Історія факультету

Зразок синтезу і моста правових культур народів Заходу та Сходу

Так назвав юридичний факультет Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича найвидатніший дослідник творчої спадщини світового світоча правничої думки Євгена Ерліха Манфред Ребіндер, професор Цюріхського університету (Швейцарія) під час своїх перших відвідин Університету м. Чернівці у серпні 1999 року.

Австрійський період розвитку факультету 

У 1875 році у м. Чернівці відкрився Імператорський університет імені Франца Йосипа у складі трьох факультетів: юридичного, філософського і теологічного. Університет було створено з метою реалізації політики мультикультурності, яку здійснювала на своїх теренах Австро-Угорщина (у якості однієї із провінцій до її складу тоді входила і Буковина), та провадження культурницької місії титульної нації держави – австрійської – на теренах Буковини. Це був п’ятий за часом заснування, після Львівського (1661 р.), Харківського (1805 р.), Київського (1835 р.), Одеського (1865 р.) університетів, Університет, що постав на українських землях. В тодішній Австро-Угорщині культивувався принцип «viribus unitis» («спільними зусиллями»), який зіграв вирішальну роль і у заснуванні та розвитку Чернівецького університету – він постав як результат поєднання зусиль держави та місцевої громади. Першим ректором Чернівецького університету був правник Костянтин Томащук. Нині університет очолює ректор Роман Петришин, Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, Заслужений працівник освіти України, доктор фізико-математичних наук, професор.

Юридичний факультет Чернівецького університету з часу своєї появи був впізнаваний серед інших юридичних факультетів університетів Австро-Угорщини непересічними постатями своїх викладачів та випускників. Першим деканом юридичного факультету Чернівецького університету став відомий австрійський вчений-правознавець того часу Фрідріх фон Ліблой. У 1878-1879 та 1890-1891 рр. він обирався ректором університету. Поряд з ним у початковий період становлення факультету працювали такі відомі вчені та педагоги, як Костянтин Томащук, Карл Гіллер, Фрідріх Клянвехтер, Ернест Груза, Артур Скедль, Франц Гауке, Альфред Гальбан, Карл Адлер, Генріх Зінгер. Спільною рисою їх усіх було те, що вони відзначалися яскраво вираженою свободою думки, незалежністю поглядів, наявністю громадянської позиції, які не завжди толерувалися владою. Так розпочався спонтанний експеримент по концентрації науки та вільнодумства в одному місці в один і той же час на політичній периферії держави. Дріжджі у дубову бочку з молодим вином було вкинуто. І природний результат цього не забарився.

Його принесли всесвітньо відомі вчені-мислителі Євген Ерліх, Ганс Гросс та Йозеф Шумпетер, які працювали на факультеті на зламі ХІХ – ХХ століть. Євген Ерліх був найвидатнішою із постатей вчених-юристів юридичного факультету Чернівецького університету. 

Євген Ерліх працював у Чернівецькому університеті майже чверть віку, з 1896 року по 1918 рік включно професором римського права, вів семінар живого права, обирався деканом юридичного факультету (1901 р.) та ректором університету (1906 р.). Найбільшу відомість Євгену Ерліху принесла опублікована вперше у 1913 р. його знаменита праця «Основоположення соціології права». Завдяки їй Євген Ерліх був визнаний як фундатор соціологічної доктрини права, що набула особливого поширення у світі в другій половині ХХ ст. Один з дослідників творчої спадщини Євгена Ерліха В’ячеслав Бігун у свій час резюмував: «…саме з ім’ям Ерліха довгий час асоціювали в Європі Чернівецький університет…». Нині на юридичному факультеті продовжує функціонувати аудиторія Євгена Ерліха, у якій він читав лекції.

