Діалог громадянського суспільства з органами публічної влади: проблеми та стратегічні напрями

Останніми роками Україна переживає процес переходу до сучасного державотворення. Як країна, розташована на кордоні між Західною та Східною Європою, Україна стикається зі значними труднощами у своїх зусиллях створити стабільну та ефективну систему публічного адміністрування, яка могла б задовольняти потреби своїх громадян. Одним із ключових питань у цьому процесі є розвиток відносин між особами та інститутами публічного адміністрування, зокрема в контексті модернізації українського суспільства та держави. Створення громадських рад як консультативно-дорадчих формувань є важливим кроком на шляху успішного переходу до належного публічного адміністрування. Проте цей процес складний і вимагає ретельного врахування національних, соціально-політичних і виконавчих традицій, а також соціально-економічного сектора, регіональних відмінностей і матеріальної бази. Тому важливо прийняти прагматичні рішення, які враховують українську специфіку, а також врахувати досвід і досягнення інших країн. Станом на зараз впроваджена така інституціолізована форма взаємодії інститутів публічної влади та громадськості, як громадські ради. Стимулом для запровадження інституту громадських рад є прагнення України реалізувати свій курс на євроінтеграцію. Однією з умов прийняття будь-якої держави до «європейської сім’ї» є створення інфраструктури демократичних інститутів та забезпечення належних умов для їх сталого функціонування. З інституційної позиції громадські ради можна розглядати як елементи соціальної інфраструктури українського суспільства, основними завданнями яких є захист і реалізація прав і свобод, волевиявлення громадян, задоволення та узгодження соціальних потреб та інтересів населення.

У юридичній літературі виділяється дві моделі громадських дорадчих органів: громадські експертні ради та громадські ради. До складу громадських експертних рад входять висококваліфіковані експерти, фахівці, що працюють у неурядових структурах (представники недержавних аналітичних центрів, юридичних, аудиторських та інших компаній, науковці), завданням яких є підготовка для органу влади пропозиції в досить довершеному вигляді. У свою чергу до складу громадських рад входять громадські діячі, які є представниками інтересів певних груп громадян. На сьогоднішній день правовий статус громадських рад визначається Постановою КМУ від 3 листопада 2010 р. № 996 «Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики». Водночас, варто зауважити, що дія Постанови КМУ від 3 листопада 2010 р. № 996 не поширюється на створення громадських рад в системі судоустрою. Вона є швидше орієнтиром для розуміння правової природи та функцій цих дорадчих органів. Саме ж утворення громадських рад в системі правосуддя передбачена окремими профільними законами. Так, для сприяння Вищій кваліфікаційній комісії суддів України у підготовці рішень з питань призначення на посади суддів Вищого антикорупційного суду Закон України «Про Вищий антикорупційний суд» передбачає утворення Громадської ради міжнародних експертів, яка є її допоміжним органом. Закон України «Про судоустрій і статус суддів» з метою сприяння Вищій кваліфікаційній комісії суддів України у встановленні відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності для цілей кваліфікаційного оцінювання передбачає утворення Громадська рада доброчесності. Законопроект про внесення змін до Закону України № 12368-1 від 07.01.2025 «Про судоустрій і статус суддів» та деяких інших законодавчих актів України щодо утворення та функціонування Київського міського окружного адміністративного суду та Київського міського апеляційного адміністративного суду» передбачає утворення Експертної ради, якій надаватиметься право безоплатного та повного доступу до відкритих державних реєстрів, досьє кандидатів на посаду судді Вищого адміністративного суду, а також суддівського досьє суддів, які беруть участь у відповідному конкурсі.

Таким чином, Громадська рада міжнародних експертів, Громадська рада доброчесності, Експертна рада є абсолютно новими інституціями в системі судоустрою України та спрямовані на демонстрацію максимальної фаховості, незалежності, об’єктивності під час здійснення конкурсного добору на посади суддів. Аналіз правового статусу Громадської ради міжнародних експертів, Громадської ради доброчесності, Експертної ради дає підстави для висновку, що вони є симбіозом двох типів громадських рад (симбіозом громадських експертних рад та громадських рад). Таке рішення законодавця обумовило як позитивні сторони, так і проблемні питання у їх діяльності.

Громадські рада як тимчасові консультативно-дорадчі органи утворюються з метою сприяння участі громадськості у розробці та реалізації національної політики, є невід’ємною складовою демократичного суспільства, яка допомагає подолати утворену прогалину. Протягом тривалого часу між інститутами публічної влади та населенням, державою та громадянським суспільством існує прірва та непорозуміння. Сучасне державотворення в Україні базується на утвердженні демократичних засад, що базуються на взаємодії трьох важливих складових – особи, суспільства та держави. Для цього в українському суспільстві та державі відбуваються складні процеси децентралізації публічної влади.

Налагодження взаємодії громадськості із інститутами публічного адміністрування є одним із ключових завдань, основою побудови прозорої системи публічного адміністрування. Завдяки залученню громадськості громадські ради можуть ефективніше впливати на суб’єктів публічного адміністрування, заручатися підтримкою, отримати додатковий експертний ресурс, обмінятися досвідом тощо. Протягом останніх років в Україні відбувалось формування нормативно-правового поля у сфері взаємодії судової системи та інституцій громадянського суспільства (для прикладу, утворення Громадської рада міжнародних експертів, Громадської рада доброчесності, Експертної ради). Вважаємо, що передумовою побудови ефективної судової системи є: формування нормативно-правової базу для комунікації громадськості із судовою системою; розробка механізмів такої взаємодії.

Громадські ради в Україні відіграють важливу роль у підвищенні довіри індивідів та інститутів громадянського суспільства до судової влади. Ці інституції мають на меті забезпечити прозорість, підзвітність і підвищення ефективності судової системи через активну участь громадськості.