Звіт декана за 2019 рік

Ти не можеш спрямовувати напрям вітру,
але завжди можеш налаштувати вітрила,
щоб досягти своєї мети.
О. Уайльд

ЗВІТ

декана юридичного факультету Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича

професора Петра Пацурківського

про виконання посадових обов’язків у 2019 році

ЦІЛІ ОБРАНО. НАЛАШТОВУЄМО ВІТРИЛА ІНСТИТУЦІЙНИХ ІННОВАЦІЙ

Вступ. Великий шотландець Адам Сміт, романтик і революціонер у науці, майже чверть тисячоліття тому у процесі багатолітніх наполегливих пошуків правильної відповіді на питання про природу і причини багатства народів неочікувано для себе відкрив напрочуд красиву, просту і водночас несподівану, як і будь-яка інша аксіома, істину – найпродуктивнішою є праця вільних і щасливих людей, натхненних великою метою, а найбагатшими є ті народи, серед яких такі люди складають відчутну питому вагу.

Ще один непересічний громадянин планети Земля, наш сучасник Марк Цукерберг, який відносить себе до когорти тих щасливих людей, про яких писав Адам Сміт, полюбляє розповідати історію про відвідини президентом США Джоном Кенеді космічного центру NASA напередодні запуску космічного корабля, який мав доставити людину на місяць. Серед великої маси людей, об’єднаних цим величним проектом, увагу Джона Кенеді несподівано для усіх привернула людина з мітлою у руках – двірник не приховував мітли, а гордо ніс її як символ приналежності до відповідного фаху. Джон Кенеді підійшов до двірника і запитав, що той робить тут, у космічному центрі, в таку справді історичну мить. Двірник йому відповів: «Пане президенте, я допомагаю доставити людину на місяць».

Мета – це відчуття, що ми є частиною чогось більшого, ніж ми самі, окремо взяті, що ми потрібні іншим, що у нас є бачення кращого, над чим можна працювати, і ми стаємо від того також кращими. Мета – це те, що створює справжнє щастя.

Одним із найпоширеніших способів проголошення своєї мети є декларування її у формі різноманітних планів роботи чи розвитку колективів однодумців.

На початку листопада 2019 р. Вчена рада факультету консенсусно схвалила Стратегічний план розвитку юридичного факультету Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича на 2020-2026 роки.  Цьому акту передував більше ніж двохрічний період пошуку, осмислення та відбору власних цілей розвитку, визначення їх пріоритетів, ресурсів та інших засобів їх досягнення, навіть певної апробації цих цілей з метою глибшого їх осмислення та налаштування академічної спільноти факультету на їх адекватне сприйняття.

Відверто зізнаюся, що особливо напруженим і складним виявився пошук об’єднуючої якщо не усіх, то принаймні значну більшість студентів, науково-педагогічних працівників та адміністрацію факультету спільної мети, яка була б спроможною згуртувати факультетську спільноту, мобілізувати її на осмислену високопродуктивну працю впродовж усього вищезазначеного періоду задля досягнення такої ж благородної цілі, яка надала відчуття причетності до спільної великої справи двірнику космічного центру NASA.

Такою інтегральною метою академічної спільноти факультету, зафіксованою у Стратегічному плані нашого розвитку впродовж наступного періоду функціонування факультету, одноголосно обрано:

1) ціль остаточно закріпитися та стабільно залишатися за усіма базовими показниками життєдіяльності факультету – якістю професорсько-викладацького складу і студентів, якістю професійної підготовки фахівців, якістю наукових досліджень у сфері права (показниками оприлюднення результатів наукових досліджень членів академічної спільноти факультету у виданнях, що індексуються у базах даних Scopus і Web of Science), рівнем популярності факультету серед абітурієнтів, мірою нашої інтегрованості у європейський і світовий освітній та науковий простір, присутністю у престижних вітчизняних і міжнародних рейтингах правничих шкіл – у першій п’ятірці найуспішніших правничих шкіл України;

2) увійти в трійку найкращих за усіма вищезазначеними показниками базових структурних підрозділів серед факультетів та інститутів ЧНУ ім. Ю.Федьковича;

3) стати відомим європейським центром правничої освіти і наукових досліджень правової дійсності.

Ці цілі перебувають у руслі найновіших тенденцій розвитку юридичної практики, а також правничої освіти і науки, що динамічно змінюються під потужними вітрами історичних змін не лише в Україні, але й у світі загалом. Їх неможливо досягти за допомогою традиційного інструментарію, напрацьованого у період еволюційного поступу правничих шкіл, в тім числі і Чернівецької правничої школи, який ще вчора непогано послужив юридичному факультету. Якісно нові цілі вимагають пошуку та застосування адекватних нових інструментів їх досягнення. Саме тому рік, що минає, пройшов для факультету, висловлюючись метафорично, у налаштуванні вітрил інституційних інновацій. Тільки так можна скористатися потужними вітрами історичних перемін для глибокої якісної трансформації факультету і успішно впоратися з новими історичними викликами йому.