Двома роками після приходу на юридичний факультет Євгена Ерліха когорту його викладачів поповнив уже на той час відомий в Австро-Угорщині Ганс Гросс. Він став основоположником криміналістики, підготував й опублікував знамениті «Порадник для судових слідчих як система криміналістики» та «Кримінальну психологію», створив перший у світі Музей криміналістики, заснував журнал «Архів кримінальної антропології і криміналістики» (сьогодні він має назву «Архів кримінології»). Протягом 1898-1902 рр. Ганс Гросс забезпечував в Чернівецькому університеті курси кримінального процесу, матеріального кримінального права і пенітенціарного права, вів семінари з кримінального права. Навчальні дисципліни викладалась Гансом Гроссом у світлі класичної школи кримінального права, але у своїх працях він дотримувався поглядів так званої школи молодих німецьких криміналістів і заснованого ним реалістично-психологічного напряму. Нині на юридичному факультеті продовжують функціонують аудиторія Ганса Гроса та криміналістична лабораторія Ганса Гроса.

Примножив визнання і славу юридичного факультету Чернівецького університету всесвітньовідомий вчений, один з найповажніших наукових опонентів Карла Маркса Йозеф Шумпетер. Він впродовж 1909-1912рр. викладав студентам державно-правового відділення факультету курси з фінансового права, які у тодішній його версії зводилися переважно до бюджетного права, публічного банківського права та податкового права. Йозеф Шумпетер сформулював найпоширенішу впродовж усього ХХ ст. у всьому світі наукову парадигму досліджень податкової держави: «Оскільки держава і податок мають так багато спільного одне з одним, природно намагатися проникнути у сутність держави з цієї точки зору». Завдяки їй він і став загальновизнаним гуру серед дослідників податкової держави. Опинившись на факультеті у запальному як для науковця двадцятишестирічному віці, Йозеф Шумпетер разом з Євгеном Ерліхом організували постійно діючий теоретичний семінар, який став відомим на багатьох тодішніх юридичних факультетах університетів Європи. На схилі років, під час своєї роботи професором Гарвардського університету США, Йозеф Шумпетер згадував своє творче спілкування з Євгеном Ерліхом у Чернівецькому університеті, як «казку з тисячі і однієї ночі». Нині на факультеті продовжує функціонувати аудиторія Йозефа Шумпетера.

До речі, через століття після  Йозефа Шумпетера традиція фундаментального вивчення та викладання податкового права на факультеті була відроджена, але з протилежних шумпетерівським світоглядного та методологічного підходів. Це зробила Руслана Гаврилюк, яка вперше у науці фінансового права обґрунтувала історичну обмеженість шумпетерівської парадигми пізнання податкової держави. Вона довела необхідність застосування до пізнання природи податкового права та податкової держави антропосоціокультурного підходу та потребового праворозуміння, вперше у науці розробила антропосоціокультурну концепцію податкового права та податкової держави. Це поки що найвагоміша наукова інновація серед творчого доробку вчених відродженого юридичного факультету. Відроджена наукова традиція досліджень податкового права та податкової держави, а також інноваційного викладання їх студентам укорінилися на факультеті та здобули належне визнання іншими правничими школами. Це проявилося, зокрема, у тому, що  починаючи з 2012 р., кафедрою публічного права разом з Лігою студентів Асоціації правників України проводиться щорічна Всеукраїнська школа студентів з фінансового права, яка стала популярною у студентів-правників України.

Румунський період 

Румунський період діяльності юридичного факультету Чернівецького університету випав на 1918-1940 роки. В цей час докорінно змінилися ідеологія та філософія юридичної освіти і науки, роль особистості у них. На місце вільнодумства та свободи, духу творчості і навіть здорового суперництва, що панували у середовищі професорсько-викладацького та студентського колективів юридичного факультету Чернівецького університету австрійської доби його розвитку, які принесли йому блискучі результати, прийшли сувора формальна дисципліна у навчальному процесі, відвертий етатизм у науці, апологетика румунської держави, що еволюціонувала до фашистської диктатури. Тому і видатних постатей у цей час діяльності факультету виявилося незрівнянно менше у порівнянні з попереднім періодом його розвитку. До числа останніх слід віднести професорів Георге Дрегенеску, Константіна Ісопеску-Грекула.

