Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ, Суд) – судовий орган, що розглядає скарги на підставі Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ЄКПЛ, Конвенція), за позовами держав чи громадян – членів Ради Європи (РЄ) проти держав.
1. На сьогодні на розгляді ЄСПЛ перебувають п’ять міждержавних справ, які ініціювала Україна проти Росії. Яка доля цих справ і чи реально довести їх до остаточних судових рішень?
РЄ у Меморандумі про наслідки війни в Україні для прав людини (Memorandum on the human rights consequences of the war in Ukraine) від 8 липня 2022 р. зазначила, що ЄСПЛ прийняв до розгляду справи, що стосуються дій, вчинених під час війни в Україні, які становлять порушення ЄКПЛ, і у яких сторонами є Україна і РФ. Також до Суду продовжують надходити й нові заяви.
Першу міждержавну заяву про порушення прав людини Україна подала в 2014 р. У справі «Україна проти Росії (щодо Криму)» ЄСПЛ опубліковано рішення щодо прийнятності справи за № 20958/14, у якому ЄСПЛ визнав, що Росія має ефективний контроль над Кримом, починаючи з кінця лютого 2014 р. (після де-факто окупації Росією Криму). У рішенні ЄСПЛ вказав на відсутність юрисдикції визначати легальність переходу контролю над територією однієї держави до іншої та втрати суверенітету. Суд ухвалив забезпечувальний захід, заборонивши сторонам застосовувати силу (як порушення Женевської конвенції).
Але разом з тим Суд вирішив, що більшість пунктів скарги, яку подала українська сторона, підтверджені наданими доказами. ЄСПЛ визнав прийнятними скарги України щодо: насильницьких зникнень та відсутності ефективного розслідування у цьому зв’язку (стаття 2); жорстокого поводження (стаття 3); незаконних затримань (стаття 5); примусового насадження російського громадянства (стаття 8); незаконних обшуків приватної власності (стаття 8); утисків, переслідування та конфіскації майна релігійних організацій, що не належать до Російської православної церкви (стаття 9); припинення діяльності українських медіа (стаття 10); заборони публічних зібрань, а також залякування та незаконне затримання організаторів демонстрацій (стаття 11); експропріації майна цивільних осіб та приватних підприємств без компенсації (стаття 1 Першого протоколу); заборони української мови в школах та переслідування україномовних дітей у школі (стаття 2 Першого протоколу); обмеження свободи пересування між Кримом та материковою частиною України (стаття 2 Протоколу № 4); переслідування кримських татар відповідно до статті 14 у поєднанні зі статтями 8, 9, 10 та 11 Конвенції та зі статтею 2 Протоколу № 4 до Конвенції. У даній справі ЄСПЛ розглядає по суті вказані звинувачення.
У 2014 р. Україна подала додаткову заяву щодо Донбасу. У 2016 р. ЄСПЛ розділив справи по Донбасу і Криму на окремі справи і далі розглядав їх окремо. У 2017 р. Україна знову подала заяву щодо Донбасу з широкою доказовою базою – інформацією від правозахисних організацій, державних органів, ЗМІ.
У спільний позов України та Нідерландів щодо порушення прав людини на окупованих територіях Донбасу було додано матеріали справи про збиття малазійського літака рейсу MH-17. На сьогодні у справі по Донбасу рішення ще немає – очікується рішення щодо прийнятності справи.
У справі щодо захоплення моряків у Керченській протоці, поданій ще в 2018 р. справа не комунікована.
28 лютого 2022 р. Україна подала клопотання до ЄСПЛ проти Росії із вимогою вжити термінові забезпечувальні заходи і зобов’язати Росію зупинити військову агресію проти України. 1 березня ЄСПЛ задовольнив повністю клопотання України. ЄСПЛ, враховуючи свою попередню практику застосування тимчасових заходів у справах «Україна та Нідерланди проти Росії» (№ 8019/16, 43800/14 та 28525/20), «Грузія проти Росії (II)» (№ 38263/08), «Україна проти Росії» (№ 20958/14), вирішив наказати Уряду Росії утримуватися від військових нападів на цивільне населення та цивільні об’єкти, включаючи житлові приміщення, автомобілі екстрених служб та інші цивільні об’єкти, що охороняються, такі як школи та лікарні, а також негайно забезпечити безпеку медичних установ, їх особового складу та аварійно-рятувальних служб, автомобілів швидкої допомоги у межах території, атакованої, або захопленої російськими військами.