Розділ 1. Інтеграція факультету у європейський освітній та науковий простір.

Цілі, обрані нами, насправді амбітні, що називається, на виріст, а деякі, зі слів наших найактивніших і найпослідовніших критиків – і таких ми маємо! –не по наших спроможностях. Дуже великому сумніву піддається скептиками, зокрема, третя із вищезазначених цілей – стати відомим європейським центром правничої освіти і науки. Однак ми про це не лише мріємо, але й робимо по цьому шляху практичні кроки. Вперше за моє перебування на посаді декана я фактично розпочну свій звіт про роботу в 2019 р. із констатації того факту, що уже добіг до успішного завершення перший рік нашої участі у європейському грантовому проекті «MEDIATS» Програми ЄС Erasmus+:KA2:CBHE.

У 2018 р. вперше в історії української вищої юридичної освіти одним з переможців конкурсу цієї авторитетної європейської грантової програми стала проектна група співробітників кафедри публічного права нашого факультету у складі Руслани Гаврилюк, завідувачки кафедри, керівника проектної групи, Дмитра Кості, доцента цієї ж кафедри, Павла Бартусяка, Іллі Юрійчука та Людмили Кості – тодішніх аспірантів кафедри, Петра Пацурківського, професора кафедри, декана факультету, а також Ярослава Гарабажіва, начальника навчального відділу університету. Нашими партнерами по проекту стали проектні групи із майже півтора десятка закладів вищої освіти восьми країн Європи, а грандхолдером проекту в цілому стала Бізнес-академія з м.Бреда (Нідерланди).

На даний час у зв’язку зі звільненням з роботи і переїздом в іншу країну на постійне місце проживання Дмитра Кості і Людмили Кості до участі в проекті «MEDIATS» долучилися Марина Федорчук, асистентка цієї ж кафедри та Георгій Мойсей, аспірант кафедри, а також у якості фінансового менеджера проекту Дмитро Федорцов, проректор з адміністративно-господарської роботи університету.

Щоб бути об’єктивним, зазначу, що це був для кафедри публічного права шостий проект, який вона підготувала та подала на різні конкурси, і перший проект, що став переможцем. На даний час різними проектними групами кафедри були розроблені та подані до участі в конкурсах більше 10 проектних заявок, а переможцями стали три з них. Випадкових везінь чи дарунків долі у таких речах не буває. Тільки професіоналізм і наполегливість приносять успіх. З іншого боку, якщо до них додається ще й цілеспрямованість, тим більше певний досвід, то успіх повторюється, а то й приходить іще частіше. Саме так сталося й у нас на факультеті.

Під безпосереднім іміджевим впливом проекту «MEDIATS» та завдяки всебічному сприянню кафедри публічного права, особливо в особі її завідувачки Руслани Гаврилюк проектна група на чолі з Лідією Нестеренко – асистенткою кафедри публічного права, керівником навчально-наукової лабораторії медіації, переговорів та арбітражу у складі ще трьох осіб: Ірини Романюк, асистентки кафедри публічного права, керівника юридичної клініки факультету, Анастасії Калитюк, лаборанта цієї ж клініки та Анни Миронюк, також лаборанта юридичної клініки (до речі, студентки 4-го курсу денної форми навчання юридичного факультету) стала на початку осені 2019 р. одним з переможців грантового суб-проекту «Юридичні клініки – агенти популяризації медіації як способу вирішення спорів». Цей суб-проект здійснюється у межах значно масштабнішого проекту «Розвиток регіонального лідерства та усталення моделі координації Асоціації юридичних клінік України», що реалізується за фінансової та організаційної підтримки Міжнародного фонду «Відродження».

На початку листопада 2019 р. в університет надійшла офіційна інформація від грантодавця про перемогу проектної групи юридичної клініки та кафедри публічного права в іншому персональному складі у ще одному грантовому Проекті USAID«Трансформація фінансового сектору», який фінансується Агенством США з міжнародного розвитку та виконується компанією DAIGlobalLLC. Переможцями у цьому конкурсі стали: Ірина Романюк, менеджер проектної групи, асистент кафедри публічного права, керівник юридичної клініки; Руслана Гаврилюк, зав. кафедри публічного права; Оксана Меленко, доцент кафедри публічного права; Лідія Нестеренко, асистент кафедри; Юрій Романів, головний бухгалтер університету; Анастасія Калитюк та Анна Миронюк – лаборантки юридичної клініки; Петро Пацурківський, декан факультету, професор кафедри публічного права.

Стали одноосібними учасницями грантових проектів за межами факультету Олена Білоскурська (з економічним факультетом університету) та за межами університету Оксана Щербанюк. А де проекти інших кафедр факультету?