Майже одночасно з приходом СРСР на Північну Буковину у 1940 р. юридичний факультет у Чернівецькому  університеті було закрито.

Юридичний факультет Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича було відроджено з 1 травня 1991 року, за декілька місяців до появи України як суверенної держави. Це стало символічним антропосоціокультурним кодом факультету – випереджати час. Ідея відродження юридичного факультету у Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича належить його випускнику 1926 року Леону Вовку, який у поважному віці (понад 90 років) ще працював керівником юридичного департаменту на одному з великих промислових концернів Ванкувера (Канада). Він повідав її Петру Пацурківському, коли той восени 1990 р. у складі делегації викладачів та студентів Чернівецького   національного університету ім.Ю.Федьковича   перебував   на  науковому стажуванні   у   Саскачеванському   університеті   (Канада).   До речі, за іронією  долі саме Петру Пацурківському, з часом доктору юридичних наук, професору, Заслуженому юристу України, довелося стати найголовнішим проектувальником-конструктором цієї ідеї і водночас таким же її виконавцем – у 1991 р. він обійняв посаду декана юридичного факультету університету.

Авторство формули відродження юридичного факультету належить тодішньому декану юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка професору Владлену Гончаренку: юридичний факультет заново постав у Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича у правовій формі філії юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка з подвійним підпорядкуванням її ректорам обидвох університетів на началах консенсусного управління.

Така формула відродження зробила можливим з першого ж року існування філії навчати її студентів найкращим професорам та доцентам юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, а також Інституту держави і права імені В.Корецького НАН України та Львівського національного університету імені І.Франка: Василю Мунтяну, Миколі Козюбрі, Олександру Шевченку, Лідії Вороновій, Володимиру Шаповалу, Леоніду Ковалю, Михайлу Михеєнку, Опанасу Підопригорі, Галині Балюк, Михайлу Штефану, Віталію Марчуку, Віктору Мелащенку, Володимиру Котюку, Михайлу Неліпу, Сергію Шапченку, Надії Пришві, Олені Орлюк, Ярославі Безуглій, Валер’яну Молдовану, Ярославні Шевченко, Вадиму Авер’янову, Наталії Воротіній, Зориславі Ромовській, Володимиру Косаку та іншим.

За особливий внесок у відродження та подальший розвиток юридичного факультету Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Вченою Радою університету у різний час було присвоєно звання Почесного доктора університету ректору Віктору Скопенку (1995) і професору Володимиру Шаповалу (2007), Почесного професора університету декану юридичного факультету Владлену Гончаренку (1995) і професору Лідії Вороновій (2000) – усі Київський національний університет імені Тараса Шевченка.

Дріжджі для мізків знову, як і на межі ХІХ-ХХ ст., зробили свою справу бездоганно: з часу відродження юридичного факультету у Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича його співробітниками та вихованцями захищено понад 30 докторських (Петро Пацурківський, Антон Козловський, Аурел Георгіца, Микола Якимчук, Михайло Никифорак, Микола Боднарук, Вікторія Сидор, Тамара Латковська, Наталія Якимчук, Ірина Словська, Віталій Марчак, Оксана Щербанюк, Сергій Меленко, Любов Заморська, Руслана Гаврилюк, Андрій Бутирський, Сергій Нежурбіда, Ян Берназюк, В’ячеслав Хохуляк, Костянтин Черновський, Юлія Цуркан-Сейфуліна, Ніна Гетьманцева, Мар’ян Савчишин, Василь Юрчишин, Людмила Козловська, Віталій Вдовічен, Тетяна Подорожна, Наталія Гураленко, Павло Петренко, Людмила Вакарюк, Юрій Ключковський, Галина Жаровська) та понад 200 кандидатських дисертацій, опубліковано багато десятків наукових монографій, зроблено справжні наукові відкриття.

