Право громадян на судовий захист в умовах карантину

Відповідно до ст. 8 Конституції України (далі – КУ) в Україні визнається і діє принцип верховенства права, важливою складовою якого є право на звернення до суду, що передбачено ст. 55 КУ та розвинуто ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р. як право на справедливий суд. Проте у зв’язку з пандемією коронавірусу 11 березня 2020 року Кабінет Міністрів України (далі – КМУ) постановою № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» встановив карантин, і на цей період у судах України запроваджено особливий режим роботи.

Як наслідок, перед судовою системою постало питання: «як одночасно забезпечити права громадян на судовий захист та захистити населення від гострої інфекційної хвороби»?

Так, 16 березня 2020 року Рада суддів України у листі №9-рс-186/20 надала рекомендацію встановити судам на період з 16 березня 2020 року до 3 квітня 2020 року особливий режим роботи, зокрема:

• роз’яснити громадянам можливість відкладення розгляду справ у зв’язку із карантинними заходами та можливість розгляду справ в режимі відеоконференції;
• припинити всі заходи, не пов’язані з процесуальною діяльністю суду та забезпеченням діяльності органів судової влади (круглі столи, семінари, дні відкритих дверей тощо);
• припинити проведення особистого прийому громадян керівництвом суду;
• обмежити допуск в судові засідання осіб, які не є учасниками судових засідань;
• обмежити допуск у судові засідання та приміщення суду осіб з ознаками респіраторних захворювань: блідість обличчя, почервоніння очей, кашель;
• ознайомлення учасників судового процесу з матеріалами судової справи, за наявності такої технічної можливості, здійснювати в дистанційному режимі, шляхом надсилання сканкопій матеріалів судової справи на електронну адресу, зазначену у відповідній заяві, заяви про ознайомлення приймати через дистанційні засоби зв’язку;
• зменшити кількість судових засідань, що призначаються для розгляду протягом робочого дня;
• по можливості здійснювати судовий розгляд справ без участі сторін, в порядку письмового провадження;
• суддям та працівникам апарату суду при найменших ознаках захворювання вжити заходів щодо самоізоляції, повідомити про свій стан здоров’я відповідну установу охорони здоров’я та керівництво суду телефоном, e-mail.

26 березня 2020 року Вища рада правосуддя ухвалила рішення «Про доступ до правосуддя в умовах пандемії гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2». Зміст такого рішення полягав в наступному: «Здійснення правосуддя суддями у відкритих судових засіданнях за безпосередньою участю сторін процесу в умовах оголошеного Кабінетом Міністрів України режиму надзвичайної ситуації та карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, створює загрозу для життя та здоров’я суддів, учасників судових засідань, працівників апаратів судів».

З метою забезпечення учасників належним доступом до правосуддя Верховна Рада 30 березня 2020 року ухвалила Закон №540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)». Так, він містить ряд змін до процесуального законодавства, а саме:

* під час карантину, встановленого КМУ на запобігання поширення коронавірусної хвороби (COVID-19), процесуальні строки продовжуються на час такого карантину. Тобто Закон передбачив автоматичне продовження усіх строків загальної та спеціальної позовної давності, які встановлені цивільним, господарським, сімейним та трудовим законодавством. Безумовно, таке нововведення слід вітати. Однак, чи не буде це, в деяких випадках, сприяти зловживанню процесуальними правами учасниками справи? Завжди серед учасників будуть ті, які погоджуватимуться з продовженням строків, і ті, хто це заперечуватиме;
* строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов′язаного із запобіганням поширення коронавірусної хвороби (COVID-19);
* під час дії карантину учасники справи можуть брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Підтвердження особи учасника справи здійснюється шляхом накладення електронного підпису, якщо особа немає такого підпису, то у порядку, визначеному Законом України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» або Державною судовою адміністрацією України». Таким чином, законодавець закріпив дві умови для реалізації режиму відеоконференції – використання власного технічного засобу та електронного цифрового підпису. Однак, якщо стосовно першої умови, проблем у громадян не виникало як таких, то щодо другої – створило перешкоди у реалізації права на судовий захист. Адже в умовах карантину отримати електронний підпис деякий час було неможливо через припинення роботи центрів сертифікації ключів. Не можна не згадати, що положення ЄСІТС (Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи), на жаль, так і не було прийнято остаточно. Наразі в Україні лише розробляється так званий електронний суд – ЄСІТС. Водночас, учасники справи, які завчасно отримали електронний підпис, мають дотримуватися інструкції щодо порядку проведення судового засідання в режимі відеоконференції, затвердженої наказом № 169 від 8 квітня 2020 року Державної судової адміністрації:
по-перше, це реєстрація підпису в системі відеоконференцзв’язку EasyCon (прототип Zoom, Skype) на офіційному вебпорталі судової влади України за адресою www.court.gov.ua;
по-друге, подання заяви про участь у судовому засіданні не пізніше ніж за 5 днів до судового засідання;
по-третє, за умови наявності в суді відповідної технічної можливості та за згодою всіх учасників суддя, який головує в засіданні, приймає рішення про можливість проведення такого засідання;
по-четверте, на початку судового засідання секретар створює відеоплатформу для проведення засідання, запрошує учасників справи та проводить їхню ідентифікацію за паспортом або іншим документом, що посвідчує особу (контроль за технічною справністю, звуком та якістю відео проводить також секретар);
по-п’яте, хід і результати процесуальних дій фіксуються судом. Після закінчення проведення процесуальних дій створюється архівна та робоча копії на DVD-дисках, які долучаються до матеріалів справи.

Тобто в Україні на сучасному етапі зароджується практика проведення судових засідань за допомогою відеоконференцзв’язку, тому актуальними залишаються питання з приводу того, що необхідно для успішного проведення судових засідань он-лайн (захист персональних даних, встановлення та підтвердження осіб-учасників, технічні можливості подання процесуальних документів тощо). Насправді, запровадження законодавцем процедури розгляду справи в новому режимі можна тільки вітати, однак, в Україні, наразі, відсутнє єдине програмне забезпечення, яке дозволило би безпечно проводити такі дистанційні слухання;

* суд може прийняти рішення про обмеження доступу осіб, які не є учасниками судового процесу, в судове засідання під час карантину, встановленого урядом відповідно до Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», якщо участь в судовому засіданні становитиме загрозу життю чи здоров’ю особи (не передбачено у КАС України). Один із основоположних принципів судочинства на час карантину вирішили обмежити – гласність та відкритість судового розгляду справи.

Щодо розгляду кримінальних справ в умовах карантину, то кримінальне провадження в судах усіх інстанцій здійснюється відкрито. Слідчий суддя, суд може прийняти рішення про обмеження доступу осіб, які не є учасниками судового процесу, в судове засідання під час карантину, встановленого урядом відповідно до Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», якщо участь в судовому засіданні становитиме загрозу життю чи здоров’ю особи. Одразу звернемо увагу, що саме законодавець розуміє під поняттям «загроза життю та здоров’ю особи» в режимі карантину? Підвищена температура тіла, нежить, кашель, червоні очі? Судді не мають і не повинні мати таких спеціальних медичних навичок – встановлення дійсної загрози. Слідчий суддя, суд може прийняти рішення про здійснення кримінального провадження у закритому судовому засіданні впродовж усього судового провадження або його окремої частини лише у випадках: якщо обвинуваченим є неповнолітній; розгляду справи про злочин проти статевої свободи та статевої недоторканості особи; необхідності запобігти розголошенню відомостей про особисте та сімейне життя чи обставин, які принижують гідність особи; якщо здійснення провадження у відкритому судовому засіданні може призвести до розголошення таємниці, що охороняється законом; необхідності забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні.

Зазначений нормативно-правовий акт щодо змін в процесуальному законодавстві є актуальний для суспільства, що зробило впевнений крок для розвитку електронного судочинства вцілому. Оголошений в державі карантин дає підстави та впевненість у тому, що електронний суд в Україні нарешті запрацює. Адже у цьому випадку він був би найкращим виходом, який надасть можливість проводити розгляд справ у встановлені законом строки та приймати всі необхідні документи від громадян. У будь-якому випадку, ані судова система, ані гарантії громадян на судовий захист не можуть знаходитися на “карантині”, оскільки головною функцією держави, – є забезпечення реалізації на захист прав та свобод громадян.