Деякі особливості здійснення правосуддя в умовах воєнного стану

03 березня 2022 р. був ухвалений Закон України «Про внесення зміни до частини сьомої статті 147 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” щодо визначення територіальної підсудності судових справ», зміст якого передбачає, що у разі неможливості здійснення правосуддя судом з об’єктивних причин під час воєнного або надзвичайного стану, у зв’язку зі стихійним лихом, військовими діями, заходами щодо боротьби з тероризмом або іншими надзвичайними обставинами може бути змінено територіальну підсудність судових справ, що розглядаються в такому суді, за рішенням Вищої ради правосуддя, що ухвалюється за поданням Голови Верховного Суду, шляхом її передачі до суду, який найбільш територіально наближений до суду, який не може здійснювати правосуддя, або іншого визначеного суду. У разі неможливості здійснення Вищою радою правосуддя такого повноваження воно здійснюється за розпорядженням Голови Верховного Суду. Відповідне рішення є також підставою для передачі усіх справ, які перебували на розгляді суду, територіальна підсудність якого змінюється.

В умовах воєнного стану гарантоване Конституцією України право на судовий захист не припиняється та не обмежується, проте може здійснюватися з певними особливостями.

Указане підтверджено й Радою суддів України. Так, на одному із своїх засідань 24.02.2022 р. було розглянуто питання щодо вжиття невідкладних заходів для забезпечення сталого функціонування судової влади в Україні в умовах воєнного стану у зв’язку зі збройною агресією з боку рф. Серед іншого РСУ звернула увагу всіх судів України, що в умовах воєнного стану робота судів не може бути припинена, тобто не може бути обмежене конституційне право людини на судовий захист. А 02.03.2022 р. РСУ опублікувала рекомендації щодо роботи судів в умовах воєнного стану. Основні з них наступні:

• визначаючи умови роботи суду у воєнний час, керуватися реальною поточною обстановкою, що склалася в регіоні;
• у разі загрози життю, здоров’ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ;
• визначити мінімальну кількість осіб, які мають знаходитися в приміщенні суду протягом робочого дня, чітко розподілити між ними обов’язки;
• припинити проведення особистого прийому громадян керівництвом суду, роз’яснювати громадянам можливість відкладення розгляду справ у зв’язку із воєнними діями та можливість розгляду справ в режимі відеоконференції;
• обмежити допуск у судові засідання осіб, які не є учасниками судових засідань;
• якщо можливо, відкладати розгляд справ (за винятком невідкладних судових розглядів) та знімати їх з розгляду, зважати на те, що велика кількість учасників судових процесів не завжди можуть подати заяву про відкладення розгляду справи через те, що вони залучені до функціонування критичної інфраструктури, через вступ до лав ЗСУ, територіальної оборони, добровольчих воєнних формувань та інших форм протидії збройної агресії проти України, або не можуть прибути в суд у зв’язку з небезпекою для життя;
• справи, які не є невідкладними, розглядати лише за наявності письмової згоди на це всіх учасників судового провадження;
• зосередитись виключно на проведенні невідкладних судових розглядів (взяття під варту, продовження строків тримання під вартою);
• у разі, якщо провадження розглядається колегіально і колегія суддів не може зібратись в одному приміщенні, то допустимо розглядати справи з різних приміщень судів, використовуючи власні технічні засоби.

На сьогодні українські суди умовно можна поділити на ті, що взагалі не можуть працювати (їхні справи передано до інших судів, що знаходяться на більш безпечних територіях), й ті, що працюють фактично у штатному режимі, але водночас дотримуються рекомендацій щодо відкладення судових засідань, уникаючи їх проведення навіть в режимі відеоконференції, окрім невідкладних справ.

Таким чином, в умовах воєнного стану правосуддя здійснюється з урахуванням таких особливостей:

• зміна територіальної підсудності справ (справи судів, які тимчасово не працюють, розглядатимуться судом в іншому регіоні);
• проведення судових справ в режимі відеоконференції (якщо це можливо для всіх учасників процесу);
• відкладення розгляду судових справ (можливе як за ініціативою суду, так і за клопотанням учасників процесу);
• розгляд справи судом за відсутності учасника справи (для чого слід подати відповідне клопотання/заяву).