На факультеті завдяки спільним зусиллям усіх задіяних до його творення осіб склався потужний, оригінальний та високопродуктивний, творчий науково-педагогічний колектив, об’єднаний у шість кафедр: кафедру людських прав (завідувач к.ю.н., доц. Сергій Савчук), кафедру публічного права (завідувачка д.ю.н., доц. Руслана Гаврилюк. До речі, кафедра спершу була створена у 1992 р. як кафедра конституційного права на чолі з відомим вченим-конституціоналістом України професором Леонідом Юзьковим. Невдовзі після цього його було обрано суддею першого складу Конституційного Суду України, Головою Конституційного Суду України. Він став одним із творців чинної Конституції України.), кафедру приватного права (завідувачка д.ю.н., проф. Ніна Гетьманцева), кафедру процесуального права (завідувачка д.ю.н., доц. Оксана Щербанюк), кафедру Європейського права і порівняльного правознавства (завідувач д.ю.н., проф. Сергій Меленко), кафедру кримінального права (завідувачка д.ю.н., доц. Галина Жаровська). На усіх шести кафедрах, разом взятих, нині працює 14 докторів юридичних наук, професорів та понад 70 кандидатів юридичних наук, доцентів.

Нині юридичний факультет Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича знову постав як сузір’я яскравих особистостей-педагогів та постатей-науковців. Він знову впізнаваний в Україні та за її межами за іменами його педагогів та випускників. Він набув нових власних традицій у підготовці фахівців-правників. Як інструменти поглибленої практичної підготовки студентів на факультеті створені та успішно функціонують юридична клініка та навчально-наукові лабораторії: а) медіації, переговорів та арбітражу; б) криміналістична лабораторія Ганса Гросса; в) європейського права; г) людських прав; д) права інтелектуальної власності; е) Центр німецького права.

Вчена рада та адміністрація факультету у 2014 р. другими в Україні, після юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка,  виступили ініціаторами проведення першого міжнародного аудиту якості підготовки фахівців-правників на факультеті. Такий аудит було здійснено впродовж березня-травня 2015 р. завдяки організаційній та фінансовій підтримці Програми USAID «Справедливе правосуддя». Його матеріали були повністю оприлюдненні на сайті факультету та покладені в основу докорінного вдосконалення якості правничої освіти на факультеті, запровадження політики академічної доброчесності, активно підтриманою усією академічною спільнотою факультету.

Академічна спільнота факультету однією з перших в Україні виступила у 2015 р. з ініціативою створення «Морально-етичного мінімуму викладачів, студентів, співробітників та адміністрації юридичного факультету Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича». З цією метою вона за допомоги Програми USAID «Справедливе правосуддя» та професора Томаса Г.Спіді Райса з юридичного факультету Університету Вашингтона і Лі (Лексінгтон, штат Вірджинія, США) налагодила плідну співпрацю з даним факультетом, яка продовжується по нині.

Важливим інструментом покращення якості підготовки правників факультетом стало налагодження на систематичній основі підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників факультету у правничих школах університетів європейських країн. Впродовж 2016-2019рр. чотирнадцять науково-педагогічних працівників факультету пройшли підвищення кваліфікації на юридичному факультеті університету м. Вісмар (Німеччина), чотири – на юридичному факультеті Католицького університету м. Любліна (Польща), двоє – на юридичному факультеті університету м. Жешува (Польща), один – на юридичному факультеті університету м. Щецин (Польща), двоє – на юридичному факультеті університету ім.. Масарика м.Брно (Чехія), один (протягом цілого навчального року) – на юридичному факультеті м. Лечче (Італія) та на юридичному факультеті м. Валенсія (Іспанія), один  – на юридичному факультеті університету м. Ясси (Румунія) Ще для чотирьох науково-педагогічних працівників факультету заплановано підвищення кваліфікації восени 2019 р. на юридичному факультеті Вільнюського національного університету (Литва).