Усього разом у грантових проектах трьох міжнародних програм на даний час задіяні наступні науково-педагогічні працівники факультету:

кафедри публічного права:

Руслана Гаврилюк, завідувачка кафедри; Петро Пацурківський, професор кафедри, декан факультету; Олена Білоскурська, доцент кафедри; Оксана Меленко, доцент кафедри; асистенти кафедри Ірина Романюк, Павло Бартусяк, Марина Федорчук, Лідія Нестеренко; аспіранти кафедри Ілля Юрійчук, Георгій Мойсей. До звільнення з роботи у зв’язку з виїздом на постійне місце проживання в одну з європейських країн у них були задіяні також доцент Дмитро Костя і аспірантка Людмила Костя. На кафедрі триває робота по пошуку нових грантових проектів у нових міжнародних грантових програмах, а до участі в них проявляють інтерес ще не задіяні у проектах науково-педагогічні працівники кафедри. Тобто, процес пішов.

кафедра процесуального права:

Оксана Щербанюк, завідувачка кафедри.

юридична клініка:

Анастасія Калитюк і Анна Миронюк, лаборантки юридичної клініки.

Цей ряд міг би бути продовженим. І я певен, що так станеться уже найближчим часом. Так як перша ластівка ще не приносить весни, так і перша кафедра – кафедра публічного права – своєю непересічною активністю та результативністю участі у грантових проектах неспроможна замінити собою увесь факультет. Безпосередня персональна відповідальність за неприпустиму пасивність щодо участі у грантових проектах науково-педагогічних працівників інших кафедр факультету лягає на їх завідувачів. Адже якщо ми не рухаємося вперед, то неодмінно відстаємо. Якщо таке відставання стає відставанням назавжди, то таким чином увесь колектив кафедри виносить собі вирок. Так сталося, зокрема, із кафедрою юридичної психології – вона не виправдала сподівань, породжених її появою на факультеті, не впоралася зі своєю місією, що випала на неї, а тому й розпалась.

Але не одними грантовими проектами «вростає», образно кажучи, наш факультет у європейський освітній і науковий простір. Так, вагомим за усіма можливими критеріями здобутком Чернівецької правничої школи стало проходження у першому півріччі 2019 р. з ініціативи факультету вперше в Україні повторного міжнародного аудиту якості підготовки фахівців, зокрема, якості бакалаврської освітньої програми спеціальності 081 «Право». Організаційне та фінансове забезпечення цього аудиту здійснила грантова Програма ЄС «Pravo-Justice». Безпосереднє проведення аудиту вищезазначена програма доручила Вільнюському університету Литви. Експертний висновок із вищезазначеного питання підписав міжнародний експерт Програми ЄС «Pravo-Justice» професор Вільнюського університету Гінтарас Шведас. Цей висновок став ґрунтовною платформою для докорінного покращення бакалаврської освітньої програми з права як базової для підготовки правників. Робота по врахуванню критичних зауважень та пропозицій, висловлених на адресу факультету під час міжнародного аудиту, продовжується. Але вже зараз очевидні позитивні зміни на факультеті, спричинені повторним міжнародним аудитом якості підготовки правників. У національному та міжнародному аспектах цей аудит суттєво приростив позитивний імідж факультету. Особливо це оцінили абітурієнти факультету літа 2019 р. Якщо у всіх правничих школах нашого регіону прийом на перший курс скоротився десь на третину чи більше у зв’язку з підняттям державою мінімального допустимого балу для зарахування на спеціальності 081 «Право» та 293 «Міжнародне право» (із 100 до 130 балів), та на юридичному факультеті  ЧНУ ім. Ю.Федьковича він залишився практично на рівні 2018 р. Факультет поповнили відчутно сильніші абітурієнти в порівнянні з першокурсниками усіх попередніх років.

Впродовж весняного семестру 2018/2019 навчального року факультет породив ще одну інновацію принципового характеру і значення – було організовано для викладачів та студентів факультету, практичних працівників регіону у співпраці з рядом Європейських університетів сертифікатну програму «Європейське право». Співорганізаторами програми з боку наших європейських партнерів стали: 1) юридичний факультет Вісбаденського інституту права та економіки (ФРН), він же став головним спонсором цієї програми; 2) юридичний факультет Університету м. Грац (Австрія); 3) Центр Східно-європейського права Університету м. Грац (Австрія). Активно долучилась до організації цієї сертифікатної програми Німецько-українська спілка юристів.

Програма реалізовувалась виключно на добровільних засадах, за німецькою методикою викладання та оцінювання набутих її слухачами компетеностей. На початку слухачами програми зареєструвалося понад 40 осіб, а успішно завершили її після складання випускного іспиту 28 осіб.

З боку юридичного факультету університету співорганізаторами сертифікатної програми «Європейське право» стали: Центр німецького права кафедри процесуального права (завкафедри д.ю.н. Оксана Щербанюк); кафедра публічного права (завкафедри д.ю.н. Руслана Гаврилюк); кафедра Європейського права і порівняльного правознавства (завкафедри професор Сергій Меленко), а також громадська організація «Центр правових ініціатив».

