У пошуку етичного балансу між документацією живої історії та захистом людської гідності

«Пам’ять та меморіалізація в Україні у часи війни: між особистим досвідом та колективною репрезентацією» — тема панельної дискусії, що відбулася 30 квітня 2026р. на базі Культурно-мистецького Центру імені Івана Миколайчука, змусила кожного учасника зануритися в глибокі роздуми.

Зустріч була присвячена обговоренню етичних та професійних основ для роботи з пам’яттю про війну, що триває. Експерти разом з учасниками говорили про важливість документування військових злочинів, збереження особистих спогадів про війну, про особливості формування колективної пам’яті, про взаємозалежність цих процесів та про те, як це може стати гарантією неповторення злочинів у майбутньому.

До обговорення долучилися викладачі юридичного факультету Руслана Гаврилюк, д.ю.н., проф., проф. кафедри публічного, голова ГО «Буковинський центр медіації», Лідія Нестеренко, асист. кафедри публічного права, координаторка медіаційної служби університету, керівниця навчально-наукової лабораторії медіації, переговорів та арбітражу ЧНУ ім. Ю.Федьковича, Іван Торончук, к.ю.н., доц. кафедри міжнародного права та порівняльного правознавства, Тетяна Грекул-Ковалик к.ю.н., доцентка кафедри теорії права та прав людини, студенти ОП «Право» та факультету психології, педагогіки і соціальної роботи Ярослава Андрєєва, к.психол.н., доц., завідувачка кафедри психології, Оксана Поліщук, к.псих.наук, доцент кафедри психології.

Меморіалізація є важливим невід’ємним компонентом перехідного правосуддя як процесу подолання наслідків збройних конфліктів, масштабних порушень прав людини та переходу від війни до миру, що відбувається через відновлення справедливості, встановлення істини та гарантування неповторення злочинів.

Дискусія охопила багато важливих питань сьогодення: «що означає «пам’ять» у цій війні?», «де баланс між терміновістю фіксації злочинів та відповідальністю перед живими людьми, чиї історії стають частиною майбутньої національної пам’яті», «як зберегти правду про війну вже сьогодні, не зламавши при цьому людей, які цю правду несуть», «хто вирішує, що стане «офіційною» пам’яттю?» та ін.

За відгуками учасників: «Такі зустрічі, це можливість зупинитися на час та глибше осмислити те, що відбувається зараз в нашій країні та що ми передамо наступним поколінням: травму чи силу та опору через досвід, який ми отримуємо».

На думку студентки 5 курсу Анастасії Водоп’ян: «Експертне коло спікерів — правозахисники, історики, медіатори, психологи, журналісти — допомогло подивитися на проблему з різних ракурсів. Від впливу культурної пам’яті на ідентичність до практик ненасильницького спілкування та психотерапії травми — кожен виступ нагадував: меморіалізація — це не лише про минуле, це про наше майбутнє та гарантію неповторення жахів війни».

Запрошеними експертами виступили Лідія Нестеренко, асист. кафедри публічного права, членкиня ГО “Буковинський центр медіації”, координаторка медіаційної служби університету, Назарій Христан, к.і.н., доц.кафедри історії України, Лілія Шутяк, к.н. із соц. комунікацій, доц. кафедри журналістики філологічного факультету, Наталія Філяк, завідувачка відділу інформаційно-видавничої та проектної діяльності Буковинського центру культури і мистецтва, членкиня БФ «Суспільні ресурси та ініціативи», Світлана Осіпчук, програмна директорка Музею воєнного дитинства, дослідниця колективної памʼяті та колективних травматичних досвідів, Олена Кононихіна, Інженерка Порозуміння, практикиня ненасильницького спілкування, психологиня. Модерувала зустріч Наталія Нечаєва-Юрійчук доц. кафедри політології та державного управління факультету історії, політології та міжнародних відносин, регіональна координаторка Національної платформи стійкості та згуртованості у Чернівецькій області.

Під час зустрічі учасники мали змогу ознайомитися з експонатами виставки Музею воєнного дитинства «Книжки, які супроводжують крізь війну». Експозиція виставки — це книги, які стали опорою та підтримкою для дітей та підлітків під час війни.

Організаторами зустрічі виступили ГО «Буковинський центр медіації», навчально-наукова лабораторія медіації, переговорів та арбітражу юридичного факультету ЧНУ ім. Ю.Федьковича, кафедра публічного права, Музей воєнного дитинства, за сприяння та організаційної підтримки міжнародної організації Pro Peace.

Важливе завдання сьогодення — зберегти правду, притягнути до відповідальності винних, досягти справедливості, дбаючи при цьому про згуртування суспільства та гідність людини. Оскільки ми документуємо події «в реальному часі», є потреба у взаємопідсиленні та узгодженні дій очевидців, дослідників, правників, істориків, психологів, журналістів та державних структур. І на цьому шляху сучасні зусилля громад з увіковічнення пам’яті в Україні, вшанування потерпілих та жертв війни, які кидають виклик уявленню, що такі процеси повинні чекати до закінчення протистояння, є нашим унікальним досвідом.