18 серпня 2025 року Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича підписав меморандум про співпрацю з Національним технічним університетом «Дніпровська політехніка», а вже 25 вересня 2025 року став співорганізатором Міжнародної науково-практичної конференції “Сучасні форми медіації: міжнародний досвід і українські реалії“, яка відбулася на базі Центру медіації Національного технічного університету «Дніпровська політехніка.
З вітальним словом виступила проректор університету Тетяна Федірчик, яка привітала учасників конференції та наголосила на лідерських позиціях Університету як в укоріненні медіації в цілому, так і в науковій розробці цієї проблематики в Україні. Остання поєднує в собі глибоке наукове вивчення медіації, сприяє підготовці правників-медіаторів у межах акредитованої НАЗЯВО ОП «Медіація» за другим (магістерським) рівнем вищої освіти, поліпшує практичне надання послуг з медіації у межах Навчально-наукової лабораторії з медіації, переговорів та арбітражу кафедри публічного права університету й Медіаційної служби університету.
З пленарною доповіддю «Медіація як цінність для України та її відновлення» виступили Руслана Гаврилюк, д.ю.н., проф., завідувачка кафедри публічного права, гарантка ОПП «Медіація» спеціальності D8 Право, медіаторка, Голова ГО «Буковинський центр медіації» та Лідія Нестеренко, керівниця навчально-наукової лабораторії медіації, переговорів та арбітражу ЧНУ ім. Ю.Федьковича, медіаторка, Інженерка порозуміння, членкиня ГО “Буковинський центр медіації. В основі доповіді лежала ідея, що смисловим ядром медіації як цінності є міра її світоглядної укоріненості у відповідній особистості та соціуму. Зазвичай ця міра проявляється на зовні у формі тієї чи іншої культурної матриці медіації, кожна з яких має тільки їй притаманний антропосоціокультурний код. Водночас усім культурним матрицям медіації притаманні і спільні для них властивості, які дозволяють нам стверджувати про ціннісні аспекти медіації. Це передусім поява належних історичних передумов утвердження медіації як цінності; наявність глибоких структурних змін у публічній сфері суспільства; утвердження громадянського суспільства та зміцнення гуманізму; виникнення людиноцентризму як принципу; здійснення особистісної революції (іншими словами, персоналістський світоглядний переворот); заперечення насильницьких порядків у суспільстві як принципу вирішення його протиріч та конфліктів; вияв суб’єктності індивіда та заперечення патерналізму.
Сподіваємось, що цей старт співпраці буде лише примножуватись та розвиватися.