Викладачами програми з боку європейських партнерів були: професор юридичного факультету Університету прикладних наук м. Трір (ФРН) Майкл Хакенберг; професори Вісбаденського інституту права і економіки (ФРН) Райнер Хартман і Райнер Ведде; доктор права з Університету м. Грац (Австрія) Аісте Міконіте.

З боку юридичного факультету ЧНУ ім. Ю.Федьковича викладачами вищезазначеної сертифікатної програми були: професори Сергій Меленко та Петро Пацурківський, завідувачі кафедрами Оксана Щербанюк та Руслана Гаврилюк, суддя Господарського суду Чернівецької області Андрій Бутирський.

Оксана Щербанюк затверджена Проектом ЄС «Pravo-Justice» Національним експертом Програми та експертом Координатора проектів ОБСЄ в Україні. Це заодно і визнання Чернівецької правничої школи.

Понад десять студентів факультету впродовж 2019 р. навчалися чи продовжують навчатися за програмою ERASMUS +KA1 в університетах Німеччини, Австрії, Нідерландів, Румунії, Польщі і навіть Канади (за іншою програмою студентських академічних обмінів).

Кафедра Європейського права та порівняльного правознавства (завідувач професор Сергій Меленко) започаткувала спільно з юридичним факультетом Сучавського університету спільну Магістерську програму за подвійним дипломом для бажаючих магістрів з обидвох сторін. З боку ЧНУ ім. Ю. Федьковича у ній бере участь п’ять магістрів.

Уже традицією стали щорічні міжнародні наукові конференції, котрі організовуються з нашого боку кафедрою Європейського права і порівняльного правознавства (завкафедри професор Сергій Меленко) та кафедрою публічного права (завкафедри д.ю.н. Руслана Гаврилюк) та юридичним факультетом Сучавського університету (Румунія). Проте у попередньому форматі вони уже вичерпали себе. Для продовження і примноження цієї традиції необхідне перезавантаження усієї парадигми цих конференцій, трансформація їх від презентації добросусідства у повноцінний науковий формат.

Мали місце ще цілий ряд інших проявів взаємовигідної співпраці юридичного факультету університету з партнерами Європейських університетів, передусім польських та словацьких.

Все це, разом взяте, і робить наш факультет частинкою європейського освітнього простору, прирощує наш імідж та потенціал, торує факультету дорогу у завтрашній день. За поглибленням і розширенням співпраці факультету з правничими школами університетів Європи велике майбутнє. Проте воно не приходить само по собі, а потребує повсякденної наполегливої праці, доброї волі та відкритості до співпраці обидвох сторін, а водночас кожної кафедри. Ні одна кафедра факультету немає права обмежитися у цьому процесі пасивною роллю спостерігача.

Розділ 2. Інноваційні зміни у кадровій політиці факультету.

Вони зумовлені не забаганками декана чи ректора університету, а характером нових завдань, що постали перед факультетом та новими умовами їх реалізації. Якщо у попередній період розвитку факультету достатньо було мати на факультеті в цілому і на кафедрах зокрема лише по декілька осіб, що мислили та діяли інноваційно, а від більшості осіб була достатньою підтримка лідерів, то сьогодні кожен науково-педагогічний працівник факультету повинен бути здатним самостійно та ініціативно розв’язувати по-новому складні спеціалізовані задачі та практичні проблеми у сфері своєї професійної діяльності, передусім у процесі навчання, що передбачає ефективне і доречне застосування правових доктрин, принципів й інститутів і характеризується комплексністю та невизначеністю умов.

До речі, цим самим якостям ми зобов’язані навчати студентів, про що прямо йдеться у чинному галузевому стандарті першого (бакалаврського) рівня вищої освіти за спеціальністю 081 «Право», а також за прирівненою до неї спеціальністю 293 «Міжнародне право».

Особливо зросли вимоги до науково-педагогічних працівників найвищого рівня кваліфікації – докторів юридичних наук, професорів.

У 2019 році когорту науково-педагогічних працівників факультету поповнили два доктори юридичних наук – Жаровська Галина Петрівна, завідувачка кафедри кримінального права і Задорожна Світлана Михайлівна, доцент кафедри Європейського права і порівняльного правознавства. Це були 16-й та 17-й захисти докторських дисертацій на факультеті впродовж останніх п’яти років! У найближчий час цей ряд продовжиться, оскільки впритул наблизилися до фінішної стрічки ще ряд пошукувачів найвищого наукового ступеня – науково-педагогічних працівників факультету.

Особливо важливий для факультету той факт, що і Жаровська Галина і Задорожна Світлана захистили докторські дисертації з тих галузей правознавства, з яких факультет до цього не мав фахівців найвищої наукової кваліфікації.

