Людиноцентриська парадигма сервісних повноважень органів місцевого самоврядування

Наближаючись до Європейської інтеграції, Україна намагається вдосконалити систему «сервісної діяльності», що також зумовлене реформуванням публічного врядування направленій на задоволення законних інтересів більш вимогливого сучасного суспільства. Життєві блага, споживані населенням, не обмежуються тільки матеріальними продуктами, а доповнюються потребами у послугах, важливим компонентом яких на сьогодні є сервіс. Ідея розробки «сервісних» повноважень органів місцевого самоврядування направлена, передусім, на захист інтересів споживача послуг, що вбачається дуже важливим, адже існування та мета створення органів місцевого самоврядування направлені на захист прав, законних вимог та створення умов для благополуччя суспільства та окремих громадян. Незважаючи на те, що на державному рівні спостерігається підвищення рівня уваги до «цінності» сервісу, надання послуг не стає пріоритетним напрямом діяльності для місцевої влади. Разом з тим, відмічається на місцях незабезпеченість «сервісного надання послуг» для громадян, а саме поняття концепції сервісних повноважень органів місцевого самоврядування та основних їх принципів залишається недостатньо теоретизованим. Національна модель сервісних повноважень органів місцевого самоврядування містить у собі один із суттєвих елементів сервісного концепту загального публічного адміністрування – направленість на споживача послуг, а відтак вона має відповідати найкращим здобуткам людства у сфері забезпечення прав та інтересів людини, вбирати найкращий європейський досвід.

Основні принципи сервісних повноважень органів місцевого самоврядування мають розглядатися саме як невід’ємна складова у багаторівневому механізмі адаптації органів місцевого самоврядування до викликів сучасного суспільства бажаючого жити краще та орієнтованого на досягнення Європейського рівня сервісу. Важливо зазначити, що сервісні повноваження органів місцевого самоврядування по суті не створюють якихось нових суспільних відносин або діяльності уповноважених владних суб’єктів а спонукають до необхідності існуючим правовідносинам набувати характерного «сервісного» підходу при наданні послуг, що є необхідним при впровадженні нової ідеології відносин «органи місцевого самоврядування – людина». Існування сервісних повноважень органів місцевого самоврядування тісно пов’язано з ідеєю досягнення рівності. Можна цілком погодитись з думкою іноземних дослідників про те, що витрати на адміністративні послуги є найефективнішим способом досягнення рівності в найбільш важливих аспектах. Адже стратегія рівності в даному випадку полягає в «об’єднанні державою своїх надлишкових ресурсів за допомогою оподаткування та використання коштів, що таким чином отримані, щоб зробити послуги доступними для всіх, незалежно від їхнього доходу, роду занять чи вподобань». Варто зазначити, що для України питання «рівності» не однозначне, оскільки в межах нашої держави у певній місцевості можуть бути свої ситуативні, соціальні та історичні особливості, що можуть потребувати конструктивно-інших підходів до надання послуг на конкретних територіях, тому вбачається правильним при наданні переліку повноважень надавати органам місцевого самоврядування право вдосконалювати «сервіс».