Новини

Право у мистецтві: міжфакультетський діалог про справедливість, людяність та правові цінності

Event

У межах діяльності лабораторії прав людини імені Сергія Місевича 18 листопада 2026 р. відбувся міжфакультетський культурно-мистецький захід «Право у мистецтві», організований та проведений кандидаткою юридичних наук, доценткою кафедри теорії права та прав людини Тетяною Грекул-Ковалик. У заході взяли участь студенти першого курсу освітніх програм «Право» та «Міжнародне право» юридичного факультету, студенти третього курсу освітньої програми «Міжнародні відносини» історичного факультету, а також викладачі Оксана Бунчук, Ольга Миронюк та Іван Торончук. Міжфакультетська взаємодія стала можливістю об’єднати різні освітні, професійні та світоглядні перспективи у спільному пошуку правових сенсів, прихованих у мистецьких творах.

Захід був організований не як традиційна лекція, а як простір активного діалогу, інтелектуального пошуку та спільного осмислення. Учасники не просто знайомилися з картинами, скульптурами та кінострічками, у яких відображено правову проблематику, а й намагалися самостійно побачити, інтерпретувати та сформулювати правові ідеї, закладені в мистецтві. Кожен твір ставав своєрідним запрошенням до дискусії, а поставлені запитання спонукали не лише відтворювати відомі правові положення, а й критично мислити, аргументувати власну позицію, зіставляти різні погляди та шукати відповіді на складні морально-правові дилеми.

Під час заходу особливу увагу приділено символічній мові права, зокрема образу богині правосуддя Феміди, її атрибутам та трансформації їхнього значення в історичному контексті.

Звернення до живопису дало змогу розглянути питання суддівської етики, корупції, незалежності правосуддя та відповідальності за ухвалення рішень. Аналіз диптиха Жерара Давіда «Суд Камбіса» став підставою для дискусії про межі суддівської незалежності, природу страху, моральну відповідальність судді та ефективність сучасних механізмів запобігання корупції. Жвавою була й дискусія навколо картини «Суд Соломона» Нікола Пуссена. У центрі уваги опинилися пошук істини, оцінювання доказів, розуміння людської мотивації та межі суддівської мудрості.

Через мистецьке осмислення сюжету «Ecce Homo» та суду Понтія Пілата учасники звернулися до проблеми тиску суспільної думки на правосуддя, політичної доцільності, морального вибору та особистої відповідальності за рішення. Дискусія дала можливість провести паралелі з сучасними викликами, пов’язаними із забезпеченням незалежності суду, недопущенням впливу медіа, суспільних настроїв і політичних інтересів на судовий процес.

Аналіз кінострічки «12 розгніваних чоловіків» став приводом для обговорення презумпції невинуватості, розумного сумніву, значення критичного мислення та небезпеки стереотипів. Разом з тим, звернення до творчості Франца Кафки та екранізації його роману «Процес» дало змогу осмислити протилежний образ правосуддя – бюрократичної системи, у якій людина втрачає можливість розуміти, захищати та реалізовувати свої права. Учасники аналізували порушення фундаментальних прав людини, відсутність правової визначеності, належної правової процедури, доступу до правосуддя та ефективного захисту. Через художній образ головного героя кінострічки Йозефа К. обговорювали, чому закон і державні інституції повинні існувати насамперед для захисту людини, а не перетворюватися на інструмент свавілля.

Окремий дискусійний блок було присвячено творчості Оноре Дом’є, його сатиричному осмисленню судової системи та адвокатської діяльності. Мистецькі образи стали приводом для роздумів про професійну етику правника, співвідношення красномовства та доказової аргументації, відповідальність адвоката перед клієнтом і небезпеку перетворення правосуддя на театральне дійство, у якому зовнішня ефектність витісняє зміст, а людська доля стає другорядною.

Право у мистецтві – це можливість побачити за юридичними конструкціями людські цінності, за історичними сюжетами – сучасні виклики, а за мистецькими образами – питання, на які майбутній правник має вчитися відповідати не лише знаннями, а й совістю, відповідальністю та внутрішнім переконанням.

Серед тематичних «артефактів» заходу була представлена й авторська картина організаторки – богині правосуддя Феміди, спеціально створена Тетяною Грекул-Ковалик для проведення цієї зустрічі як символ поєднання права, мистецтва, творчості та пошуку справедливості.