Особливо змінився характер вимог до завідувачів кафедр, адже кафедра – це базовий структурний підрозділ закладу вищої освіти. Передусім завідувач кафедри повинен бути не лише формальним, але й фактичним лідером кафедри. Це щонайменше вимагає від завідувача кафедри бути прикладом для усіх інших у навчальній роботі зі студентами, в науковій роботі, у вчасному «схопленні» нових викликів, що постають перед відповідною кафедрою, і такому ж вчасному виробленні адекватних відповідей на ці виклики, в мобілізації колективу кафедри на якісне виконання необхідних завдань. У нас із цим не все гаразд на ряді кафедр, передусім на кафедрі людських прав (зав. кафедри доц. Сергій Савчук) та кафедрі приватного права (зав. кафедри д.ю.н. Микола Боднарук). Ці обидві кафедри уже впродовж декількох останніх років працюють відверто слабше своїх потенційних можливостей. Причини останнього, очевидно, слід шукати в недоліках управління цими кафедрами, у відсутності на них спільних цілей для відповідних академічних спільнот, в недостатньо чіткій постановці задач кожному науково-педагогічному працівнику кафедри з боку завідувачів цих кафедр і в такій же недостатності контролю за виконанням членами цих кафедр поставлених завдань.

Вищезазначеним якостям спеціально ніде не навчають. Тому факультет ще більшу увагу став приділяти вдосконаленню інституту підвищення кваліфікації усіх науково-педагогічних працівників, передусім завідувачів кафедр, а до інституту проходження підвищення кваліфікації запровадив додаткові вимоги: підвищення кваліфікації повинно здійснюватись у визнаних національних та зарубіжних центрах юридичної освіти і науки; воно повинно бути не формальним і повинно завершуватися обов’язковим впровадженням на своїх кафедрах тих інновацій, які відповідні особи опанували під час стажування в інших закладах вищої освіти.

У вересні 2019 року з цією метою були направлені для підвищення своєї кваліфікації як завідувачів кафедр д.ю.н. Руслана Гаврилюк, професор Сергій Меленко, д.ю.н. Оксана Щербанюк на юридичний факультет Вільнюського університету Литви. Там же разом з ними пройшла стажування практик з 20-річним стажем практичної роботи у сфері права доцент кафедри процесуального права Людмила Остафійчук. У жовтні 2019 р. пройшла двотижневе стажування у Жешувському університеті Республіки Польща доцент кафедри процесуального права Ірина Татулич. У першій половині 2019 р. у Католицькому університеті Любліна пройшов підвищення кваліфікації доцент кафедри публічного права Бабін Ігор та в Університеті м. Грац (Австрія) асистентка кафедри процесуального права Анна Цибуляк-Кустевич. До речі, вона також одержала у 2019 р. сертифікат В2 з англійської мови.

У Львівському національному університеті імені Івана Франка пройшла підвищення кваліфікації асистентка кафедри людських прав Ольга Донченко.

Це були узвичаєні форми підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників. Вони також стають ефективними, якщо цього прагнуть одночасно факультет, відповідна кафедра і відповідна особа. У всіх вищезазначених випадках було саме так.

Життєво важливим для продовження успішного розвитку факультету стало навчання основам тестології у квітні 2019 р. у Львівському національному університеті імені Івана Франка. Ним було охоплено вісім, що називається, ключових науково-педагогічних працівників з усіх кафедр: Віталій Вдовічен та Тетяна Подорожна (кафедра публічного права), Анна Цибуляк-Кустевич, Ірина Бутирська та Ірина Татулич (кафедра процесуального права), Андрій Шевчук (кафедра кримінального права), Наталія Кирилюк (кафедра Європейського права і порівняльного правознавства) та Наталія Гураленко (кафедра людських прав).

У факультету з’явився також досвід інноваційних форм підвищення кваліфікації науково-педагогічного персоналу. Він став можливим завдяки участі групи співробітників та аспірантів кафедри публічного права, про що уже йшлося вище, у грантовому проекті «Медіація: навчання та трансформація суспільства (MEDIATS)» Програми ЄС «Erasmus+:KA2:CBHE». Завдяки цій групі факультет бере участь у розробці та пілотуванні разом із партнерами ще із тринадцяти закладів вищої освіти, що представляють 7 країн Європи, спеціалізованої профільної освітньо-професійної програми підготовки висококваліфікованих професіоналів з медіації як альтернативного судовому методу вирішення спорів та конфліктів.

У лютому 2019 р. у межах цього проекту пройшли стажування з медіації в Бізнес-академії м. Бреда (Нідерланди) керівник проектної групи від ЧНУ ім. Ю.Федьковича завідувачка кафедри публічного права д.ю.н. Руслана Гаврилюк, доцент кафедри публічного права Дмитро Костя, асистент цієї ж кафедри Павло Бартусяк, аспіранти кафедри Людмила Костя, Ілля Юрійчук та декан факультету професор Петро Пацурківський.

У першій половині грудня 2019 р. у межах вищезазначеного проекту продовжили стажування з медіації у формі тренінгів зав. кафедри публічного права Руслана Гаврилюк, асистенти кафедри Павло Бартусяк, Марина Федорчук та аспіранти кафедри Ілля Юрійчук і Георгій Мойсей.