1 березня 2022 р. ЄСПЛ підтвердив, що дії російських збройних сил становлять ризик серйозного порушення прав людини, захищених ЄКПЛ, зокрема: права на життя; заборони тортур та нелюдського або принизливого поводження чи покарання; права на повагу до особистого та сімейного життя. 4 березня ЄСПЛ розширив своє рішення щодо тимчасових заходів у міждержавній скарзі «Україна проти Росії» на усі наступні індивідуальні клопотання про застосування таких заходів, якщо заявниками буде надано достатньо доказів того, що їм загрожує серйозний і неминучий ризик непоправного заподіяння шкоди їх фізичній недоторканності та/або праву на життя.
По вказаній заяві Україна отримала забезпечувальний захід. ЄСПЛ вказав Росії на те, що, відповідно до своїх зобов’язань за ЄКПЛ вона повинна гарантувати безпечний прохід гуманітарної допомоги, забезпечити безперешкодний доступ цивільного населення до безпечних шляхів евакуації, медичних послуг, їжі та інших предметів першої необхідності, швидкий і безперешкодний прохід гуманітарної допомоги та переміщення гуманітарних працівників.
23 червня 2022 р. Україна подала новий міждержавний позов щодо дій Росії про «масові та грубі порушення прав людини порушення, вчинені РФ під час її військових дій на території України у період з 24 лютого по 7 квітня 2022 р. ЄСПЛ прийняв до розгляду даний позов, у який додано вимогу про компенсацію завданих збитків на попередню суму у 80 мільярдів доларів.
Важливо! На сьогодні 23 держави та неурядова організація – Женевська академія міжнародного гуманітарного права і прав людини – висловили бажання долучитися до справи України проти Росії у Європейському суді з прав людини як треті особи. Серед країн – Австрія, Бельгія, Хорватія, Чехія, Данія, Естонія, Фінляндія, Франція, Німеччина, Ірландія, Італія, Латвія, Литва, Люксембург, Нідерланди, Норвегія, Польща, Португалія, Румунія, Словаччина, Словенія, Іспанія та Швеція. Окрім цього, попросили про продовження терміну подання заяви щодо участі як третя сторона Ісландія та Великобританія.
ЄСПЛ розгляне ці клопотання і ухвалить рішення у відповідний час.
2. Чи продовжить ЄСПЛ розгляд позовів України проти РФ після виключення РФ з Ради Європи?
16 березня 2022 Комітет Міністрів Ради Європи ухвалив Резолюцію, якою виключив Росію зі складу Ради Європи. Це також означає, що РФ автоматично виходить із усіх структур та інституцій Ради Європи, включаючи ЄСПЛ. Не дивлячись на те, що РФ перестала бути членом Ради Європи, в Резолюції від 22 березня 2022 р. Суд пояснив, що РФ залишатиметься зв’язаною ЄКПЛ до 16 вересня 2022 р. ЄСПЛ має юрисдикцію розглядати заяви, спрямовані проти РФ щодо порушень ЄКПЛ, здійснених до цієї дати, оскільки вони охоплюють період, коли РФ була стороною ЄКПЛ. Завершення перехідного періоду не є перешкодою для справ, які вже розглядаються. Заяви, які будуть подані до Суду уже після виходу РФ із РЄ будуть й надалі розглядатися Судом.
3. У чому полягають проблеми розгляду позовів України проти РФ до ЄСПЛ?
