнього бізнесу. Закони, що регулюють електронну комерцію, стають більш чіткими у питаннях захисту прав споживачів. Вони включають вимоги щодо надання інформації про товар, умови повернення, гарантії та можливість відкликання замовлення. Виникає зобов’язання інформувати споживачів про всі умови продажу, включаючи ціну, доставку, та права споживачів.
Правові ризики та виклики.
Розвиток технологій також призводить до виникнення нових правових ризиків, таких як кіберзлочинність, шахрайство, незаконне використання даних. Правові ризики та виклики, пов’язані з цифровою трансформацією та цифровізацією в цивільному праві України, потребують комплексного підходу. Важливо адаптувати законодавство до нових реалій, забезпечити захист прав споживачів і інтелектуальної власності, а також створити умови для безпечного та ефективного використання нових технологій. Систематичний моніторинг та аналіз змін у правовій сфері, а також співпраця з міжнародними організаціями можуть сприяти розвитку адекватних правових механізмів.
Висновок
Правове регулювання цифрової трансформації та цифровізації в цивільному праві України є складним і багатогранним процесом, що потребує системного підходу. Важливо адаптувати існуюче законодавство до нових викликів і можливостей, які надає цифрова економіка, забезпечуючи захист прав суб’єктів у цифровому середовищі та сприяючи розвитку інновацій. Систематичний моніторинг змін у технологіях та міжнародній практиці дозволить Україні залишатися конкурентоспроможною на глобальному ринку.
Вікторія Анатійчук
доктор філософії (PhD), асистент кафедри приватного права