У січні 2020 р. для вищезазначеної групи науково-педагогічних і наукових співробітників кафедри публічного права наступний раунд тренінгів з медіації буде продовжено в Католицькому університеті м. Мурсія (Іспанія). Дуже ймовірно, що до нього долучаться ще двоє науково-педагогічних працівників факультету.

Така форма підвищення кваліфікації науково-педагогічних та наукових працівників університету докорінно відрізняється від попередніх – традиційних – форм стажування передусім тим, що вони набувають достатніх практичних інноваційних умінь і навичок, вивчають найкращий у відповідній сфері європейський досвід, налагоджують безпосередню співпрацю із своїми колегами із закладів вищої освіти різних країн Європи, які виявилися у відповідній сфері освітньої діяльності найбільш просунутими. Ця форма має велике майбутнє і необхідно прагнути ставати партнерами нових грантових проектів як Програми ЄС «Erasmus+:KA2:CBHE», так і інших міжнародних грантових програм.

Судячи із запланованих на 2020 рік завдань «Стратегічного плану розвитку юридичного факультету Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича на 2020-2026 роки», у наступному році факультет вправі очікувати масової появи ще однієї форми підвищення професійної кваліфікації свого науково-педагогічного персоналу – одержання у відповідних сертифікованих агенціях багатьма представниками з професорсько-викладацького складу факультету сертифікатів В2 та С1 з іноземної мови. Вкотре нагадаю, що факультет розцінює ґрунтовне володіння письмовою та усною іноземною мовою як атрибутивну складову фахової підготовки правника.

До речі, факультет виробив і буде неухильно реалізувати нову політику щодо кардинального покращення вивчення іноземних мов студентами факультету. Нещодавно, 7 жовтня 2019 р., ця політика одержала всебічну підтримку вченої ради факультету. Якщо висловлюватися найбільш стисло, то суть цієї політики полягає у наступному:

1) на початку першого курсу до відома усіх його студентів чітко та максимально конкретно доводяться компетентності, якими вони повинні оволодіти для того, щоб скласти іспит з іноземної мови в університеті;

2) такою інтегральною компетенцією виступає володіння відповідною іноземною мовою (письмовою та усною) не нижче рівня В2;

3) кожен студент бакалаврату матиме право вивчати іноземну мову аж до випускного іспиту з бакалаврату, без загрози відрахування  його за академічну заборгованість з іноземної мови раніше з числа студентів університету;

4) усі форми кваліфікаційного контролю з іноземної мови (заліки або іспити) студенти проходитимуть у формі комп’ютерного тестування за принципом ЗНО;

5) студенту гарантується право обирати собі викладача з іноземної мови (за правилами вибору вибіркових дисциплін студентами);

6) у магістратурі з права юридичного факультету ЧНУ ім. Ю. Федьковича щонайменше одна дисципліна буде обов’язково викладатися студентам англійською мовою, а через декілька років число таких дисциплін зросте.

Одним із дієвих інструментів кардинального покращення вивчення студентами факультету іноземних мов стане відкриття на факультеті з лютого 2020 р. Центру  вивчення іноземних мов. Підготовка приміщень цього Центру завершується. Він буде розташовуватися у корпусі №2 університету.

Перед факультетом дуже гостро постала потреба, як для викладачів, так і для студентів, стати англомовними, у меншій мірі німецькомовними або вільного володіння французькою чи іспанською мовами. Студенти факультету цього прагнуть ще більше, ніж його викладачі. Залишилося вирішити «найменшу» проблему – щоб цього щиро захотіти викладачі, які навчають наших студентів іноземним мовам. І стали у цій справі надійними партнерами факультету, а не спостерігачами, чи з цього щось вийде. Дороги назад у справі оволодіння іноземними мовами як викладачами факультету, так і його студентами, немає. Давайте візьмемося за цю справу, як і заведено у Чернівцях, спільними зусиллями.

Розділ 3. Інноваційна революція у методології та методиці навчання праву і вивченні права стала дійсністю.

Для того, щоб переконливіше та швидше довести до усвідомлення усіма членами академічної спільноти факультету цієї істини, я змушений порушити логіку викладу ідеї і розпочати з того, чим варто було б завершити своє оповідання про взаємодію Викладача і Студента: з результатів цієї взаємодії.

У 2017 році за результатами національних вступних іспитів з юридичних дисциплін у магістратуру з права за принципами ЗНО випускники бакалаврату права ЧНУ ім. Ю.Федьковича опинилися на позиціях від 7 по 14 серед усіх бакалаврів України, а це майже 150 юрфаків чи спеціалізованих правничих закладів вищої освіти. Це дуже добрий результат.

У 2018 р. їх результати з юридичних дисциплін були між 5 та 11 місцями серед бакалаврів тих же півтора сотні правничих шкіл України. Це ще краще, ніж у попередньому році.

У 2019 р. 93,35% вступників у магістратуру з Права і Міжнародного права, що закінчили Чернівецьку правничу школу, позитивно склали тести з усіх правничих дисциплін (це один з найкращих результатів цього року в Україні, не нижче п’ятого місця), в той час як по Україні в цілому тільки 46 процентів випускників бакалаврату – вступників у магістратуру одержали позитивні результати. Різниця ще більш промовиста на користь нашого факультету!

