Міжнародна безпека є гарантом світового самозбереження і розвитку. Суб’єктами міжнародної безпеки виступають міжнародні організації, покликані забезпечити дотримання безпеки. Саме міжнародні організації займаються широким колом питань безпеки, включаючи контроль над озброєнням, врегулювання, попередження та запобігання конфліктів, забезпечення прав та свобод людини та громадянина.
Сьогодні для нашої держави є важливою співпраця, підтримка та посередництво міжнародних організацій з метою врегулювання воєнного конфлікту. Першочергове місце в порядку врегулювання збройного конфлікту в Україні належить ключовим міжурядовим міжнародним організаціям, що опікуються миром і безпекою в світі, в тому числі й Організації Об’єднаних Націй (ООН).
ООН була заснована після завершення Другої світової війни в 1945 році в якості організації з метою підтримання й зміцнення миру й міжнародної безпеки, розвитку співробітництва між державами світу, розвитку дружніх відносин між країнами та сприяння соціальному прогресу, поліпшенню умов у галузі прав людини.
Діяльність Ради безпеки ООН з підтримки миру та безпеки полягає у запровадженні тих чи інших санкцій проти держав-порушників (включаючи військові операції проти них); введенні миротворчих формувань у зони конфлікту; організації постконфліктного врегулювання. Крім цього, Рада звертається до примусових заходів, зокрема: введення економічних санкцій, фінансових штрафів та обмежень і заборон на поїздки, розриву дипломатичних відносин.
На засіданні Ради Безпеки ООН влучною була заява постійної представниці США у РБ ООН Томас Грінфілд щодо протиправних дій росії, а саме – «цілеспрямовані ракетні удари росії по об’єктах критичної інфраструктури України є ганебною ескалацією цієї жорстокої війни». Вона наголосила на тому, що путін «намагається перетворити зимовий холод на зброю», аби принести великі страждання для українського народу, назвала «нелюдською» таку стратегію росіян, наголосивши, що москва вдалася до неї на тлі серії поразок на полі бою.
Також слід взяти до уваги роль Управління Верховного Комісара ООН у справах біженців, що виступає важливим органом у сфері надання міжнародного захисту біженцям і забезпечення вирішення їх проблем, зокрема України сьогодні.
Відповідно до даних Управління Верховного Комісара ООН кількість біженців з України, які внаслідок російського вторгнення змушені були залишити свої домівки та виїхати за кордон, сягнула понад 6,5 мільйона осіб.
З метою ефективного вирішення проблем біженців Верховний комісар керується певною стратегією, елементами якої є попередження, негайне реагування та вирішення проблем. Верховний комісар забезпечує захист прав біженців, піклування про яких віднесено до компетенції його Управління, шляхом: сприяння укладанню і ратифікації міжнародних угод про захист прав біженців, спостереження за виконанням цих угод і пропонування необхідних поправок до них; сприяння за допомогою спеціальних угод з урядами виконанню будь-яких заходів, що мають на меті полегшення становища біженців і скорочення кількості біженців, що потребують захисту; сприяння урядовим і приватним зусиллям, спрямованим на заохочення добровільної репатріації біженців або їх асиміляції в нових країнах; полегшення допуску біженців на територію різних держав; одержання від урядів інформації про кількість біженців на їх території та їх становище, а також про закони і постанови стосовно них; підтримання контактів із зацікавленими урядами і неурядовими організаціями.
Отже, роль міжнародних організацій, в тому числі ООН, є важливою у сьогоденні. Більшість із міжнародних організацій є основою міжнародного миру і безпеки, забезпечують дотримання загальновизнаних норм міжнародного права не тільки державами–членами цих організацій, а й іншими суб’єктами міжнародних відносин. Важливу роль для українців виконує зараз і Управління Верховного Комісара ООН, захищаючи та надаючи допомогу нашим громадянам, які в результаті протиправного російського вторгнення змушені були шукати прихистку за межами України, але ми сподіваємось на їх якнайшвидше повернення до рідних домівок.
Марія Строїч
асистент кафедри Європейського права та порівняльного правознавства
