Символи, що повертаються: втрачений почесний ланцюг академічної влади в історії Буковинської правничої школи

Історія становлення та розвитку Буковинської правничої школи пов’язана з численними визначними подіями, постатями та маловідомими, але надзвичайно цікавими фактами. У рік відзначення 150-річчя заснування університету та юридичного факультету, а також з нагоди 35-ї річниці його відродження, особливо виразно простежуються історичні паралелі в розвитку університету загалом і факультету зокрема.

У процесі підготовки до ювілейних заходів з нагоди відзначення 150-річчя університету актуалізувалося питання місцезнаходження одного з ключових символів академічної влади – почесного ректорського ланцюга. Відомо, що цей атрибут було відновлено за зразком почесного ланцюга ректора Віденського університету за підтримки Сергія Осадчука та фінансового сприяння австрійських партнерів, зокрема, д-ра Бернгарда Штільфріда. Традицію урочистого використання ланцюга було відновлено під час відзначення 125-річчя університету, коли австрійська сторона урочисто передала його ректорові.

Упродовж наступних 25 років цей символ ректорської влади фактично випав із практичного використання, що зумовило появу питань щодо його подальшої долі. З огляду на його символічне значення, почесний ланцюг було повернуто до використання під час урочистостей з нагоди 150-річчя університету за ініціативи ректора, професора Руслана Білоскурського.

Паралельно у дослідників історії університету та юридичного факультету постало ширше коло питань щодо інших атрибутів академічної влади. Аналіз архівних фотографій міжвоєнного періоду свідчить, що почесні ланцюги використовувалися не лише ректорами, а й деканами факультетів як символи їхньої академічної влади.

Ці питання залишалися відкритими до появи повідомлення про експозицію, в межах якої було представлено почесний ланцюг декана юридичного факультету. Встановлено, що цей артефакт зберігається у фондах Національного військового музею «Король Фердинанд I» м. Бухарест (Румунія) та експонується як «Експонат місяця» з 1 квітня 2026 р.

Попри цінність оприлюдненої інформації, порушуються разом з тим нові дослідницькі питання щодо походження та функціонування університетських регалій. Джерела міжвоєнного періоду засвідчують, що після відновлення діяльності університету в умовах румунської адміністрації на Буковині ректори та декани брали участь в урочистостях із використанням відповідних символів академічної влади. Ймовірно, ця традиція походить із австро-угорської академічної практики.

На жаль, спеціалізовані дослідження цієї проблематики наразі відсутні. Відтак питання часу й обставин запровадження відповідних символів академічної влади, а також вигляду першого ректорського ланцюга залишається відкритим і потребує подальших наукових досліджень.

Щодо почесного ланцюга декана юридичного факультету, представленого в музеї, за наявними даними, він пов’язаний із діяльністю короля Румунії Кароля ІІ, який, як патрон університету, був удостоєний звання doctor honoris causa 25 травня 1933 р. та здійснив низку дарувань відповідного характеру. Відомо, що Кароль ІІ приділяв значну увагу розвитку нагородної символіки, орієнтуючись на європейську практику та нестримне бажання таким чином впроваджувати культ особи короля.

Особливий інтерес становить питання подальшої долі цього артефакта, зокрема, шлях його потрапляння до приватної особи – учасника Другої світової війни, який згодом передав його до музейної колекції. Водночас актуальним залишається пошук відомостей про інші, ймовірно, втрачені, символи академічної влади університету та його факультетів.

Згідно з музейним описом, поданим д-ром Лучіаном-Міхаєм Іоном, почесний ланцюг складається з 18 монограм короля Кароля ІІ та 17 символів правосуддя, представлених жіночою постаттю з терезами в одній руці та мечем у другій. Центральний елемент має форму мальтійського хреста, вкритого емаллю національних кольорів Румунії. Його внутрішні рамена емальовані у червоний колір, а між ними розміщені фрагменти другого мальтійського хреста, емальовані у синій колір.

На аверсі центрального елемента розміщено позолочений круглий медальйон із зображенням (ефігією) монарха та латинським написом CAROLUS SECUNDUS DEI GRATIA REX DACO-ROMANIAE. Медальйон оточений круглою смугою, вкритою жовтою емаллю. Додатковий напис ORDINIS JURIS CONSUETORUM DECANUS SPECTABILIS вказує на його належність до деканської посади. У нижній частині медальйона зазначено дату 25 травня 1933 р. – день присвоєння королю звання doctor honoris causa Чернівецького університету та перейменування закладу на Університет «Король Кароль ІІ».

Виріб виготовлено з позолоченого срібла. Його довжина становить 840 мм, розмір центрального знака – 83 мм, вага – 245,21 г.

За даними д-ра Лучіана-Міхая Іона, єдине відоме зображення даного почесного ланцюга декана зафіксоване у правничому часописі Pagini juridice (1938 р.), де його носить професор Костянтин Ісопеску-Грекул, який на момент інавгурації короля як патрона університету та почесного доктора всіх факультетів у 1933 р. був ректором університету.

Водночас залишається відкритим питання щодо статусу цього зображення, оскільки згаданий науковець не обіймав посади декана на постійній основі, а лише виконував його обов’язки. Крім того, публікація подана в межах некролога, стосується смерті вченого у березні 1938 р., тоді як фотографія, ймовірно, була зроблена раніше.

Університетський щорічник за 1938 р. містить зображення ректорського почесного ланцюга, який за своїми конструктивними та художніми особливостями відрізняється від деканських аналогів. Водночас опубліковані в цьому ж виданні світлини ректора разом із деканами дають змогу ідентифікувати різні типи почесних ланцюгів як атрибутів академічної влади. Ймовірно, ці матеріали — одні з останніх візуальних свідчень функціонування університетських регалій міжвоєнного періоду. Разом із тим залишається відкритим питання, чи йдеться саме про той почесний ланцюг декана, який нині експонується в музейній колекції, що потребує подальшої верифікації на основі додаткових джерел і порівняльного аналізу.

Отже, виявлений почесний ланцюг декана юридичного факультету не лише цінна історико-культурна пам’ятка, а й символічний інформаційний дарунок з нагоди відзначення 150-річчя від дня заснування факультету та 35-річчя його відродження. Наявні матеріали та встановлені факти дають підстави стверджувати про важливість подальшого комплексного дослідження університетських регалій, зокрема почесних ланцюгів ректорів і деканів, як невід’ємних елементів академічної традиції та правничої культури. У цьому контексті зазначена проблематика залишається перспективним напрямом історико-правових досліджень, що потребує міждисциплінарного підходу та розвитку наукової співпраці із зарубіжними дослідниками.

Публікацію підготовлено з використанням матеріалів допису: Lucian-Mihai I. Colanul Universității «Regele Carol al II-lea» din Cernăuți. 2026.