Починаючи з 2016 р. активно практикується щорічний взаємообмін науково-педагогічними працівниками факультету в рамках Програми «Еразмус»+ з їх колегами із  вузів-партнерів країн Східної та Центральної Європи – по 6-7 осіб у рік з кожної сторони. Найбільш плідна міжнародна співпраця факультету склалася із юридичними факультетами Університету м. Вісмар (ФРН), Університету прикладних наук м. Трір (ФРН), Вісбаденського інституту права та економіки (ФРН), Бізнесшколи м. Вісбаден (ФРН), Університету м. Грац (Австрія), Сучавським університетом (Румунія), Католицьким університетом Любліна (Польща).

У лютому-травні 2019 р. кафедрами Європейського права і порівняльного правознавства, процесуального права та публічного права разом із колегами із юридичних факультетів Вісбаденського інституту права та економіки (ФРН) (він же став і головним фінансовим спонсором цієї програми), Університету прикладних наук м. Трір (ФРН), Університету м. Грац (Австрія) та Центром східноєвропейського права Університету м. Грац було організовано для бажаючих викладачів та студентів юридичного факультету нашого університету та правників-практиків першу міжнародну сертифікатну програму «Європейське право». Більшість серед слухачів цієї програми склали найбільш креативні студенти факультету, які вільно володіють англійською мовою. Викладачами програми з боку європейських партнерів були: професор юридичного факультету Університету прикладних наук м. Трір (ФРН) Майкл Хакенберг; професори Вісбаденського інституту права та економіки (ФРН) Райнер Хартман та Райнер Ведде; доктор права з Грацького університету імені Карла і Франца Аісте Міконіте. З боку юридичного факультету ЧНУ ім. Ю.Федьковича викладачами сертифікатної програми стали: професори Петро Пацурківський та Сергій Меленко; доктори юридичних наук, завкафедрами Руслана Гаврилюк та Оксана Щербанюк; доктор юридичних наук, суддя Господарського суду Чернівецької області Андрій Бутирський. По завершенню Програми обидві її сторони – слухачі та викладачі – в один голос заявили, що програма перевершила їх первісні очікування та досягла своєї мети.  Успішно склали іспит  про оволодіння нею 30 осіб.

Старт такій активній міжнародній співпраці факультету було покладено кафедрою конституційного, адміністративного і фінансового права факультету, яка виступила ініціатором та організатором проведення цілого ряду міжнародних наукових конференцій, які мали великий позитивний міжнародний резонанс та зібрали на свої дискусійні площадки щоразу представників понад десяти країн. Це наступні конференції: «Проблеми фінансового права» у 1996 р.; «Фінансово-правова доктрина пострадянської держави» у 2003 р.; «Законодавча дефініція: логіко-гносеологічні, політико-юридичні, морально-психологічні і практичні проблеми» у 2006 р.; «Конкретизація законодавства як техніко-юридичний засіб нормотворчої, інтерпретаційної, правозастосовної практики» у 2007 р.; «Правотворчі помилки: поняття, види, практика і техніка усунення у пострадянських державах» у 2008 р. та ряд інших міжнародних наукових конференцій.

Кафедрами Європейського права і порівняльного правознавства і публічного права спільно з юридичним факультетом Сучавського університету започатковано щорічні Міжнародні наукові конференції «Етичні та соціальні виміри у публічному врядуванні та праві» (конференції відбулися у квітні 2017, 2018 і 2019 років). Вони знайшли активну підтримку серед багатьох правничих шкіл не лише України і Румунії, але й Польщі, Словаччини, ФРН, Італії, Молдови та інших країн.

