Право на мирні зібрання є одним з основних прав у демократичному суспільстві. Суть демократії полягає в тому, щоб дозволити висувати і обговорювати різноманітні політичні питання, навіть ті, які ставлять під сумнів той порядок, згідно з яким організована в даний час держава, за умови, що вони не завдають шкоди самій демократії. Таким чином, для заборони або обмеження права громадян збиратися та об’єднуватися держава повинна мати переконливі і вагомі причини.
Свобода зібрань та об’єднання закріплені у Загальній декларації прав людини 1948 року, Європейській конвенції з захисту прав людини та основоположних свобод 1950 року, Міжнародному пакті про громадянські та політичні права 1966 року, Американській конвенції про права людини 1969 року та інших основоположних актах. Так, відповідно до Керівних принципів зі свободи мирних зібрань (ОБСЄ) найважливішим обов’язком держави є створення необхідних механізмів та процедур, що дають змогу забезпечити реальне здійснення свободи зібрань без надмірного бюрократичного регулювання. Зокрема, держава завжди має намагатися сприяти проведенню мирних зібрань у місцях, яким віддають перевагу організатори, захищати ці зібрання, а також гарантувати відсутність перешкод для поширення у суспільстві інформації про заплановані зібрання.
У контексті тематики, слід розкрити важливу тему на сьогоднішній день – масові протести та мітинги у Грузії, що стало наслідком схвалення в першому читанні законопроєкту громадського руху «Сила Народу», спрямованого на обмеження західного впливу. Що ж передбачав цей законопроєкт? Парламент Грузії 7 березня 2023 року в першому читанні схвалив законопроєкт «Про прозорість іноземного впливу», який передбачав, що ЗМІ та громадським організаціям, які отримують фінансування з-за кордону, надаватимуть статус агентів іноземного впливу (іноагентів). Важливо, що відмова від реєстрації в реєстрі іноагентів з часом призведе до великого до штрафу (до €8,8 тис.).
Після ухвалення законопроєкту в першому читанні біля парламенту почали збиратись протестувальники і протягом двох днів ситуація була досить напруженою, відбувалися численні арешти учасників мітингу, які висловлювали невдоволення, а також було застосовано сльозогінний газ та водомети для розгону учасників мітингу. Але активісти продовжували боротися, тримаючи в руках прапор Європейського Союзу, так як дана ініціатива законопроєкту суперечить щонайменше двом із 12 рекомендацій для отримання Грузією статусу кандидата в ЄС. В результаті цього, було вирішено відкликати з парламенту Грузії законопроєкт. Таким чином влада задовольнила вимогу демонстрантів, які проводили багатотисячні мітинги біля будівлі парламенту.
Тому, як ми можемо спостерігати, право на зібрання та висловлення народу своєї позиції, є надзвичайно важливим та дієвим, і кожен має право на свободу мирних зібрань. Користування правом на зібрання та мітинги не підлягає жодним обмеженням, крім тих, які накладаються відповідно до закону і при цьому є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах держави або громадської безпеки, громадського порядку, охорони здоров’я та моральності населення або захисту прав і свобод інших осіб.
Марія Строїч
асистент кафедри Європейського права та порівняльного правознавства