Чому ці факти дійсності стали можливими? Є багато складових у цих успіхах. Кожен член академічної спільноти факультету може побачити тут себе, при цьому він не буде лукавити.

Проте найголовнішою причиною тут, у цих успіхах, причиною причин є зовсім інший студент, який сформувався у нас на факультеті. Це Студент-Особистість, який усвідомлено (чи інколи не до кінця усвідомлено) взяв відповідальність за себе на самого себе. Так само, як колись у Стародавній Греції внаслідок Особистісної Революції більшість жителів давньогрецьких полісів стали, несподівано для себе, Особистостями, відшукавши у собі власну Гідність, так і більшість наших студентів, опинившись перед безвихіддю, причому безальтернативною – або вивчити навчальну дисципліну і гідно скласти іспит, або не вивчити її і «вилетіти» з університету, втративши при цьому надто багато – стали господарями і ковалями власних життєвих доль.

Наш типовий студент (обидвох статей) поважає себе! Він цінує свою Гідність, знає, чого хоче. І зовсім не хоче, щоб у процесі оволодіння фахом правника зазнавати несправедливих з точки зору студента втрат у своєму фаховому зростанні. Несправедливі з точки зору студента втрати – це втрати не з його вини.

Поява нового типу студента-правника – відповідальної за себе Особистості – вимагає таких же глибоких змін і з боку професорсько-викладацької спільноти факультету. Своє бачення цих змін ми найбільш повно та концентровано виклали у «Принципах і процедурах забезпечення якості освіти, яку надає юридичний факультет Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича». Цей наш документ знайшов розуміння і підтримку помимо нашої волі й цілеспрямованого впливу у багатьох правничих школах України, у МОН України. Тим більше це зобов’язує нас діяти у відповідності з ним послідовно і неухильно. Я з приємністю хочу наголосити, що переважна більшість нашої академічної спільноти це добре розуміє і поділяє такий підхід.

На зовні це проявляється у щорічному вдосконаленні наших освітніх та професійно-освітніх програм, робочих планів навчальних дисциплін, методик проведення занять, переході до підготовки практично орієнтованого юриста, у ряді інших атрибутів. Факультет тут не пасе задніх. Це видно хоча б з того, що після прийняття галузевого стандарту бакалаврського рівня освіти нам майже не довелося змінювати бакалаврські освітні програми факультету – у них уже були вбудовані ті інновації, які держава визнала за необхідне запровадити для усіх бакалаврів права.

16 грудня 2019 р. прийнято магістерський стандарт вищої освіти в Україні за спеціальністю 081 Право. І знову наші магістерські освітньо-професійні програми виявилися у достатній мірі відповідними цьому стандарту. Більше того, вони стали одним із джерел цього стандарту. Зокрема, практично без змін були включені у тій чи іншій формі складовими цього стандарту обидві пропозиції проектної групи «MEDIATS» нашого університету: про збільшення обсягу практичної підготовки магістрів освітньо-професійної програми з права із 9 до 30 кредитів EKTS (з усіх 90 кредитів EKTS) та про включення у якості окремої спеціальної компетентності випускника магістратури з права уміння застосовувати альтернативні методи вирішення спорів, передусім медіацію. Жодна інша правнича школа України не збагатила магістерський стандарт правничої освіти більш вагомими інноваціями.

Є достатніми підстави для резюме, що факультетом взято висоту, до якої ми приглядалися чимало років – ми стали однією з найкращих правничих шкіл України за усіма базовими показниками життєдіяльності, передусім за якістю підготовки студентів. У 2017, 2018  та 2019 роках студентські команди факультету на чолі із поки що незмінним їх капітаном Романом Токариком тричі підряд виходили у півфінали найпрестижніших всесвітніх змагань студентів з фахової підготовки «Судові дебати з людських прав імені Нельсона Мандели», які незмінно відбувалися в середині липня кожного року у Женеві (Швейцарія). Феномен Романа Токарика як особистості та його команд для мене особисто нерозривно асоціюється із феноменом Сократа, у тому сенсі, що вони обидва зробили себе самі. Щоправда, у Романа Токарика був і є наш факультет, який допоміг йому розкритися, а Сократ не мав змоги спертися на підтримку Чернівецької правничої школи.

П’ятий рік підряд студенти нашого факультету стають призерами Всеукраїнських олімпіад з правознавства та Всеукраїнських олімпіад із студентських наукових робіт з юридичних наук. Нагадаю, що у квітні 2019 р. Марія Ксьонжек та Олена Щербакова, які навчаються на спеціалізації «Юрист-медіатор», за підсумками ІІ етапу Всеукраїнської олімпіади з Права, що відбувалася у Запорізькому національному університеті, посіли друге командне місце серед 55 команд, а Марія Ксьонжек ще й посіла друге місце в особистому заліку серед більше ніж 150 учасників олімпіади з усієї України. Готували команду до участі в олімпіаді уже не раз сьогодні згадувана завкафедри публічного права Руслана Гаврилюк та доцент цієї ж кафедри Дмитро Костя.