Кафедра процесуального права разом із партнерами із вищезазначених правничих шкіл ФРН та Австрії започаткували щорічну осінню Міжнародну наукову конференцію «Сучасні виклики та актуальні проблеми судової реформи в Україні» (конференції відбулися у жовтні 2017 і 2018 рр. та заплановано на жовтень 2019 р.). Дана конференція також дістала широку підтримку фахівців в Україні та за кордоном.

Разом із Проектом Європейського Союзу «Право-Justice» кафедра процесуального права у липні 2019 р. провела Літню правову школу-2019 «Шлях України до Європейського Союзу», у якій за результатами попереднього конкурсного відбору найактивнішу участь взяли студенти-правники Івано-Франківська, Києва, Львова, Харкова та Чернівців. Школа проводилась переважно англійською мовою.

Систематична цілеспрямована робота усієї академічної спільноти факультету над покращенням якості підготовки правників уже принесла вагомі здобутки. Серед них ключовим є створення на факультеті інноваційного наукового і навчального середовища для викладачів та студентів, яке спонукає до творчості та всебічно допомагає їй. Зокрема, у виданнях, що індексуються у базах даних Scopus та Web of Science, з’явилися правничі дослідження викладачів та аспірантів факультету: Петра Пацурківського, Руслани Гаврилюк, Дмитра Кості, Віталія Вдовічена, Андрія Худика, Вікторії Рарицької. Їх усіх об’єднує кафедра публічного права.

Ще одне проривне досягнення кафедри публічного права юридичного факультету стало відомим наприкінці літа 2018 року, коли офіційно були оприлюднені шість проектів-переможців конкурсу Програми ЄС ЕРАЗМУС+ «Розвиток потенціалу вищої освіти» від України. Чернівецький національний        університет імені Юрія Федьковича  у проекті Mediation: training and society transformation / MEDIATS – медіація: навчання та трансформація суспільства – репрезентує кафедра публічного права в особах наступних його виконавців: Pуслани Гаврилюк, завідувачки кафедри, керівника проектної групи, Петра Пацурківського, декана юридичного факультету (1991-2021рр.), професора кафедри, Дмитра Кості – доцента кафедри, Павла Бартусяка – асистента кафедри, Людмили Кості, Георгія Мойсея, Іллі Юрійчука – аспірантів кафедри.

Партнерами проекту виступають: Нідерландська Бізнес Академія (Бреда, Нідерланди); Університет Сан Антоніо (Мурсія, Іспанія); Бізнес школа Університету Туріба (Рига, Латвія); Університет КРОК (Київ, Україна); Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна (Харків, Україна); Чернівецький національний університет ім. Ю. Федьковича (Чернівці, Україна); Хазарський університет (Баку, Азербайджан); Ганджа державний університет (Ганджа, Азербайджан); Іліа державний університет (Тбілісі, Грузія); Державний університет ім. Ш. Руставелі (Батумі, Грузія); Консалтингова компанія HULTGREN (Берлін, Німеччина).

Проект передбачає створення можливостей для університетів стати одними із ключових гравців у просуванні цінностей медіації в Азербайджані, Грузії та Україні з метою зміцнення демократії та пришвидшення конструктивного вирішення спорів шляхом запозичення найкращих європейських практик медіації. Задля досягнення вищевказаних цілей команди Проекту вивчають найкращі практики в країнах ЄС, обирають та навчають персонал, розробляють та впроваджують магістерські програми з медіації для студентів.

Влітку 2018 року вже відбувся вперше в Україні успішний набір абітурієнтів на магістерську освітньо-професійну програму «Професійна медіація» на кафедрі публічного права юридичного факультету університету. Якість навчання на цій програмі та компетенції студентів ретельно оцінюються національними та європейськими експертами, організовуються практичні заходи в країнах-партнерах та в ЄС з тим, щоб гарантувати якісну підготовку медіаторів. Часові рамки реалізації проекту: 15.11.2018 р. – 14.11.2021р.

