Дистанційна робота та матеріальна допомога на оздоровлення освітян в умовах воєнного стану

З 24 лютого 2022 року на всій території України введено воєнний стан, у зв’язку з військовою агресією російської федерації проти України відповідно до Указу Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та Указу № №341/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», які підтримані Верховною Радою України. Із введенням воєнного стану значна частина вчителів, викладачів вузів, викладачів професійно-технічних закладів освіти та ін. змінили своє місце знаходження виїхавши закордон або переїхали до більш безпечних регіонів України, хоча, варто вказати, що деякі освітяни все ж таки залишились у своїх населених пунктах. У зв’язку з цим, заклади освіти, установи освіти та наукові установи, у залежності від безпекової ситуації в регіонах України розпочали освітній процес у дистанційному форматі в умовах воєнного стану.

Чинне трудове законодавство України, в статті 60-2 Кодексу законів про працю України, передбачає застосування дистанційної роботи, як форми організації праці, за якої робота виконується працівником поза робочими приміщеннями чи територією власника, в будь-якому місці за вибором працівника та з використанням інформаційно-комунікаційних технологій. У разі запровадження дистанційної роботи працівник самостійно визначає робоче місце та несе відповідальність за забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці на ньому. На час загрози поширення епідемії, пандемії, необхідності самоізоляції працівника у випадках, встановлених законодавством, та/або у разі виникнення загрози збройної агресії, дистанційна робота може запроваджуватися наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу.

Тому перед керівниками та працівниками таких закладів виникла низка питань щодо особливостей регулювання трудових відносин, державних гарантій, дистанційної форми роботи саме під час дії воєнного стану, адже досі українські освітні заклади, установи освіти та наукові установи не мали досвіду забезпечення освітнього процесу в умовах воєнного стану.

На допомогу освітянам парламент України 15.03.2022р.прийняв Закон України “Про внесення змін до деяких законів України щодо державних гарантій в умовах воєнного стану, надзвичайної ситуації або надзвичайного стану” №2126-IX (20.03.2022 набув чинності), яким доповнив Закон України “Про освіту” статтею 57-1 «Державні гарантії в умовах воєнного стану, надзвичайної ситуації або надзвичайного стану», яка вказує, що здобувачам освіти, працівникам закладів освіти, установ освіти, наукових установ, у тому числі тим, які в умовах воєнного стану, надзвичайної ситуації або надзвичайного стану в Україні чи окремих її місцевостях, оголошених у встановленому порядку (особливий період) були вимушені змінити місце проживання (перебування), залишити робоче місце, місце навчання, незалежно від місця їх проживання (перебування) на час особливого періоду гарантується:

• організація освітнього процесу в дистанційній формі або в будь-якій іншій формі, що є найбільш безпечною для його учасників;
• збереження місця роботи, середнього заробітку, здійснення виплати стипендії та інших виплат, передбачених законом;
• місце проживання (пансіон, гуртожиток тощо) та забезпечення харчуванням (у разі потреби).

Забезпечення цих державних гарантій, створення безпечного освітнього середовища, організацію здобуття освіти, освітнього процесу в умовах воєнного стану, у межах своєї компетенції покладається на:

• органи виконавчої влади, органи військового командування, військові, військово-цивільні адміністрації органи місцевого самоврядування, їх представники, посадові особи (керівники, голови, начальники), органи управління (структурні підрозділи) у сфері освіти;
• заклади освіти, установи освіти, наукові установи, їх засновники;
• громадські об’єднання, благодійні організації та фізичні особи, які здійснюють благодійну (волонтерську) діяльність.

Отже, всі ці вище вказані органи, приймають у межах своєї компетенції рішення, для реалізації державних гарантій перелічених вище та зазначених в ч. 1 ст. 57-1 Закону України “Про освіту”, які є обов’язкові до виконання на відповідній території, в умовах воєнного стану, надзвичайної ситуації або надзвичайного стану (особливого періоду). Також, Міністерство освіти України, як центральний орган виконавчої влади в сфері освіти і науки, в листі №1/3463-22 від 15.03.2022 , наголосив, що ухвалені управлінські рішення не можуть суперечити Конституції України та законам України, Кодексу законів про працю України та не повинні порушувати права громадян.

Таким чином, кожен працівник (педагогічний, науково-педагогічний та інші працівники) закладів і установ освіти в умовах воєнного стану, має право працювати в дистанційній формі чи в іншій формі більш безпечній для учасників, має право на місце проживання та харчування (у разі потреби), самостійно визначати робоче місце, у тому числі за межами території України, має право на збереження робочого місця та оплату праці з дотриманням умов чинного законодавства.

Також наразі наближається час відпусток, освітян цікавить питання чи виплачується матеріальна допомога на оздоровлення при наданні щорічної основної відпустки в умовах воєнного стану? І відповідь так, виплачується. Оскільки виплата педагогічним і науково-педагогічним працівникам допомоги на оздоровлення у розмірі місячного посадового окладу (ставки заробітної плати) при наданні щорічної відпустки є видом державної гарантії, що передбачена ст.57 Закону України «Про освіту» від 05.09.2017р. № 2145-VIII. Також і в Законі України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 №2136-IX чи інших законодавчих актах України на час воєнного стану відсутні обмеження щодо виплати освітянам допомоги на оздоровлення у розмірі місячного посадового окладу (ставки заробітної плати) при наданні щорічної відпустки.