Пам’яті Сергія Місевича: правові уроки мужності

30 жовтня 2025 року на юридичному факультеті Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича вшанували пам’ять майора ЗСУ, кандидата юридичних наук, доцента кафедри теорії права та прав людини Сергія Місевича.

У третю річницю загибелі Героя відбулося відкриття меморіальної дошки на його честь як знаку глибокої вдячності та поваги! Цей знак біля Лабораторії прав людини, яка носить його ім’я, нагадуватиме всім, хто туди приходить, про мужність, гідність та любов до України.

Символічно, що меморіальну дошку відкрили побратим Героя Андрій Дорош та декан юридичного факультету, д.ю.н., проф. Віталій Вдовічен, який наголосив на величезних втратах, яких зазнає Україна у боротьбі за Свободу та Незалежність. Він підкреслив, що можливість навчати і навчатися – це результат жертовності наших Захисників. Пам’ять про них, за його словами, – це наш моральний обов’язок і частина нашої спільної історії. У своїй промові Віталій Вдовічен також згадав про особисті якості Сергія Місевича – його порядність, принциповість і готовність завжди прийти на допомогу, які назавжди залишаться прикладом для колег і студентів.

У заході також взяли участь студенти 1го курсу та викладачі юридичного факультету: заступник декана з навчально-виховної роботи, к.ю.н., доц. Олег Орловський, завідувачка кафедри теорії права та прав людини, д.ю.н. проф. Наталія Гураленко, к.ю.н., доц. Оксана Бунчук, к.ю.н., доц. Тетяна Грекул-Ковалик, к.ю.н., доц. Ольга Донченко, к.ю.н. Ольга Миронюк, к.ю.н. доц. Іван Торончук.

Продовження заходу відбулося в аудиторії пам’яті Героїв російсько-української війни, де присутні схилили голови у хвилині мовчання та згадали життєвий шлях Сергія Місевича.

У теплому колі друзів, колег і студентів пролунали спогади про роки навчання, викладацької діяльності та служіння Україні людини, яка назавжди залишиться у пам’яті університетської спільноти.

Так, заступник декана юридичного факультету, к.ю.н., доц. Олег Орловський, як друг і колега, розповів про спільні роки навчання (1992-1997) в одній групі на юридичному факультеті. Він нагадав, що їхнє студентство припало на нелегкі часи – Україна тільки формувалася як незалежна держава. І Сергій Місевич щиро переймався всім, що відбувалося в країні, вірив у її майбутнє й завжди був прикладом справжнього патріота. Також було підкреслено, що у ті роки важко було знайти більш цивільну й миролюбну людину, ніж Сергій. Але коли прийшов час випробувань, він без вагань став на захист країни й виявив справжню силу духу та мужність.

Про роки (2014-2015) спільної служби в АТО у складі 28ї окремої механізованої бригади на початку російсько-української війни пригадав побратим Андрій Дорош (який під час повномасштабного вторгнення продовжив військову службу у складі 44ї артилерійської бригади, у травні 2022 року отримав важкі поранення, проходив довгий період лікування і реабілітації).

Побратим наголосив, що Сергій Місевич навіть на війні залишався учителем – умів навчити, пояснити, тобто переніс свій викладацький талант і людяність у військову службу. Хоч не був кадровим військовим, він став найкращим комбатом, найкращим офіцером, якого поважали всі. Завжди йшов попереду колони – не лише як командир, а як людина, що ніколи не ховалася за чужими спинами. Він був спокійним, виваженим командиром, який не підвищував голосу на підлеглих і завжди знаходив потрібні слова підтримки. Водночас був високодуховною людиною, доклавши у свій час чималих зусиль для становлення Буковинської єпархії Православної Церкви України.

Своїми спогадами поділилася й завідувачка кафедри, д.ю.н., проф. Наталія Гураленко, яка відзначила, що Сергій Місевич мав неабиякий внутрішній стрижень мужності та цілісне бачення розвитку України. Вона також наголосила, що Сергій Васильович мав розвинене критичне та аналітичне мислення, умів глибоко оцінювати події й робити виважені висновки. Саме ці риси – поєднання розуму, справедливості та щирості – робили його унікальною особистістю. Його  думки та переконання й сьогодні залишаються актуальними – як свідчення мудрості та далекоглядності.

З особливою теплотою згадала Сергія Місевича як світлу, щиру людину його колега, к.ю.н., доц. Оксана Бунчук. Яка влучно нагадала, що саме завдяки йому була створена ця аудиторія пам’яті Героїв російсько-української війни – аудиторія сили, місце, куди завжди можна прийти у важку хвилину, відчути підтримку й згадати тих, хто дарував нам віру та стійкість.

Серед присутніх була і племінниця Героя, студентка 1го курсу юридичного факультету Хижняк Олександра, яка розповіла що її загиблий родич став для неї натхненням вступити до університету саме на юридичний факультет.

Завершився захід словами декана юридичного факультету д.ю.н. проф. Віталія Вдовічена, який підкреслив важливість збереження пам’яті про Героїв і значення таких зустрічей для формування національної свідомості молоді, об’єднання поколінь та зміцнення віри в перемогу!