Навчально-наукова лабораторія медіації, переговорів та арбітражу кафедри публічного права факультету вперше в Україні розробила та успішно реалізувала у 2018 р. сертифікатну програму «Професійний медіатор», здійснила два повноцінних випуски слухачів цієї програми. Дана програма є чи не найгрунтовнішою в Україні програмою підготовки професійних медіаторів, передбачає 324 години обов’язкових аудиторних занять, переважно практичних та серйозний випускний екзамен, який приймають зовнішні екзаменатори, що мають європейські сертифікати професійних медіаторів та чималу практику проведення медіаційних процедур. Можливо, саме цим можна пояснити поважний персональний склад слухачів обидвох випусків цієї сертифікатної програми, серед яких були не тільки мешканці Чернівецької області чи сусідніх Хмельницької, Івано- Франківської областей, але й м. Києва.

Команда магістрів спеціалізації «Прокуратура» кафедри кримінального права увійшла в 2018 р. у першу десятку команд-переможців конкурсу «Десять кроків прокурора до подолання корупції», організаторами якого були МОН України, Генеральна прокуратура України та Консультативна місії ЄС в Україні.

Віталій Яремчук, випускник бакалаврату та магістратури факультету, а нині аспірант кафедри Європейського права та порівняльного правознавства (науковий керівник професор Сергій Меленко) у 2018 р. став одним із двох переможців традиційного конкурсу  «Молодіжний делегат від України в ООН». Кафедра Європейського права та порівняльного правознавства разом зі своїми колегами із Сучавського університету (Румунія) започаткувала підготовку магістрів-міжнародників за подвійними дипломами. Вона також налагодила ділове партнерство з правничим факультетом м. Вісмар (Німеччина), внаслідок чого частина студентів-міжнародників проходить там одну із навчальних практик.

Вагомим інтегральним досягненням усієї академічної спільноти факультету стали високі результати випускників бакалаврату факультету, продемонстровані ними у 2017 та 2018 роках під час відкритих національних конкурсів у магістратуру за принципами ЗНО. Якщо у 2017 р. факультет згідно їх результатів увійшов у десятку найкращих правничих шкіл України, то у 2018 р. він опинився уже всередині першої десятки найкращих правничих шкіл України за показниками якості фахової підготовки правників. Вього у цому році в турнірі беруть участь команди із 65 університетів. Вони представляють 37 країн світу. Україну репрезентує тільки команда нашого факультету.

Справжнім тріумфом факультету став вихід наших студентських команд у 2017 р., 2018 р. та 2019 р. у півфінали найпрестижніших світових змагань для студентів-правників «Судові дебати з прав людини імені Нельсона Мандели», які традиційно проводяться влітку у м. Женева (Швейцарія). Тричі до складу цих команд входив нинішній четвертокурсник Роман Токарик. У 2019 р. це право разом з ним вибороли Аріна Лупу та Юлія Стратой.

Щорічно студенти юридичного факультету стають призерами в особистому та командному заліках на Всеукраїнських олімпіадах з «Права» та Національних конкурсах студентських наукових робіт з «Права». У 2018 р. друге командне місце на Всеукраїнській олімпіаді з «Права» виборола команда у складі Щербакової Олени та Ксьонжек Марії  (магістри спеціалізації «Медіація» кафедри публічного права, яких готували до змагань завідувачка кафедри Руслана Гаврилюк та доцент кафедри Дмитро Костя), а Ксьонжек Марія ще й виборола друге місце на цій олімпіаді в особистому заліку. Друге місце у Національному конкурсі студентських наукових робіт у 2018 році виборола студентка Анна Миронюк (науковий керівник – доцент кафедри публічного права Ігор Ковбас).

Найконцентрованішим результатом інноваційного розвитку юридичного факультету Чернівецького національного університету стала трансформація його із провідної регіональної в одну із провідних правничих шкіл усієї України.