21 березня 2019р. відбувся Всеукраїнський фінал студентської олімпіади з наукової спеціальності «Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право». Друге місце у фіналі цього конкурсу посіла студентка тодішнього третього курсу денної форми навчання нашого факультету Аня Миронюк. Науковий керівник конкурсної роботи Ані Миронюк – доцент кафедри публічного права Ігор Ковбас.

До речі, впродовж п’яти останніх років призерів Всеукраїнських студентських олімпіад з базових навчальних дисциплін спеціальності «Право» «постачає», за єдиним винятком, тільки кафедра публічного права. А що роблять в цей час інші кафедри? Хотів би почути їх відповіді на моє питання.

Наші студенти варті того, щоб кожна кафедра приділяла для них достатньо часу і зусиль, а вони тоді не забаряться «віддячити» нам своїми високими професійними досягненнями.

Ще раз повернуся до метафори про взяту факультетом висоту – вона відразу ж відкрила нашому погляду нові горизонти, нові принади і нове бачення та розуміння своєї професійної відповідальності.

Ніби спеціально під наше сьогоднішнє зібрання два дні тому Верховна Рада України ухвалила Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про вищу освіту». Зміни очікувані й необхідні. Ми ще не один раз збиратимося спільно, щоб їх осмислити та імплементувати у практику нашого життя. Зараз акцентую увагу лише на одній із законодавчих інновацій – це відміна диплома державного зразка. Від нині імідж кожної правничої школи ще у більшій мірі, ніж це було раніше, сприятиме чи навпаки успішній професійній кар’єрі її випускників.

Якщо ми хочемо заслужених нами благ уже сьогодні і тим більше претендуємо на велике майбутнє, то ми мусимо якнайглибше усвідомити, що від нині воно у ще більшій мірі, ніж це мало місце до сьогоднішнього дня, залежить від нас самих. Продовжать зростати вимоги до якості загальноосвітньої підготовки вступників у правничі школи. В геометричній прогресії зростають вимоги до майбутніх правників-професіоналів – наших випускників. Зокрема, вступники у магістратуру з Права 2019 р. швидше всього не уникнуть участі у пілотному складанні у 2020 році Єдиного державного кваліфікаційного іспиту з фахової підготовки, а з 2021 року ЄДКІ стає атрибутом одержання магістерського диплому з права для всіх.

У зв’язку з цим уже в грудні 2019 року – січні 2020 року і в подальшому на нас очікує велетенський обсяг цікавої роботи у освітній, методичній, науковій сфері та сфері академічної доброчесності. Нагадаю, що вчена рада факультету оголосила нещодавно конкурс на розроблення якоюсь із кафедр навчальної програми дисципліни «Правнича аргументація». Уже декілька кафедр факультету заявили про своє бажання поборотися за цю дисципліну.

З початку лютого 2020 р. нам доведеться вперше навчати магістрів у межах самостійних навчальних дисциплін: методології та методиці застосування публічного права; методології та методиці застосування приватного права; методології та методиці застосування кримінального права. А перед цим робочі плани з цих навчальних дисциплін заодно із концепціями їх викладання повинні бути ґрунтовно проаналізовані на засіданнях вченої ради факультету.

На нас усіх очікує велетенська робота по приведенню у повну відповідність якісних характеристик науково-педагогічних працівників факультету пункту 30 Постанови Кабінету Міністрів України від 410.05.2018 р. №347 «Ліцензійні умови провадження освітньої діяльності». З цією метою, а також у якості винагороди юридичному факультету за досягнуті високі показники у професійній діяльності ректорат університету виділив з 01.01.2020 р. по 31.08.2020 р. 300 % на доплати особам, що досягли найкращих результатів, пропорційно їх внеску у здобутки факультету. Це приємна інновація від ректорату та особисто ректора Романа Петришина, яку факультет не просто вітає, а поверне  сторицею у загальноуніверситетське надбання в освіті, науці та інноваціях.

Також зазначу, що справою нашої честі є повномасштабна імплементація у 2020 р. Закону України «Про внесення змін у Закон України «Про вищу освіту», прийнятого наприкінці грудня 2019 р.

Не усі імплементовані останнім часом у практику діяльності факультету інновації повноцінно прижилися у нас. Я маю на увазі передусім таку форму роботи і структуру водночас, як навчально-наукові лабораторії кафедр. Окремі з них діють ефективно, інші ще шукають себе, а деякі навіть не розпочали діяльності. У найближчий час це питання буде всебічно вивчено спеціально та будуть вжиті  належні заходи, включно до розформування окремих навчально-наукових лабораторій кафедр.

Життя стає ще цікавішим, а можливості проявити себе на повну міць зростають.

Ми цього прагнули. Ми це одержали. За роботу, вельмишановна академічна спільното!

Дякую за увагу!

Петро Пацурківський