По-перше, справи, які стосуються війни РФ проти України є складними, передовсім, з точки зору встановлення юрисдикції ЄСПЛ. Після анексії Криму та окупації Донбасу, поряд із приватними позовами, Україна подавала до ЄСПЛ міждержавні позови проти РФ щодо порушення прав, гарантованих ЄКПЛ. ЄСПЛ прийняв міждержавний позов України проти РФ у зв’язку з подіями, які відбувалися після 24 лютого 2022 р. У випадку подання міждержавної позовної заяви строки розгляду справ для індивідуальних заявників відтерміновуються. ЄСПЛ також отримав заяви про застосування тимчасових заходів від осіб, які постраждали від війни в Україні, зокрема, 30 червня 2022 р. ЄСПЛ ухвалив термінові заходи у справах двох британських військовополонених, засуджених до розстрілу в «ДНР».
По-друге, будь-які порушення, які відбуваються саме в контексті збройних конфліктів, не є предметом юрисдикції ЄСПЛ. Проте, окремі дії під час збройного конфлікту можуть бути розцінені як такі, що порушують власне основні права людини, як-то право на життя та інші. І ці порушення можуть стати предметом розгляду ЄСПЛ відповідно до ЄКПЛ.
4. Чи може Україна подати позов до ЄСПЛ проти РФ за порушення прав людини під час нинішньої триваючої військової агресії?
Перехідний шестимісячний період, протягом якого РФ ще перебувала в рамках ЄКПЛ, завершився 16 вересня 2022 р. Рішення про те, як вести подальший розгляд існуючих позовів, є не тільки правовим, але й політичним. Головна проблема полягає у тому, що РФ не має наміру виконувати рішення ЄСПЛ.
5. Чи можна подати позов до ЄСПЛ про відшкодування збитків за фізичні пошкодження майна та інфраструктури внаслідок триваючих військових дій в Україні та захоплення РФ майна на окупованих територіях?
Позовні заяви можуть стосуватися порушень РФ права на мирне володіння майном (право власності, закріплене в Протоколі 1 до ЄКПЛ) та обов’язку РФ здійснити справедливу сатисфакцію, якщо національне законодавство не дозволяє здійснити повне відшкодування, або у випадку необхідності, виходячи із конкретних економічних обставин. У перспективі ЄСПЛ зможе розглянути і присудити компенсацію за всіма наявними справами проти РФ. Постраждалі компанії та фізичні особи можуть подати позов щодо порушення права власності до РФ лише стосовно дій чи бездіяльності, які мали місце до 16 вересня 2022 р. Навіть у випадку виходу РФ з ЄКПЛ усі рішення, прийняті до виходу з ЄКПЛ та РЄ, мають бути виконані. Але навіть після винесення ЄСПЛ рішення по суті для прийняття рішення щодо справедливої сатисфакції потрібно багато часу.
6. Чи існує механізм примусового виконання РФ рішень ЄСПЛ і які перспективи виконання рішень ЄСПЛ проти РФ?
РФ заявила, що не виконуватиме будь-які рішення ЄСПЛ, винесені після 15 березня 2022 р. Щоби ЄСПЛ визнав свою юрисдикцію скаржнику потрібно довести, що РФ здійснювала ефективний контроль над відповідною територією у певний період часу. Якщо такий контроль над територією існує, то РФ має нести відповідальність за порушення ЄКПЛ на цій території, зокрема, порушення права юридичних та фізичних осіб вільно володіти своїм майном.
На сьогодні не існує механізму примусового виконання РФ рішень ЄСПЛ. Більше того, виконання рішень ЄСПЛ проти РФ щодо війни є надзвичайно складним процесом. Виконання рішень ЄСПЛ може суті полегшитися, якщо, наприклад, буде створено механізм акумуляції активів РФ для виплати компенсацій Україні.
7. Чому рішення ЄСПЛ за позовами України проти РФ важливі навіть за умови, якщо РФ їх не виконуватиме?
Росія не бере участі у процедурі розгляду справ за позовами України. Росія також не виконує тимчасових заходів з вимогою ЄСПЛ негайно припинити військові дії в Україні. Але це процедурне рішення має важливе значення для розгляду справи «Україна проти Росії» по суті в історичній перспективі.
Cвітлана Карвацька
професор кафедри Європейського права та порівняльного правознавства