Упродовж лютого-червня 2019 р. з ініціативи вченої ради та адміністрації факультету вперше в Україні було проведено другий міжнародний аудит якості підготовки правників на юридичному факультеті університету. Організаційну та фінансову підтримку у його здійсненні надала Програма ЄС «Право Justice». Підсумкового офіційного звіту за результатами цього аудиту факультет поки що не одержав.

Уже понад десять років триває співробітництво на договірній основі між юридичним факультетом ЧНУ ім. Ю. Федьковича та Інститутом Левіта (США) у межах проекту «The BUILD Initiative» («Побудова незалежності та продовження демократичних традицій в Україні»), у якому з боку юридичного факультету щорічно на добровільних засадах бере участь до 50 студентів старших курсів. Під час осіннього та весняного семестрів вони додатково до особистих навчальних програм слухають спецкурси професорів з університетів США та відомих американських суддів і адвокатів, а влітку виїжджають на стажування при різних правничих інституціях США.

Якщо вдатися до узагальнюючих показників, то, згідно банку даних про випускників, за набутим на юридичному факультеті професійним фахом в Україні працює 95 процентів випускників магістратури та майже 90 процентів випускників-спеціалістів. Це для умов ринкового суспільства є гідним показником, який засвідчує їх конкурентоспроможність на ринку праці завдяки належній професійній підготовці. Певна частина випускників факультету, найкраще підготовлених та з вільним володіння англійською мовою, працевлаштувалися за фахом в інших країнах Європи та у США.

Станом на початок 2019 р. випускники юридичного факультету  обіймали понад 80 % штатних посад в органах прокуратури Чернівецької області, майже по 80 % штатних посад у судах, адвокатурі та нотаріаті Чернівецької області, складали більше половини штатних працівників органів СБУ та органів МВС України у Чернівецькій області, понад 300 осіб працює на посадах фахівців-правознавців у банківській системі України.

Всього з часу відродження юридичного факультету підготовлено понад 2000 магістрів права та біля 4500 юристів-спеціалістів. Найвідомішими серед них є державний діяч Арсеній Яценюк, який обирався Головою Верховної Ради України, Прем’єр-Міністром України і Міністром закордонних справ України, Міністр Міністерства юстиції України Павло Петренко, народні депутати України Юрій Ключковський, Георгій Манчуленко, Валерій Келестин, Максим Бурбак, Оксана Продан, Андрій Іванчук, Валерій Божик, Максим Заремський, судді Верховного суду України Ян Берназюк та В’ячеслав Хохуляк, суддя Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду України Сергій Боднар, заступник голови Чернівецького апеляційного суду Віталій Марчак, Голова Правління Ощадбанку України Андрій Пишний, військовий прокурор України Анатолій Матіос, заступник Голови СБУ України Олександр Карпенко, випускники факультету, що зробили особливо успішну кар’єру за кордоном – Віктор Гогоц, Костянтин Коніщев, Дмитро Гладков, Ростислав Лісовий, Мар’ян Савчишин та багато інших, чиї дороги у самостійне професійне життя започаткувалися на юридичному факультеті Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича.

Традиція якнайактивніше долучатися до безпосередньої особистої участі спільноти юридичного факультету до практичного здійсненні публічних функцій була започаткована ще першим ректором Чернівецького університету правником Костянтином Томащуком, який п’ять разів підряд обирався депутатом Державної Ради (парламенту) Австро-Угорщини.

Молода правнича еліта України зростає, набирається необхідних знань, практичних навиків та вмінь в належних умовах, що відповідають новітнім європейським стандартам правничої освіти. Незабаром з’являться і феномени на кшталт Євгена Ерліха, Ганса Гросса, Йозефа Шумпетера, а то й колоритніші від них. Особистості породжують особистостей. Це аксіома з часів Особистісної революції, яка вперше в історії людства відбулася ще у стародавній Греції епохи Сократа та вкотре була підтверджена Революцією Гідності 2013-2014 років в Україні.

Терпіння і старання науково-педагогічних працівників факультету та час роблять свою справу.